Міжнародне виробниче співробітництво
Міжнародне виробниче співробітництво
Тип документу: Реферат
Сторінок: 3
Предмет: Междунар. отношения
Автор: Олексій
Розмір: 7.5
Скачувань: 2455
Тема : МІЖНАРОДНЕ ВИРОБНИЧЕ СПІВРОБІТНИЦТВО.
План.
Сутність міжнародного виробничого співробітництва.
Міжнародне енергетичне співробітництво.
Міжнародне співробітництво у сфері сировинного виробництва.
Міжнародне співробітництво у переробних галузях промисловості.
Міжнародне агропромислове співробітництво.
Література:
І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 81-100
В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995
1.Сутність міжнародного виробничого співробітництва.
Міжнародне виробниче співробітництво – це форма МЕВ, яка виникає у сфері матеріального виробництва на основі міжнародного поділу праці з приводу виготовлення речових виробів, які можна використати для виробничого чи індивідуального споживання.
Міжнародне виробниче співробітництво здійснюється у різних напрямках, логіку одного з яких розкриває його структура:
енергетичне співробітництво.
співробітництво у галузі сировинного виробництва.
співробітництво у сфері переробного виробництва.
агропромислове співробітництво.
Міжнародний поділ праці має дві взаємо доповнюючі форми:
Міжнародна спеціалізація – при якій відбувається зосередження виробництва одних видів продукції в одних країнах(або на підприємствах одних країн), а інших видів продукції – в інших країнах(чи на їх підприємствах).
Ступінь міжнародної спеціалізації країни визначається двома показниками:
а) коефіцієнт відносної експортної спеціалізації – допомагає визначити коло товарів і галузей, які для даної країни є міжнародно спеціалізованими.
б) експортна квота – показує у якій мірі національна промисловість, окремі її галузі та фірми орієнтуються на зовнішні ринки, і, в той же час, показує ступінь відірваності національного ринку, галузей чи фірм від зовнішних ринків.
Якщо в експорті країни переважає продукція переробної промисловості – це свідчить про високий рівень міжнародної спеціалізації виробництва країни, а перевага в експорті продукції добувних галузей і продукції сільського господарства – свідчить про пасивну роль в міжнародній спеціалізації виробництва.
Міжнародна виробнича кооперація – полягає в розвитку міжнародних виробничих зв”язків, що виникають та існують між міжнародно спеціалізованими суб”єктами з метою поєднання взаємодоповнюючих виробничих процесів.
Основні способи налагодження коопераційних зв”язків:
здійснення спільних програм – підрядне кооперування та та спільне виробництво.
договірна спеціалізація – розмежування видів діяльності між суб”єктами
різних країн, щоб не дублювати один одного, а взаємодоповнювати.
інтегрована кооперація – об”єднання капіталів декількох суб”єктів з різних країн для досягнення окремих, спільно узгоджених цілей. Це створення СП, ТНК та мультинаціональних корпорацій.
2. Міжнародне енергетичне співробітництво.
План.
Сутність міжнародного виробничого співробітництва.
Міжнародне енергетичне співробітництво.
Міжнародне співробітництво у сфері сировинного виробництва.
Міжнародне співробітництво у переробних галузях промисловості.
Міжнародне агропромислове співробітництво.
Література:
І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 81-100
В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995
1.Сутність міжнародного виробничого співробітництва.
Міжнародне виробниче співробітництво – це форма МЕВ, яка виникає у сфері матеріального виробництва на основі міжнародного поділу праці з приводу виготовлення речових виробів, які можна використати для виробничого чи індивідуального споживання.
Міжнародне виробниче співробітництво здійснюється у різних напрямках, логіку одного з яких розкриває його структура:
енергетичне співробітництво.
співробітництво у галузі сировинного виробництва.
співробітництво у сфері переробного виробництва.
агропромислове співробітництво.
Міжнародний поділ праці має дві взаємо доповнюючі форми:
Міжнародна спеціалізація – при якій відбувається зосередження виробництва одних видів продукції в одних країнах(або на підприємствах одних країн), а інших видів продукції – в інших країнах(чи на їх підприємствах).
Ступінь міжнародної спеціалізації країни визначається двома показниками:
а) коефіцієнт відносної експортної спеціалізації – допомагає визначити коло товарів і галузей, які для даної країни є міжнародно спеціалізованими.
б) експортна квота – показує у якій мірі національна промисловість, окремі її галузі та фірми орієнтуються на зовнішні ринки, і, в той же час, показує ступінь відірваності національного ринку, галузей чи фірм від зовнішних ринків.
Якщо в експорті країни переважає продукція переробної промисловості – це свідчить про високий рівень міжнародної спеціалізації виробництва країни, а перевага в експорті продукції добувних галузей і продукції сільського господарства – свідчить про пасивну роль в міжнародній спеціалізації виробництва.
Міжнародна виробнича кооперація – полягає в розвитку міжнародних виробничих зв”язків, що виникають та існують між міжнародно спеціалізованими суб”єктами з метою поєднання взаємодоповнюючих виробничих процесів.
Основні способи налагодження коопераційних зв”язків:
здійснення спільних програм – підрядне кооперування та та спільне виробництво.
договірна спеціалізація – розмежування видів діяльності між суб”єктами
різних країн, щоб не дублювати один одного, а взаємодоповнювати.
інтегрована кооперація – об”єднання капіталів декількох суб”єктів з різних країн для досягнення окремих, спільно узгоджених цілей. Це створення СП, ТНК та мультинаціональних корпорацій.
2. Міжнародне енергетичне співробітництво.