Напрямки в кінематографії повоєнного часу

Англійська якість

В Англії в післявоєнний період також знімалися надзвичайно видовищні картини. В основному це були історичні мелодрами, героїчні фільми про війну і так звані ілінгські комедії, що незлобиво жартували над англійським національним характером. Однак такі продюсери, як Олександр Корду і Дж. Артур Ренк, не задовольнялися успіхом у британського глядача. Вони прагнули завоювати й американський кіноринок. З цією метою вони сумісно випускали картини, подібні до трилера Керола Ріда «Третя людина» (1949), що був знятий на голлівудські гроші за участю таких зірок, як Орсон Уеллс і Джозеф Коттон. В інших фільмах вони вдавалися до допомоги бог-тієї подіями історії Англії і її незрівнянної літературної спадщини. Успіхом користалися екранізації «Больших чекань» Діккенса (1946) і шекспірівського «Гамлета» (1948), здійснені відповідно Девідом Ліном і Лоуренсом Олівьє. Однак в англійському кінематографі не було достатніх засобів, щоб усерйоз суперничати з Голлівудом, навіть якщо врахувати, що останній знаходився в цей час у найтяжчій кризі, що загрожувала самому його існуванню.

У картині Майкла Пауелла і Емеріка Прессбургера «Питання життя і смерті» (1946) умираючий англійський льотчик (Девид Нивен) волає до небесного суду відомих історичних особистостей, щоб врятувати життя.

Використана література:

Девід Паркінсон "Кіно". – Видавництво: "Росмен". - М., 1996 р.

Історія світового кіно. – М., 1990.