Вільногорське скло

Таблиця 1.2. – параметри пляшки типу ІІІ

Рисунок 1.1. – пляшка типу ІІІ.

Рисунок 1.2. – вінчик типу К

Технологічну схему виробництва пляшок приведено на рисунку 1.3.

2. Склад сировини, характеристика сировини, їх обробка, складання шихти

Скляна тара має різноманітне призначення, тому до скла, з якого вона виготовляється пред’являються певні вимоги. Комплекс фізико – хімічних властивостей, необхідних для склотари, задовольняється, в основному при використанні скла лужносилікатного складу. Окремі види склотари медичного призначення виготовляють з боросилікатного скла.

Склад тарного скла загального призначення відносяться по хімічній стійкості до ІІІ гідролітичного класу; скло до якого пред’являються підвищенні вимоги, відносяться до ІІ гідролітичного класу. Скло медичного призначення звичайно відноситься до І гідролітичного класу.

Склад тарного скла призначеного для механізованого вироблення масових виробів, по вмісту основних компонентів можна вважати стабілізованим. Деякі відмінності складів скла пов’язані з видом склотари, способом її виготовлення та призначенням. Можливим є застосування добавок деяких оксидів або зміна їх сполучення для поліпшення експлуатаційних і технологічних властивостей скла.

Основні оксиди, що утворюють скло (при виготовленні тари), містяться в ньому в наступних кількостях, (мас. %).

Для виготовлення зеленого тарного скла

SiO2 –71.2;

Na2O –14.2;

Al2O3 –1.8;

Fe2O3 –0.3;

CaO –9.14;

MgO –3.1;

SO3 –0.3;

Cr2O3 –0.15;

Для виготовлення оливкового тарного скла

SiO2 –71.2;

Na2O –14.2;

Al2O3 –1.8;

Fe2O3 –0.3;

CaO –9.1;

MgO –3.1;

SO3 –0.3;

Cr2O3 –0.1.

Вміст лужних оксидів збільшується при виробленні на видувних автоматичних машинах дрібної склотари місткістю до 200 мл, а також склотари з дрібною різьбою на горлі під гвинтовий ковпачок.

Іноді при формуванні вузькогорлої склотари зменшують вміст MgO до 0,8 – 1,5%. Зменшення вмісту MgO до 0,8 – 1,5% у складі скла знижує схильність скломаси до кристалізації в температурному інтервалі формування, що особливо відчувається в складі скла з підвищеним вмістом Al2O3.

При варінні безкольорового скла доречно замінити частину Na2O (до 3%) на К2О, що широко використовується на провідних підприємствах. Це утворює у склі ефект двох лугів, який дозволяє отримати підвищення хімічної стійкості скла та поліпшити технологічні властивості при підвищеному вмісті лужних оксидів.