Узагальнення, систематизація і перевірка знань

Котрою учила,

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила.

Учень. Як ту мову мож забути?

Так звуками тими

Ми до Бога мольби слали

Ще дітьми малими.

Учениця. У тій мові ми співали,

В ній казки казали

У тій мові нам минувшість

Нашу відкривати.

/С. Воробкевич/

Вчитель. Ось чому ви, діти,

покликані захищати своїми долоньками

крихітну свічечку

букви "ї",

а також, витягнувшись на пальчиках,

оберігати місячний серпик

букви "є".

Бо кажуть, діти,

що мова наша – солов’їна.

Правильно кажуть

Але затям собі,

що колись можуть настати і такі часи

коли нашої мови

не буде пам’ятати

навіть найменший соловейко.

Тому не можна покладатися

тільки на солов’їв, дитино!

І. Малкович