Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування, Детальна інформація
Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування
Тип документу: Реферат
Сторінок: 22
Предмет: Закони України
Автор: Олексій
Розмір: 49.5
Скачувань: 1108
Місцеве господарство складається з підприємств (об'єднань), організацій, установ, об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури, які є комунальною власністю.
До складу місцевого господарства можуть бути включені за згодою власника підприємства (об'єднання), організації і установи, які не є комунальною власністю і діяльність яких пов'язана переважно з обслуговуванням населення.
За згодою населення і органів місцевого самоврядування до складу місцевого господарства можуть бути також включені об'єкти, створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески.
Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів у межах своєї компетенції можуть надавати підприємствам (об'єднанням), організаціям і установам, які входять до складу місцевого господарства, переважне право на користування природними ресурсами місцевого значення, матеріально-технічне забезпечення з місцевих фондів.
Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів координують діяльність підприємств (об'єднань), організацій і установ місцевого господарства.
Стаття 7. Комунальна власність
Комунальна власність становить основу місцевого господарства.
Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі сільських, селищних, міських, районних, обласних Рад народних депутатів.
( Дію частини третьої статті 7 зупинено в частині управління майном підприємств і організацій торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, що є в комунальній власності, в процесі їх комерціалізації на підставі Декрету N 10-92 від 15.12.92 ) Управління комунальною власністю здійснюють від імені населення адміністративно-територіальних одиниць відповідні місцеві Ради народних депутатів та в межах, визначених Радами, уповноважені ними органи. ( Частина третя статті 7 в редакції Закону N 2414-12 від 05.06.92 )
До комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, перелік якого встановлено Законом про власність.
Органи місцевого самоврядування мають право:
вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць підприємств (об'єднань), організацій і установ, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб населення даної території, функціонування місцевого господарства;
передавати об'єкти комунальної власності у тимчасове або постійне користування, оренду, продавати їх підприємствам (об'єднанням), організаціям і установам, окремим громадянам та об'єднанням громадян відповідно до законів про приватизацію, а також перерозподіляти об'єкти комунальної власності на договірній та конкурсній основі між власними підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами;
на переважне придбання приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на їх території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб населення, особливо найменш соціально захищеної його частини;
мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Склад об'єктів і структура комунальної власності можуть змінюватись відповідно до розвитку ринкових відносин, вільного підприємництва, роздержавлення та приватизації.
Перелік майна, що перебуває у комунальній власності, порядок передачі, купівлі, продажу, а також перелік державного майна, що безоплатно передається у власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць, порядок розгляду спорів, які виникають при цьому, визначаються законодавством України.
Стаття 8. Відносини органів місцевого самоврядування
з іншими суб'єктами права власності
Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, кооперативними та іншими організаціями, які не належать до комунальної власності, будуються на податковій і договірній основі.
Стаття 9. Забезпечення повноважень органів місцевого
самоврядування щодо розвитку території
Питання створення або перетворення економічних і соціальних об'єктів, початку господарської діяльності, використання природних ресурсів місцевого значення на території сільської, селищної, міської Ради вирішуються тільки з її дозволу.
Питання використання природних ресурсів загальнодержавного значення на території сільських, селищних, міських Рад вирішується з урахуванням думки відповідних Рад.
Підприємства (об'єднання), організації і установи, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, не мають права вносити зміни у плани своєї діяльності з питань, обумовлених договором з Радою, а також в обов'язковому порядку погоджують з відповідною Радою заходи щодо охорони навколишнього природного середовища і ті заходи, які можуть призвести до змін демографічного стану та інших наслідків на її території.
Стаття 10. Бюджети місцевого самоврядування
Сільські, селищні, міські (крім Київської і Севастопольської міських) Ради народних депутатів у межах своєї компетенції самостійно розробляють, затверджують і виконують бюджети місцевого самоврядування. Втручання державних органів у процес розроблення, затвердження і виконання бюджетів місцевого самоврядування не допускається.
Бюджети місцевого самоврядування не включаються до інших місцевих бюджетів, а також до Державного бюджету України.
Мінімальні розміри бюджетів місцевого самоврядування визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя, які встановлюються Верховною Радою України.
До складу місцевого господарства можуть бути включені за згодою власника підприємства (об'єднання), організації і установи, які не є комунальною власністю і діяльність яких пов'язана переважно з обслуговуванням населення.
За згодою населення і органів місцевого самоврядування до складу місцевого господарства можуть бути також включені об'єкти, створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески.
Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів у межах своєї компетенції можуть надавати підприємствам (об'єднанням), організаціям і установам, які входять до складу місцевого господарства, переважне право на користування природними ресурсами місцевого значення, матеріально-технічне забезпечення з місцевих фондів.
Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів координують діяльність підприємств (об'єднань), організацій і установ місцевого господарства.
Стаття 7. Комунальна власність
Комунальна власність становить основу місцевого господарства.
Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі сільських, селищних, міських, районних, обласних Рад народних депутатів.
( Дію частини третьої статті 7 зупинено в частині управління майном підприємств і організацій торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, що є в комунальній власності, в процесі їх комерціалізації на підставі Декрету N 10-92 від 15.12.92 ) Управління комунальною власністю здійснюють від імені населення адміністративно-територіальних одиниць відповідні місцеві Ради народних депутатів та в межах, визначених Радами, уповноважені ними органи. ( Частина третя статті 7 в редакції Закону N 2414-12 від 05.06.92 )
До комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, перелік якого встановлено Законом про власність.
Органи місцевого самоврядування мають право:
вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць підприємств (об'єднань), організацій і установ, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб населення даної території, функціонування місцевого господарства;
передавати об'єкти комунальної власності у тимчасове або постійне користування, оренду, продавати їх підприємствам (об'єднанням), організаціям і установам, окремим громадянам та об'єднанням громадян відповідно до законів про приватизацію, а також перерозподіляти об'єкти комунальної власності на договірній та конкурсній основі між власними підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами;
на переважне придбання приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на їх території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб населення, особливо найменш соціально захищеної його частини;
мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Склад об'єктів і структура комунальної власності можуть змінюватись відповідно до розвитку ринкових відносин, вільного підприємництва, роздержавлення та приватизації.
Перелік майна, що перебуває у комунальній власності, порядок передачі, купівлі, продажу, а також перелік державного майна, що безоплатно передається у власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць, порядок розгляду спорів, які виникають при цьому, визначаються законодавством України.
Стаття 8. Відносини органів місцевого самоврядування
з іншими суб'єктами права власності
Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, кооперативними та іншими організаціями, які не належать до комунальної власності, будуються на податковій і договірній основі.
Стаття 9. Забезпечення повноважень органів місцевого
самоврядування щодо розвитку території
Питання створення або перетворення економічних і соціальних об'єктів, початку господарської діяльності, використання природних ресурсів місцевого значення на території сільської, селищної, міської Ради вирішуються тільки з її дозволу.
Питання використання природних ресурсів загальнодержавного значення на території сільських, селищних, міських Рад вирішується з урахуванням думки відповідних Рад.
Підприємства (об'єднання), організації і установи, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, не мають права вносити зміни у плани своєї діяльності з питань, обумовлених договором з Радою, а також в обов'язковому порядку погоджують з відповідною Радою заходи щодо охорони навколишнього природного середовища і ті заходи, які можуть призвести до змін демографічного стану та інших наслідків на її території.
Стаття 10. Бюджети місцевого самоврядування
Сільські, селищні, міські (крім Київської і Севастопольської міських) Ради народних депутатів у межах своєї компетенції самостійно розробляють, затверджують і виконують бюджети місцевого самоврядування. Втручання державних органів у процес розроблення, затвердження і виконання бюджетів місцевого самоврядування не допускається.
Бюджети місцевого самоврядування не включаються до інших місцевих бюджетів, а також до Державного бюджету України.
Мінімальні розміри бюджетів місцевого самоврядування визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя, які встановлюються Верховною Радою України.