Організація обліку праці та її оплати

або уповноважений ним орган виплачує працiвниковi за виконану

ним роботу.

Розмiр заробiтної плати залежить вiд складностi та умов

виконуваної роботи,професiйно-дiлових якостей працiвника,

результатiв його працi та господарської дiяльностi пiдприємства.

Стаття 2 Закону визначає структуру заробiтної плати.

Основна заробiтна плата-це винагорода за виконану роботу вiдповiдно

до встановлених норм працi(норми часу,виробiтку,обслуговування,

посадовi обов"язки).Вона встановлюється в виглядi тарифних ставок

(окладiв) i вiдрядних розцiнок для робiтникiв та посадових окладiв

для службовцiв.

Додаткова заробiтна плата-це винагорода за працю понад встановленi

норми,за трудовi успiхи та винахiдливiсть i за особливi умови працi.

Вона включає доплати ,надбавки ,гарантiйнi i компенсацiйнi виплати,

передбаченi чинним законодавством:премii пов"язанi з виконанням

виробничих завдань та функцiй.

Iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати.До них належать виплати

у формi винагород за пiдсумками роботи за рiк,премii за спецiальними

системами i положеннями,компенсацiйнi та iншi грошовi i матерiальнi

виплати,якi не передбаченi актами чинного законодавства,або якi

провадяться понад встановленi зазначеними актами нормами.

Стаття 3 Закону регламентує поняття про мiнiмальну заробiтну плату,

що до неi не включається.

Згiдно статтi 4 Закону джерелом коштiв на оплату працi працiвникiв

госпрозрахункових пiдприємств є частина доходу та iншi кошти,одержанi

внаслiдок їх господарської дiяльностi.

Стаття 5 Закону визначає систему органiзацii оплати працi.

Суб"єктами органiзацii оплати працi є:

-органи державноi влади та мiсцевого самоврядування,

-власники,об"єднання власникiв або їх представницькi органи,