Принцип мотивованості як складова частина комунікативного методу навчання іноземної мови, Детальна інформація
Принцип мотивованості як складова частина комунікативного методу навчання іноземної мови
Тип документу: Курсова
Сторінок: 26
Предмет: Мова, Лінгвістика
Автор:
Розмір: 74.8
Скачувань: 2178
а) окремі розробки із застосуванням принципу мотивованості при викладанні англійської мови, запропоновані журналом « Іноземні мови в школі »;
б) статті, монографії, кандидатські дисертації з методики викладання іноземних мов в школі;
в) поурочні плани вчителів ЗОШ № 1 м. Коломиї;
г) експериментальні дані, отримані в процесі вивчення досвіду роботи вчителів, що дотримуються принципу мотивованості у викладанні англійської мови для підтримання інтересу учнів та створення умов для розвитку внутрішньої мотивації кожного учня зокрема.
Методом дослідження
в даній роботі послужили методи спостереження, аналізу, порівняльної характеристики, а також описовий метод.
Актуальність теми:
Проблема мотивації є однією з найважливіших проблем на сучасному етапі викладання англійської мови, так як мотивація визначає продуктивність навчальної діяльності і є її органічною складовою.
Г.В. Рогова, О.І. Вишневський, Є.І. Пассов, П.М. Якобсон, Б.В. Біляєв відмічали великі потенційні можливості закладені у мотивованому навчанні.
В наш час, коли діти так часто чують англійську мову на телебаченні, по радіо, коли виходять газети і журнали англійською мовою, проводяться зустрічі з іноземцями, в учнів є мотиви, є стала потреба до вивчення англійської мови. Завдання вчителя полягає в тому, щоб підтримати ці мотиви, не допустити зниження інтересу учнів до самого процесу навчання, заохотити учнів до самостійного пошуку, показати учням красу та мелодійність англійської мови в піснях та віршах, викликати зрештою бажання спілкуватися з ровесниками та батьками по-англійськи у позаурочний час. Для того, щоб мотивація була на -стільки високою потрібно наблизити мовну діяльність на уроці до реальної комунікації, що дасть можливість використовувати мову як засіб спілкування.
Теоретична цінність роботи
полягає: а) у чіткому визначенні місця принципу мотивованості навчання у системі принципів комунікативного методу викладання англійської мови;
б) в загальній характеристиці основних різновидів мотивації: комунікативна мотивація, лінгвопізнавальна мотивація та інструментальна мотивація;
в) у психологічній оцінці мимовільного та довільного у навчанні англійської мови.
Практична значимість роботи
полягає в тому, що результати даного дослідження, відображені в методичних рекомендаціях по мотивації навчання , що використовуються вчителями шкіл з поглибленим вивченням англійської мови можуть бути використані вчителями загальноосвітніх шкіл.
Розділ І.
Мовлення - це надзвичайно складне явище. По-перше, воно виконує в житті людини функцію засобу спілкування. Розуміння того, як це відбувається, перш за все необхідне вчителю для успішного викладання. По-друге, мовлення - це діяльність, точніше, один з видів людської діяльності. По-третє, важливо пам'ятати, що в результаті мовлення виникає його продукт - висловлювання. І як діяльність (процес), і як продукт мовлення володіє певними ознаками (характеристиками, параметрами), які є орієнтиром в навчанні, так як підказують, які умови треба створити для розвитку мовлення, а також є критеріями оцінки результатів навчання.
Зрештою, важливо розуміти за рахунок чого, на основі чого здійснюється діяльність мовлення, тобто описати мовленнєве вміння як основу. В зв’язку з цим розглянемо мовлення у всіх цих ракурсах.
Мовлення як засіб спілкування.
Спілкування може здійснюватися як в усній, так і в писемній формі. В першому випадку людина повинна володіти двома засобами спілкування - мовленням і аудіюванням як видами мовної діяльності. У другому випадку необхідне володіння письмом і читанням. Таким чином, мовлення як вид мовної діяльності є лише одним із засобів спілкування.
Мовленням є висловлення своїх думок з метою вирішення завдань спілкування. Це діяльність однієї людини, хоча вона включена в спілкування і не може існувати поза ним, бо спілкування - це завжди взаємодія з іншими людьми.
Тому, будучи відносно самостійним видом мовної діяльності, мовлення вимагає обов’язкового навчання в рамках спілкування і з прицілом на нього. Саме так воно розглядається в системі комунікативного методу.
Таким чином, метою навчання в середній школі слід вважати не мову, як при філологічній освіті в спеціальному вузі, і не мову як спосіб формування і формулювання думки, і навіть не просто мовну діяльність - говоріння, читання, аудіювання чи письмо, а вказані види мовної діяльності як засоби спілкування.
Така мета вимагає відповідного методу її досягнення. Для мовлення як засобу спілкування таким методом є комунікативний метод. Отже, навчати мовлення, не навчаючи спілкуванню, не створюючи на уроках умов мовного спілкування, неможливо.
Мовлення як діяльність.
Мовлення - це один з видів діяльності, тому воно володіє багатьма ознаками діяльності взагалі; але мовлення є мовною діяльністю, отже, у нього є і специфічні ознаки.
1) Мотивованість. Мовлення завжди мотивоване. Людина, як правило, говорить тому, що у неї є для цього певна внутрішня причина, є мотив, який виступає в ролі двигуна діяльності. Людина може усвідомлювати або не усвідомлювати цей мотив в даний момент, але він завжди пов’язаний з спілкуванням ( з усіма його компонентами ). Тому в методиці навчання іншомовному спілкуванню слід говорити про комунікативну мотивацію ( адже мотиви властиві будь-якій іншій діяльності ).
В основі мотивації лежить потреба. В основі комунікативної мотивації лежить потреба двох видів: а) потреба в спілкуванні як така властива людині як істоті соціальній, б) потреба в здійсненні конкретного мовного вчинку, потреба «втрутитись» в дану мовну ситуацію.
Зрозуміло, що обидва ці види взаємопов’язані, але для використання їх у навчанні неоднозначні. Перший вид можна назвати загальною комунікативною мотивацією, її рівень часто не залежить від організації навчального процесу ( є люди говіркі і неговіркі ), але він є фоном для другого виду мотивації; другий вид - це ситуативна мотивація, рівень якої на вирішальному етапі визначається тим, як ми навчаємо, як створюємо мовні ситуації, який використовуємо матеріал, засоби.
б) статті, монографії, кандидатські дисертації з методики викладання іноземних мов в школі;
в) поурочні плани вчителів ЗОШ № 1 м. Коломиї;
г) експериментальні дані, отримані в процесі вивчення досвіду роботи вчителів, що дотримуються принципу мотивованості у викладанні англійської мови для підтримання інтересу учнів та створення умов для розвитку внутрішньої мотивації кожного учня зокрема.
Методом дослідження
в даній роботі послужили методи спостереження, аналізу, порівняльної характеристики, а також описовий метод.
Актуальність теми:
Проблема мотивації є однією з найважливіших проблем на сучасному етапі викладання англійської мови, так як мотивація визначає продуктивність навчальної діяльності і є її органічною складовою.
Г.В. Рогова, О.І. Вишневський, Є.І. Пассов, П.М. Якобсон, Б.В. Біляєв відмічали великі потенційні можливості закладені у мотивованому навчанні.
В наш час, коли діти так часто чують англійську мову на телебаченні, по радіо, коли виходять газети і журнали англійською мовою, проводяться зустрічі з іноземцями, в учнів є мотиви, є стала потреба до вивчення англійської мови. Завдання вчителя полягає в тому, щоб підтримати ці мотиви, не допустити зниження інтересу учнів до самого процесу навчання, заохотити учнів до самостійного пошуку, показати учням красу та мелодійність англійської мови в піснях та віршах, викликати зрештою бажання спілкуватися з ровесниками та батьками по-англійськи у позаурочний час. Для того, щоб мотивація була на -стільки високою потрібно наблизити мовну діяльність на уроці до реальної комунікації, що дасть можливість використовувати мову як засіб спілкування.
Теоретична цінність роботи
полягає: а) у чіткому визначенні місця принципу мотивованості навчання у системі принципів комунікативного методу викладання англійської мови;
б) в загальній характеристиці основних різновидів мотивації: комунікативна мотивація, лінгвопізнавальна мотивація та інструментальна мотивація;
в) у психологічній оцінці мимовільного та довільного у навчанні англійської мови.
Практична значимість роботи
полягає в тому, що результати даного дослідження, відображені в методичних рекомендаціях по мотивації навчання , що використовуються вчителями шкіл з поглибленим вивченням англійської мови можуть бути використані вчителями загальноосвітніх шкіл.
Розділ І.
Мовлення - це надзвичайно складне явище. По-перше, воно виконує в житті людини функцію засобу спілкування. Розуміння того, як це відбувається, перш за все необхідне вчителю для успішного викладання. По-друге, мовлення - це діяльність, точніше, один з видів людської діяльності. По-третє, важливо пам'ятати, що в результаті мовлення виникає його продукт - висловлювання. І як діяльність (процес), і як продукт мовлення володіє певними ознаками (характеристиками, параметрами), які є орієнтиром в навчанні, так як підказують, які умови треба створити для розвитку мовлення, а також є критеріями оцінки результатів навчання.
Зрештою, важливо розуміти за рахунок чого, на основі чого здійснюється діяльність мовлення, тобто описати мовленнєве вміння як основу. В зв’язку з цим розглянемо мовлення у всіх цих ракурсах.
Мовлення як засіб спілкування.
Спілкування може здійснюватися як в усній, так і в писемній формі. В першому випадку людина повинна володіти двома засобами спілкування - мовленням і аудіюванням як видами мовної діяльності. У другому випадку необхідне володіння письмом і читанням. Таким чином, мовлення як вид мовної діяльності є лише одним із засобів спілкування.
Мовленням є висловлення своїх думок з метою вирішення завдань спілкування. Це діяльність однієї людини, хоча вона включена в спілкування і не може існувати поза ним, бо спілкування - це завжди взаємодія з іншими людьми.
Тому, будучи відносно самостійним видом мовної діяльності, мовлення вимагає обов’язкового навчання в рамках спілкування і з прицілом на нього. Саме так воно розглядається в системі комунікативного методу.
Таким чином, метою навчання в середній школі слід вважати не мову, як при філологічній освіті в спеціальному вузі, і не мову як спосіб формування і формулювання думки, і навіть не просто мовну діяльність - говоріння, читання, аудіювання чи письмо, а вказані види мовної діяльності як засоби спілкування.
Така мета вимагає відповідного методу її досягнення. Для мовлення як засобу спілкування таким методом є комунікативний метод. Отже, навчати мовлення, не навчаючи спілкуванню, не створюючи на уроках умов мовного спілкування, неможливо.
Мовлення як діяльність.
Мовлення - це один з видів діяльності, тому воно володіє багатьма ознаками діяльності взагалі; але мовлення є мовною діяльністю, отже, у нього є і специфічні ознаки.
1) Мотивованість. Мовлення завжди мотивоване. Людина, як правило, говорить тому, що у неї є для цього певна внутрішня причина, є мотив, який виступає в ролі двигуна діяльності. Людина може усвідомлювати або не усвідомлювати цей мотив в даний момент, але він завжди пов’язаний з спілкуванням ( з усіма його компонентами ). Тому в методиці навчання іншомовному спілкуванню слід говорити про комунікативну мотивацію ( адже мотиви властиві будь-якій іншій діяльності ).
В основі мотивації лежить потреба. В основі комунікативної мотивації лежить потреба двох видів: а) потреба в спілкуванні як така властива людині як істоті соціальній, б) потреба в здійсненні конкретного мовного вчинку, потреба «втрутитись» в дану мовну ситуацію.
Зрозуміло, що обидва ці види взаємопов’язані, але для використання їх у навчанні неоднозначні. Перший вид можна назвати загальною комунікативною мотивацією, її рівень часто не залежить від організації навчального процесу ( є люди говіркі і неговіркі ), але він є фоном для другого виду мотивації; другий вид - це ситуативна мотивація, рівень якої на вирішальному етапі визначається тим, як ми навчаємо, як створюємо мовні ситуації, який використовуємо матеріал, засоби.