Деякі закономірності впливу будови лікарської речовини на біологічну активність
Деякі закономірності впливу будови лікарської речовини на біологічну активність
Тип документу: Реферат
Сторінок: 7
Предмет: Медицина, БЖД
Автор: Олексій
Розмір: 20
Скачувань: 1273
„Ae^„O
„O
„Ae^„O
„O
^„O
„O
„Ae^„O
„O
„Ae^„O
встановити суть токсичної дії фенацетину і другої подібної сполуки – ацетаніліду.
Століттями серед лікарів вважалось неможливим боротися з різними психічними захворюваннями. Вилікувати психози, побороти, агресивність, припадки дикої ярості, або, навпаки від стану глибокої пригніченості –ц е було світлою метою багатьох талановитих вчених – медиків.
Ще у 1883 році був синтезований фенотіазін, складна хімічна сполука.
NH N R2
R1
В кінці 30-х років ХХ ст. було виявлено, що деякі хімічні аналоги його проявляють протиглисну і анти малярійну дію. Пізніше виявлені антигістамінні властивості, заспокійливу дію на УНМ. Було одержано активну речовину аміназин. Продовження досліджень в цьому напрямку принесло нові успіхи. Було одержано ще декілька лікарських засобів, які здатні впливати на психічну діяльність людини. Ці ліки одержали назву психотропних засобів.
Дослідження залежності між хімічною структурою і фармакологічною дією алкіламінопохідних фенотіазіну показали, що в залежності від характер замісників в положенні 10 і в положенні 2 вони проявляють в різній мірі протигістамінну, седативну, спазмолітичну, нейролептичну дію.
Залежність між хімічною структурою і дією алкіламінопохідних фенотіазіну.
Назва
препарату Зімісники Більш виражена фармакологічна дія
R1 R2
Пропазин СН3
- СН2 – СН2 – СН2 - N
СН3 - Нейролептигна
Дипразин СН3 СН3
- СН2 – СН2 – СН2 - N
СН3 - Cl Протигістамінна
Аміназин СН3
- СН2 – СН2 – СН2 - N
СН3 - Cl Нейролептична
„O
„Ae^„O
„O
^„O
„O
„Ae^„O
„O
„Ae^„O
встановити суть токсичної дії фенацетину і другої подібної сполуки – ацетаніліду.
Століттями серед лікарів вважалось неможливим боротися з різними психічними захворюваннями. Вилікувати психози, побороти, агресивність, припадки дикої ярості, або, навпаки від стану глибокої пригніченості –ц е було світлою метою багатьох талановитих вчених – медиків.
Ще у 1883 році був синтезований фенотіазін, складна хімічна сполука.
NH N R2
R1
В кінці 30-х років ХХ ст. було виявлено, що деякі хімічні аналоги його проявляють протиглисну і анти малярійну дію. Пізніше виявлені антигістамінні властивості, заспокійливу дію на УНМ. Було одержано активну речовину аміназин. Продовження досліджень в цьому напрямку принесло нові успіхи. Було одержано ще декілька лікарських засобів, які здатні впливати на психічну діяльність людини. Ці ліки одержали назву психотропних засобів.
Дослідження залежності між хімічною структурою і фармакологічною дією алкіламінопохідних фенотіазіну показали, що в залежності від характер замісників в положенні 10 і в положенні 2 вони проявляють в різній мірі протигістамінну, седативну, спазмолітичну, нейролептичну дію.
Залежність між хімічною структурою і дією алкіламінопохідних фенотіазіну.
Назва
препарату Зімісники Більш виражена фармакологічна дія
R1 R2
Пропазин СН3
- СН2 – СН2 – СН2 - N
СН3 - Нейролептигна
Дипразин СН3 СН3
- СН2 – СН2 – СН2 - N
СН3 - Cl Протигістамінна
Аміназин СН3
- СН2 – СН2 – СН2 - N
СН3 - Cl Нейролептична