Програмування рядкових величин

{Основна програма}

begin

  write(‘Введiть текст, розділяючи слова одним символом “пропуск”: ‘);

  readln(s);

  writeln;

  writeln(‘Результати: ‘);

  kol(s,k);

  writeln(‘кiлькiсть слiв у текстi k=’,k);

  writeln;

  writeln(‘Слова тексту: ‘);

  druk(s);

  writeln;

  writeln(‘Найдовше слово тексту);

  max_word(s,t);

  writeln(t); 

end.

 

 

Узагальнення по темі.

Величиною рядкового типу (strings) називається послідовність символів, укладена в одинарні лапки. Цей тип даних є стандартним для мови ПАСКАЛЬ, хоча він є структурованим. Величини можуть бути як константами, так і змінними. При завданні змінних символьного типу можна вказати кількість символів у цій величині.

Рядкові величини припускають обробку і як єдиного цілого, так і поелементно. При обробці рядка поелементно він розглядається як одновимірний масив з типом індексу byte і типом елементів char. Рядкові величини можуть містити довільні символи. Так, у рядку може міститися й одинарна лапка. Для того, щоб помістити одинарну лапку в рядок, потрібно написати дві послідовно розташовані одинарні лапки. Рядки, у яких міститься тільки один символ, являють собою дані стандартного символьного типу (char). Рядок можна порівняти з масивом даних символьного типу, що має таку ж довжину. Всі рядкові константи сумісні з усіма рядковими типами (string).

Для рядкових величин визначені операція конкатенації (об’єднання) рядків та операції відношення . Вони можуть застосовуватися для порівняння рядків відповідно до порядку розширеного набору символів коду ASCII. Будь-які два значення рядкового типу даних можна порівняти, оскільки всі значення рядкових даних сумісні. Значення рядкового типу сумісні зі значеннями символьного типу, і при їхньому порівнянні символьне значення опрацьовується як рядкове значення довжиною 1. Та величина вважається “більшою”, яка має на відповідному місці символ з більшим ASCII кодом. Слід зауважити, що пробіл є повноправним символом рядкової величини і він опрацьовується аналогічно іншим символам величини.

Рядкові величини можна вводити з клавіатури. Для цього можна використати стандартну процедуру вводу read. Однак при цьому є така особливість: необхідно ввести стільки символів, скільки було оголошено при визначенні цієї величини.  Щоб позбавитись необхідності вводу 255 символів при оголошенні рядкової величини як strings , варто використовувати іншу процедуру вводу – readln.

Серед інших процедур та функцій над рядками варто відмітити процедури виділення (копіювання) частини рядка, видалення частини рядка, функцію знаходження позиції входження одного рядка до іншого, функцію визначення довжини рядка, тощо.