Продуктивність, мотивація і оплата праці

2) доплати компенсаційного характеру:

а) за роботу у важких і шкідливих умовах праці;

б) за інтенсивність праці;

в) за роботу в нічний час;

г) за перевезення небезпечних вантажів;

доплати зв’язані з особливим характером виконуваних робіт (сезонність. віддаленість):

а) за роботи у вихідні дні;

б) за багатозмінний режим;

в) водіям, які працюють за ненормованим робочим днем і роз’їздним характером роботи;

г) за дні відпочинку (відгули);

д) за роботу понад нормальну тривалість робочого часу в період заготовок;

ж) за роз’їздний характер праці.

Надбавка – це додаткова виплата працівника за особливо складін умови роботи, високоякісну роботу.

Найчастіше використовують надбавки за

а) високу професійну майстерність;

б) за високі досягнення службовців у праці;

в) за вислугу років;

г) виконання особливо важливої роботи;

д) знання і використання в роботі іноземної мови.

Широке використання доплат і надбавок дає змогу спонукати працівників до виконання найвідповідальніших робіт, виявляти кращі результати роботи і коригувати заробіток до збільшення.

Крім основної зарплати, доплат та надбавок велике місце в оплаті праці належить преміальній доплаті. Кожен суб’єкт господарювання повинен обґрунтувати свою систему премій, а саме: вибрати джерело премій, показники та умови преміювання, періодичність виплат.

Преміальна система будується на:

Чітке визначення показників та умов преміювання.

Поділ показників та умов преміювання на основні і додаткові.

Заборона виплати премії за невиконання основних показників.

Не дуже велика кількість показників.

Відповідність показників і умов преміювання завданням виробництва.

Визначення рівня показників і умов преміювання.

Економічне обґрунтування розміру премій.

Ретельне дотримання важливого положення про те, що однаковим зусиллям відповідає однакова премія.