Михайло Батіг – представник літературної ниви з Тлумаччини

гріховного

як саме кохання батьків

під старою грушею

і гордо цмокав палець

знехтувавши давно

щедрими маминими грудьми

але раптом

дерево

хитре й лукаве

кинуло неподалік

свій плід

спокусивши мене малого

і змусило вперше

зіп'ястись на ноги

збоку

скрикнувши

сплеснула руками тітка

у вишиванці

неначе хотіла піднятись увись

я - йшов

розказували

це було на Спаса

ще ніхто в роті

з рідні і крихти

не мав

дід на порозі стайні

тер очі

в яких догорало літо

як догорає краса жінки

випита роками