Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія”, Детальна інформація
Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія”
Тип документу: Реферат
Сторінок: 45
Предмет: Облік та аудит
Автор: Олексій
Розмір: 109.7
Скачувань: 2999
Вибіркова інвентаризація – це перевірка повної частини засобів або окремих гру і видів та матеріалів.
Обов’язковими є проведення інвентаризації в строки, встановлені нормативними документами про бухгалтерські звіти і баланси, в разі зміни матеріально-відповідальних осіб, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псуванні цінностей після пожежі або стихійного лиха (повінь, землетрус, та інше), переоцінки основних засобів і товарно-матеріальних цінностей.
На підприємстві створюють центральні постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника підприємства або його заступника (голова комісії), головного бухгалтера, керівників структурних підрозділів, представників громадськості.
Інвентаризацію проводять на місцях знаходження цінностей, а також за матеріально-відповідальним особами.
Інвентаризацію матеріалів, товарів і тари здійснюють перелічуванням, перемірюванням, переважуванням у порядку розташування цінностей послідовно за місцями зберігання.
Описи підписують усі члени інвентаризаційної комісії і матеріально-відповідальні особи .
Роботу інвентаризаційної комісії оформляють протоколом, у якому відображають результати інвентаризації, стан складського господарства, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей. Порівняльну відомість складають у разі виявлення розбіжностей між фактичною наявністю матеріальних цінностей та даними бухгалтерського обліку.
Центральна постійно діюча інвентаризаційна комісія підприємства розглядає результати інвентаризації, їх оформлення і регулювання, починаючи з перевірки правильності оформлення порівняльних відомостей. Свої висновки і пропозиції щодо результатів інвентаризації вона викладає у протоколі. Тут же зазначають причини нестач, витрат і надлишків, визначають відповідальних осіб, дають пропозиції щодо регулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку.
Протокол засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії затверджує керівник підприємства не пізніше ніж через 10 днів після закінчення інвентаризації. У цей самий строк вживають заходів щодо забезпечення збереження цінностей.
Результати інвентаризації відображають в обліку в той самий період у якому було звершено інвентаризацію.
Отже, інвентаризація як методичний прийом і форма поточного контролю забезпечує виявлення і запобігання нестачам і втратам матеріальних цінностей і коштів, я також сприяє збереженню їх.
№ _17_ Інвентаризаційна робота як об’єкт ревізійного дослідження.
Якщо планом ревізії проведення інвентаризації не передбачено, ревізор за будь-яких обставин повинен оцінити стан інвентаризаційної роботи та перевірити достовірність результатів раніше проведених інвентаризацій.
Перш за все, перевіряється наказ про облікову політику підприємства в якому повинні бути зазначені види об’єктів та кількість запланованих інвентаризацій. Крім цього в бухгалтерії одержується план проведення інвентаризацій за ревізуємий період.
Строки проведення інвентаризацій:
основні засоби – не менше одного разу на один рік перед складанням річної звітності, але не раніше 1 жовтня звітного року;
готова продукція на складах, сировина та інші матеріальні цінності – не менше одного разу на рік перед складанням річної бухгалтерської звітності але не раніше 1 жовтня звітного року;
малоцінні і швидкозношувані предмети – не менше двох разів на рік;
грошові кошти, грошові документи, цінності і бланки суворої звітності – не менше одного разу на квартал;
розрахунки по платежах в бюджет і позабюджетні фонди – не менше одного разу на квартал;
розрахунки з дебіторами і кредиторами – не менше два рази на рік.
Отже, сутність ревізійного дослідження стану інвентаризаційної роботи полягає в перевірці стану інвентаризаційної роботи і якості проведених інвентаризацій на підприємствах; виконання плану проведених інвентаризацій; правильності виведення результатів інвентаризацій та відображення їх в обліку; своєчасності та повноти прийнятих заходів щодо усунення виявлених недоліків.
Так при ознайомленні з інвентаризаційними документами: наказами, інвентаризаційними описами (актами), порівняльними відомостями, поясненнями матеріально відповідальних осіб тощо, ревізором можуть бути виявлені наступні недоліки:
склад інвентаризаційної комісії не затверджений керівником.
в наказі про проведення інвентаризації не зазначені її строки.
у матеріально відповідальних осіб не взяті розписки про те, що всі прибуткові та видаткові документи здані до бухгалтерії.
проводиться порівняння даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю а не навпаки.
інвентаризаційний опис складений в одному примірнику.
помилки та виправлення не підписані та не завірені членами комісії.
інвентаризаційний опис після затвердження результатів містить незаповнені рядки, немає прокреслень.
Обов’язковими є проведення інвентаризації в строки, встановлені нормативними документами про бухгалтерські звіти і баланси, в разі зміни матеріально-відповідальних осіб, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псуванні цінностей після пожежі або стихійного лиха (повінь, землетрус, та інше), переоцінки основних засобів і товарно-матеріальних цінностей.
На підприємстві створюють центральні постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника підприємства або його заступника (голова комісії), головного бухгалтера, керівників структурних підрозділів, представників громадськості.
Інвентаризацію проводять на місцях знаходження цінностей, а також за матеріально-відповідальним особами.
Інвентаризацію матеріалів, товарів і тари здійснюють перелічуванням, перемірюванням, переважуванням у порядку розташування цінностей послідовно за місцями зберігання.
Описи підписують усі члени інвентаризаційної комісії і матеріально-відповідальні особи .
Роботу інвентаризаційної комісії оформляють протоколом, у якому відображають результати інвентаризації, стан складського господарства, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей. Порівняльну відомість складають у разі виявлення розбіжностей між фактичною наявністю матеріальних цінностей та даними бухгалтерського обліку.
Центральна постійно діюча інвентаризаційна комісія підприємства розглядає результати інвентаризації, їх оформлення і регулювання, починаючи з перевірки правильності оформлення порівняльних відомостей. Свої висновки і пропозиції щодо результатів інвентаризації вона викладає у протоколі. Тут же зазначають причини нестач, витрат і надлишків, визначають відповідальних осіб, дають пропозиції щодо регулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку.
Протокол засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії затверджує керівник підприємства не пізніше ніж через 10 днів після закінчення інвентаризації. У цей самий строк вживають заходів щодо забезпечення збереження цінностей.
Результати інвентаризації відображають в обліку в той самий період у якому було звершено інвентаризацію.
Отже, інвентаризація як методичний прийом і форма поточного контролю забезпечує виявлення і запобігання нестачам і втратам матеріальних цінностей і коштів, я також сприяє збереженню їх.
№ _17_ Інвентаризаційна робота як об’єкт ревізійного дослідження.
Якщо планом ревізії проведення інвентаризації не передбачено, ревізор за будь-яких обставин повинен оцінити стан інвентаризаційної роботи та перевірити достовірність результатів раніше проведених інвентаризацій.
Перш за все, перевіряється наказ про облікову політику підприємства в якому повинні бути зазначені види об’єктів та кількість запланованих інвентаризацій. Крім цього в бухгалтерії одержується план проведення інвентаризацій за ревізуємий період.
Строки проведення інвентаризацій:
основні засоби – не менше одного разу на один рік перед складанням річної звітності, але не раніше 1 жовтня звітного року;
готова продукція на складах, сировина та інші матеріальні цінності – не менше одного разу на рік перед складанням річної бухгалтерської звітності але не раніше 1 жовтня звітного року;
малоцінні і швидкозношувані предмети – не менше двох разів на рік;
грошові кошти, грошові документи, цінності і бланки суворої звітності – не менше одного разу на квартал;
розрахунки по платежах в бюджет і позабюджетні фонди – не менше одного разу на квартал;
розрахунки з дебіторами і кредиторами – не менше два рази на рік.
Отже, сутність ревізійного дослідження стану інвентаризаційної роботи полягає в перевірці стану інвентаризаційної роботи і якості проведених інвентаризацій на підприємствах; виконання плану проведених інвентаризацій; правильності виведення результатів інвентаризацій та відображення їх в обліку; своєчасності та повноти прийнятих заходів щодо усунення виявлених недоліків.
Так при ознайомленні з інвентаризаційними документами: наказами, інвентаризаційними описами (актами), порівняльними відомостями, поясненнями матеріально відповідальних осіб тощо, ревізором можуть бути виявлені наступні недоліки:
склад інвентаризаційної комісії не затверджений керівником.
в наказі про проведення інвентаризації не зазначені її строки.
у матеріально відповідальних осіб не взяті розписки про те, що всі прибуткові та видаткові документи здані до бухгалтерії.
проводиться порівняння даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю а не навпаки.
інвентаризаційний опис складений в одному примірнику.
помилки та виправлення не підписані та не завірені членами комісії.
інвентаризаційний опис після затвердження результатів містить незаповнені рядки, немає прокреслень.