Поняття, суб’єкти підприємницької діяльності, поняття та види представництва, укладання мирової угоди при банкрутстві
Поняття, суб’єкти підприємницької діяльності, поняття та види представництва, укладання мирової угоди при банкрутстві
Тип документу: Реферат
Сторінок: 9
Предмет: Економіка
Автор: Олексій
Розмір: 25.9
Скачувань: 1617
представника, якщо його дії носили свідомий протиправний і винний
характер, він може бути в притягнутий третьою особою до відповідальності
за заподіяння шкоди. У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України "Про
деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод
недійсними" від 12 березня 1999 р. № 02-5/111 зазначається, що у разі коли
угода укладена представником юридичної особи або керівником її
відокремленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з
перевищенням цих повноважень вона має бути визнана недійсною, як така, що не відповідає вимогам закону. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відокремленого підрозділу повноважень на укладення угоди, грунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.
Іноді угоди укладаються представником, але в них не згадується ім'я
особи, яку представляють (наприклад, коли угоду укладає керівник філії
банку від свого імені). Розглядаючи спір, який виникає з приводу такої
угоди, арбітражні суди відповідно до зазначеного роз'яснення виходять з
такого: якщо керівник відокремленого підрозділу юридичної особи мав
відповідні повноваження, але у тексті угоди помилково відсутні вказівки
на те, що її укладено від імені юридичної особи, то сама лише ця
обставина не може бути підставою для визнання угоди недійсною. У таких
випадках угоду слід вважати укладеною від імені юридичної особи.
4. Підстави виникнення та види представництва
Підставами виникнення представництва є юридичні факти, коло яких
визначено в законі. Згідно із ст. 62 ЦК України повноваження представника
можуть грунтуватися на довіреності, адміністративному акті та законі.
Обсяг та характер повноважень представника залежать від тих юридичних
фактів, з яких виникає представництво.Розрізняють такі види
представництва:
1) представництво, яке грунтується на договорі;
2) представництво, яке грунтується на законі;
3) представництво, яке грунтується на адміністративному акті.
Договірне, або добровільне представництво виникає за волею особи, яку
представляють і яка визначає особу представника. Особа, яку
представляють, самостійно визначає повноваження представника шляхом
характер, він може бути в притягнутий третьою особою до відповідальності
за заподіяння шкоди. У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України "Про
деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод
недійсними" від 12 березня 1999 р. № 02-5/111 зазначається, що у разі коли
угода укладена представником юридичної особи або керівником її
відокремленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з
перевищенням цих повноважень вона має бути визнана недійсною, як така, що не відповідає вимогам закону. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відокремленого підрозділу повноважень на укладення угоди, грунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.
Іноді угоди укладаються представником, але в них не згадується ім'я
особи, яку представляють (наприклад, коли угоду укладає керівник філії
банку від свого імені). Розглядаючи спір, який виникає з приводу такої
угоди, арбітражні суди відповідно до зазначеного роз'яснення виходять з
такого: якщо керівник відокремленого підрозділу юридичної особи мав
відповідні повноваження, але у тексті угоди помилково відсутні вказівки
на те, що її укладено від імені юридичної особи, то сама лише ця
обставина не може бути підставою для визнання угоди недійсною. У таких
випадках угоду слід вважати укладеною від імені юридичної особи.
4. Підстави виникнення та види представництва
Підставами виникнення представництва є юридичні факти, коло яких
визначено в законі. Згідно із ст. 62 ЦК України повноваження представника
можуть грунтуватися на довіреності, адміністративному акті та законі.
Обсяг та характер повноважень представника залежать від тих юридичних
фактів, з яких виникає представництво.Розрізняють такі види
представництва:
1) представництво, яке грунтується на договорі;
2) представництво, яке грунтується на законі;
3) представництво, яке грунтується на адміністративному акті.
Договірне, або добровільне представництво виникає за волею особи, яку
представляють і яка визначає особу представника. Особа, яку
представляють, самостійно визначає повноваження представника шляхом