Основні види виборчих систем, Детальна інформація
Основні види виборчих систем
Тип документу: Реферат
Сторінок: 2
Предмет: Політологія
Автор: Олексій
Розмір: 7.5
Скачувань: 1117
Але за умов неструктурованості суспільства, якщо більшість партій не подолає кваліфікаційного бар'єра, може виникнути ситуація, коли загальна кількість голосів, поданих за партії-переможниці, буде меншою, ніж у невдах виборчого марафону. Подібна ситуація склалася 1995 р. в російській Думі (нижній палаті парламенту), коли кваліфікаційний бар'єр подолали кілька партій, які загалом отримали менше половини виборців. Зрозуміло, що в такій ситуації використання цієї виборчої процедури призводить до значного, цілком легального перекручення волі виборців, а відтак — і до сумнівів щодо легітимності обраної у такий спосіб влади.
Куріальні виборчі системи
Куріальні виборчі системи створюються в суспільствах, де існує гостра проблема забезпечення представництва у парламенті нечисленних етнічних або соціальних груп.
Для кожної курії передбачаються норми представництва і відповідно до них створюються виборчі округи.
За куріальною виборчою системою проводять вибори однопалатного парламенту в Зімбабве, Новій Зеландії, на Фіджі. Аналогічна система функціонувала в Абхазії (Грузія).
Своєрідна змішана мажоритарно-куріальна система була використана в СРСР та Росії у 1989-1990 pp., коли КПРС та офіціозні суспільно-політичні організації мали гарантовану кількість мандатів на вищих представницьких органах — з'їздах народних депутатів.
Насамкінець варто зауважити, що ту чи іншу виборчу систему правляча еліта обирає, враховуючи такі чинники, як розстановка політичних сил, традиції формування органів влади, форми їх реалізації, політико-психологічна культура суспільства і т. ін.
Список використаної літератури:
Токвилль А. О. Демократия в Америке. — М., 1992.
Україна багатопартійна. Програмні документи нових партій. — К., 1991.
.Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. — К., 1993.
Шаповал Ю. І. Людина і система: штрихи до портрета тоталітарної доби в Україні. — К., 1991.
Шаповаленко М. В. Роль політичної діяльності у забезпеченні політичної стабільності суспільства: Автореф. дис. ... канд. політ, наук. — К., 1993.
Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. — М., 1980.
Шира Дж. Введение в библиотековедение. — М., 1983.
Шуба О. Релігія в етнонаціональному розвитку України. — К., 1999.
Щёкин Г. Теория социального управления. — К., 1996.
Юридична енциклопедія. — К., 1998.
Юрьев А. И. Введение в политическую психологию. — Л., 1992.
Яковлів А. Українське право // Українська культура / За ред. Д. Антоновича. — Мюнхен, 1988.
Ястржембовский С. Социал-демократия в современном мире. — М., 1991.
Куріальні виборчі системи
Куріальні виборчі системи створюються в суспільствах, де існує гостра проблема забезпечення представництва у парламенті нечисленних етнічних або соціальних груп.
Для кожної курії передбачаються норми представництва і відповідно до них створюються виборчі округи.
За куріальною виборчою системою проводять вибори однопалатного парламенту в Зімбабве, Новій Зеландії, на Фіджі. Аналогічна система функціонувала в Абхазії (Грузія).
Своєрідна змішана мажоритарно-куріальна система була використана в СРСР та Росії у 1989-1990 pp., коли КПРС та офіціозні суспільно-політичні організації мали гарантовану кількість мандатів на вищих представницьких органах — з'їздах народних депутатів.
Насамкінець варто зауважити, що ту чи іншу виборчу систему правляча еліта обирає, враховуючи такі чинники, як розстановка політичних сил, традиції формування органів влади, форми їх реалізації, політико-психологічна культура суспільства і т. ін.
Список використаної літератури:
Токвилль А. О. Демократия в Америке. — М., 1992.
Україна багатопартійна. Програмні документи нових партій. — К., 1991.
.Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. — К., 1993.
Шаповал Ю. І. Людина і система: штрихи до портрета тоталітарної доби в Україні. — К., 1991.
Шаповаленко М. В. Роль політичної діяльності у забезпеченні політичної стабільності суспільства: Автореф. дис. ... канд. політ, наук. — К., 1993.
Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. — М., 1980.
Шира Дж. Введение в библиотековедение. — М., 1983.
Шуба О. Релігія в етнонаціональному розвитку України. — К., 1999.
Щёкин Г. Теория социального управления. — К., 1996.
Юридична енциклопедія. — К., 1998.
Юрьев А. И. Введение в политическую психологию. — Л., 1992.
Яковлів А. Українське право // Українська культура / За ред. Д. Антоновича. — Мюнхен, 1988.
Ястржембовский С. Социал-демократия в современном мире. — М., 1991.