Економічна думка в Росії, Детальна інформація

4. Економічна програма народництва.

В економічній думці Росії другої половини ХІХ ст. головним напрямком було народництво. Народництво – це певний вид утопічного соціалізму. У народництві виділяються дві тенденції:

революційна;

ліберальна.

Підгрунтя для соціальних перетворень у Росії народники бачили в общині. Народники ідеалізували селянську общину, розглядали її як “форму побуту”. Народники не розуміли закономірностей суспільного розвитку. Вони вважали, що суспільні відносини люди будують свідомо. Провідну роль у суспільному розвитку вони відводили інтелігенції, яка нібито здатна на своє бажання спрямовувати в той чи інший бік.

Революційне народництво поділялося на три течії, які очолювали Лавров, Ткачов і Бакунін.

Ліберальне народництво відмовилося від боротьби із самодержавством і сконцентрували всю увагу на розробці програми так званих “малих діл”. Свою економічну програму вони з’ясували з ідеєю некапіталістичного шляху розвитку Росії. Представниками якого були Воронцов, Южанов, Даніельсон.

Пестель був одним із організаторів таємного товариства декабристів і керівником його “Південного товариства”.

В основу соціально-економічної перебудови Росії Пестель покладав аграрні перетворення. Насамперед потрібно скасувати кріпосництво, щоб виникло дрібне вільне селянство, яке є ефективним, коли в ньому діють великі землевласники. Прибуток поміщиків – це рента, яку вони отримують з фермерів.

Прибуток фермерів – це їх валовий доход за винятком витрат і він складається із трьох частин:

рента поміщиків;

податок урядові;

процент з капіталу самому фермерові.

Прибуток селянства має особливість і складається з двох частин:

% з капіталу – як дрібному фермеру;

рента – як дрібному землевласнику.

Аграрний проект існував під назвою “Руська Правда” і передбачав такі зміни в російській економіці:

оподаткування проводити тільки з майна, незалежно від суспільного статусу;

створити фонд суспільних земель, який створювався б за рахунок конфіскації земель великих поміщиків, середніх землевласників та казенних земель та усіх земель імператора. Цей фонд планувалося надавати у використання селянам безкоштовно;

створити фонд приватних земель – утворюється за рахунок викупу у великих і середніх поміщиків і планувався надати у використання бажаючим за гроші;

планувалося заснувати банк, щоб видавати довгострокові та безпроцентні позики на заведення господарств.



Лекція 11. Маржиналізм

План

Виникнення маржиналізму.

Австрійська школа граничної корисності.

1. В кінці ХІХ ст. в економічній теорії виникла нова течія – маржиналізм, яка згодом стала напрямком розвитку п.е.

Основна його ідея – дослідження граничних економічних величин як взаємозв’язаних явищ економічної системи на різних рівнях – фірми, галузі, національної економіки. Такий підхід дав можливість застосування нових методів аналізу, які дали змогу визначити граничні величини для характеристики змін, що відбуваються в економічному житті.

Історичні відомості про зародження маржиналізму свідчать, що корисними у формуванні категорії “граничної корисності” для виявлення рівноваги в господарські системі були німецькі дослідники Госен, Тюнен, французи – Дюпюї, Курно.

Йоган фон Тюнен (1783-1850) у своїй книжці “Ізольована держава” дає ряд практичних рекомендацій щодо національного і прибуткового ведення с/г. Основна ідея полягала в тому, що максимальний чистий дохід землевласник може отримати за умови, коли сукупність граничних витрат на виробництво будуть тотожними граничній корисності продукту.