Грибоєдов Олександр Сергійович – життя та творчість, Детальна інформація

Центральне місце в нарисі Гончарова займає характеристика Чацького. Полемізуючи з Пушкіним, що відмовляв Чацькому в розумі, Гончарів пише: «Чацький не тільки розумніше всіх інших облич, але і позитивно розумний» (Там же.— С. 13). У своїх мовах і вчинках Чацький, як говорить Гончарів, іноді впадає в перебільшення, але це порозумівається внутрішнім сум'яттям героя, його «мільйоном роздирань», тими ударами, що наносив йому фамусовський світ. У «мільйоні роздирань» Гончарів бачить психологічну розгадку поводження Чацького.

З плином років «Горе від розуму» розкривалося у своєму ідейному і художнім багатстві усе глибше і повніше. Не випадково знову і знову виходили у світло і негайно розкуповувалися видання комедії. Не випадково з афіш театрів не сходила її назва.

Комедію Г. ставили в центральних містах і на периферії, у Малому театрі і в Мхаті в Москві, в Олександрійському театрі в Петербурзі й у Ленінградському Великому драматичному і т.д. Кращі російські актори різних часів — В. Н. Давидов. А. І. Южин, К. С. Станіславський, В. І. Качалов. Б. Н. Ліванов, А. А. Яблочкіна, В. Н. Рижова, Т. В. Дороніна, С. Ю. Юрський, К.Ю.Лаврів — перевіряли і вигострювали своє мистецтво, граючи Чацького, Фамусова, Молчаліна, Софію, Лізу. Для комедії Г. театральне і читацьке життя завжди продовжується — і немає і не буде їй кінця. Як сказав про Г. самий обдарований його учень і продовжувач А. Н. Островський, «на високій горі над Тифлісом красується велика могила Грибоєдова, і так само високо над усіма нами парить його геній...» (Островський А. Н. Повне зібрання творів— М., 1952.— Т. XII.— С. 187).