Творчі завдання з методики музичного виховання, Детальна інформація

Несіть ме – не ле – ле – чень – ки метвого до до – му

Розкриваючи загальний зміст твору потрібно використати всі динамічні і темпові позначення.

Отже твір починається в помірному темпі динамікою “(” форте. До неї слід застосувати широку амплітуду рухів рук.

Права рука повинна виконувати метро ритмічну пульсацію, а ліва зайнятися виконавським планом.

Вище було сказано щодо виконання першого куплету, а щодо другого то тут слід додати, що внутрішній стан диригента повинен бути більше збуджений, схвильований, який би відображав жестами і мімікою протест до слів: “Висушила силу чужина проклята”.

В останньому куплеті потрібно більше виділити мелодичний імітаційний малюнок в хорових партіях та збільшити і сповнити звучання. Щоб глибше розкрити задум художнього виконання твору слід використати всі диригенсько-виконавські прийоми в процесі виконання твору.

Дикція і орфоепія.

Одним із перших завдань, що стоять перед колективом є спілкування про те, щоб хористи співали без крику. Крикливий спів спотворює природні тембри голосів, негативно впливає на імітаційну сторону звучання хору і на виразність виконання. Оволодіння правильним звукоутворенням є навик чіткого формування голосних яке сприяє вдосконаленню вокальної культури.

Голосні у співі мають формуватися інакше, ніжу мові – на основі “прикриття звука”. “Прикриття” звука полягає в деякій округленості його, що має важливе значення для хористів, воно веде до вміння користуватись головним резонатором. До співацьких навиків, зв‘язаних із звукоутворенням, належить і дикція. Дикція – це не вокально-технічний навик, що дозволяє чітко вимовляти слова, а означає донести до слухача літературний текст виконуваного твору. Необхідно розвивати у хористів активну артикуляцію, домагаючись легкості і вільної вимови. Правильне формування голосних є необхідною вимовою досягнення однотипного їх формування. Це означає, що коли хорова партія співає склад на який-небудь голосний , наприклад на “О”, то цей голосний повинен усіма співаками партії формуватися округлено. Особливу увагу треба звернути увагу на приголосні, якими закінчуються слова: “візьміть мене” потрібно вимовляти у співі коротко.

Загальний висновок про твір.

Твір “Лелеченьки” є одним з кращих творів О. Білаша. В ньому оспівується історичне минуле нашого народу, його страждання і прагнення до покращення свого життя.

Пісня насичена великою наспіваністю і пов‘язана з народними інтонаціями, що наближує її до українських народних пісень.

Виконуючи її, ми виховуємо патріотичні почуття любові свого народу, пропагуємо кращі традиції пісенної творчості сучасного композитора О. Білаша.

PAGE

PAGE 13