Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (20.12.91), Детальна інформація

Військовослужбовці не можуть займатися підприємницькою діяльністю.

У разі тимчасового заміщення військовослужбовцем вищестоящої командної посади оплата провадиться у встановленому порядку по заміщуваній посаді.

2. Військовослужбовці, за винятком тих, які проходять строкову службу, не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, крім випадків, коли їх служба припиняється за власним бажанням, у зв'язку із станом здоров'я, закінченням строку або невиконанням умов контракту, систематичним невиконанням вимог військових статутів, скороченням чисельності або штату військовослужбовців, а також у разі позбавлення волі за вироком суду.

3. За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу. Їм надається матеріальна допомога в розмірі місячної заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.

Військовослужбовці строкової служби, сім'ї яких втратили годувальника і не мають інших працездатних членів та членів сім'ї з самостійним заробітком, звільняються з військової служби достроково.

4. Забезпечення зайнятості осіб, звільнених з військової служби без права на пенсію, провадиться відповідно до законодавства України про зайнятість населення.

5. Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються у зв'язку із скороченням чисельності або штату військовослужбовців, за станом здоров'я, а також військовослужбовців строкової служби, які до призову на службу не встигли працевлаштуватися.



Стаття 9. Матеріальне забезпечення військовослужбовців

Держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

( Дію частини другої статті 9 призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців) на підставі Законів N 1459-III ( 1459-14 ) від 17.02.2000, N 1577-III ( 1577-14 ) від 23.03.2000, N 2463-III ( 2463-14 ) від 29.05.2001, N 3111-III ( 3111-14 ) від 07.03.2002 ) Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби.

Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

Військовослужбовці та члени їх сімей, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, користуються всіма пільгами, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).

За офіцерами, прикомандированими для роботи в органах державного управління, на підприємствах, в установах, організаціях і вищих навчальних закладах, зберігаються всі види матеріального забезпечення, гарантії та пільги за рахунок бюджету Міністерства оборони України, Прикордонних військ України та інших військових формувань. Перелік посад, що їх можуть займати офіцери, встановлюється Кабінетом Міністрів України. ( Частина шоста статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000 )



Стаття 10. Службовий час і час відпочинку

військовослужбовців. Відпустки

1. Для військовослужбовців встановлюється 41-годинний робочий тиждень. Тривалість і розподіл службового часу та часу відпочинку військовослужбовців визначається відповідно до військових статутів та порадників Збройних Сил України.

2. Військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби, бойове чергування проводяться у будь-які дні тижня без обмеження загальної тривалості службового часу.

3. Офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, військовослужбовцям-жінкам, які залучаються у зв'язку з службовою необхідністю до виконання обов'язків військової служби у вихідні, святкові і неробочі дні, надається інший день відпочинку. Військовослужбовцям строкової служби при виконанні обов'язків військової служби в зазначені дні час відпочинку встановлюється відповідним командиром (начальником).

Наряди на чергування військовослужбовців проводяться відповідно до військових статутів та порадників Збройних Сил України.

4. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, надаються чергові щорічні відпустки із збереженням матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу до 10 календарних років - 30 діб, від 10 до 20 років - 35, від 20 до 25 років - 40, 25 і більше календарних років - 45 діб без врахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

Військовослужбовцям за особливий характер служби, а також зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці надаються щорічні додаткові відпустки із збереженням матеріального забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям можуть надаватись за рішенням командира (начальника) додаткові відпустки із збереженням матеріального забезпечення за сімейними обставинами, у зв'язку з навчанням у навчальних закладах та з інших поважних причин.

Військовослужбовцям строкової служби за весь період військової служби надаються відпустки тривалістю: солдатам і матросам - 20 діб, сержантам і старшинам - 25 діб без врахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

Військовослужбовцям-інвалідам, а також учасникам бойових дій та прирівняним до них особам щорічні відпустки надаються без урахування вислуги років строком 45 діб у зручний для них час.



Стаття 11. Охорона здоров'я

1. Військовослужбовцям створюються необхідні санітарно-гігієнічні та побутові умови з урахуванням специфіки служби та екологічної обстановки. Вони забезпечуються безплатною кваліфікованою медичною допомогою у військово-медичних закладах. При відсутності за місцем служби військово-медичних закладів, а також у невідкладних випадках медична допомога військовослужбовцям надається у лікувально-профілактичних закладах Міністерства охорони здоров'я України за рахунок Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби національної безпеки України, Прикордонних військ України та інших військових формувань. ( Абзац перший пункту 1 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000 )