Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (20.12.91), Детальна інформація

Військовослужбовцям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, медична допомога надається відповідно до законодавства України.

2. Медична допомога членам сімей військовослужбовців надається на загальних підставах. У разі неможливості надання допомоги у лікувально-профілактичних закладах Міністерства охорони здоров'я України медична допомога їм надається у відповідних військово-медичних закладах.

3. Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та члени їх сімей мають право на санаторно-курортне лікування та відпочинок в санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби національної безпеки України, Прикордонних військ України та інших військових формувань. ( Абзац перший пункту 3 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000 )

Військовослужбовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, а також при особливому характері їх служби військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, та учасникам бойових дій і прирівняним до них особам путівки для санаторно-курортного лікування надаються в першу чергу.

Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, а також учасники бойових дій прирівнюються у правах до інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни.

4. Військовослужбовці строкової служби, курсанти військових навчальних закладів, військовослужбовці-жінки при наявності медичних показань забезпечуються безплатним санаторно-курортним лікуванням.

$

.

\x0161

-

&

E

e

B*

&

*

„

e



"

¤

\x3700$\x2438\x4800$\x6467\x1226E\x1C00 і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).

Стаття 12. Забезпечення військовослужбовців та членів їх

сімей жилими приміщеннями

1. Військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 Житлового кодексу України ( 5464-10 ).

До одержання постійного жилого приміщення військовослужбовцям, зазначеним у цьому пункті, надаються службові жилі приміщення. У разі відсутності такого житла військова частина зобов'язана тимчасово орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) ним жилого приміщення на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби при звільненні з військової служби в запас чи у відставку за вислугою років, а також у зв'язку із скороченням чисельності або штату військовослужбовців забезпечуються жилою площею у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом, якщо вони не забезпечені жилою площею за місцем служби, на перші 5 років служби надаються службові приміщення або жила площа в гуртожитку. Протягом цього часу за ними зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути виключені із списків громадян, взятих на квартирний облік. При продовженні військової служби понад 5 років забезпечення зазначених військовослужбовців жилими приміщеннями за місцем служби провадиться на загальних підставах.

3. Курсантам вищих військових навчальних закладів, які мають сім'ю, надається жила площа в сімейних гуртожитках. При відсутності гуртожитків їм виплачується за місцем служби грошова компенсація за тимчасовий піднайом (найом) жилого приміщення в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.