Про внесення змін і доповнень, що стосуються трудового договору, до Кодексу законів про працю України (19.01.95), Детальна інформація

слова і цифри "пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 1-1, 2 і 6 статті 40" замінити словами і цифрами "пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40";

після слів "на військову службу" доповнити словами "направлення на альтернативну (невійськову) службу".

16. Статті 45 і 46 викласти у такій редакції:

"Стаття 45. Розірвання трудового договору на вимогу

профспілкового чи іншого уповноваженого на

представництво трудовим колективом органу

На вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір (контракт) з керівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором.

У разі, коли колективний договір підписав інший уповноважений на представництво орган, трудовий договір з керівником, який не виконав зобов'язань за колективним договором, має бути розірвано на вимогу цього органу.

Якщо власник, або уповноважений ним орган, або працівник, щодо якого пред'явлено вимогу про розірвання договору, не згодні з цією вимогою, вони можуть оскаржити її до суду у двотижневий строк. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Стаття 46. Відсторонення від роботи

Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством".

17. Частину другу статті 119 викласти у такій редакції:

"Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) і "Про альтернативну (невійськову) службу" ( 1975-12 ), надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів".

18. У частині четвертій статті 120 слова "чи громадського заклику" та "Союзу РСР" виключити.

19. У статті 199 слова "громадські організації" виключити.

20. Доповнити частину другу статті 232 після пункту 4 новим пунктом такого змісту:

"5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу";

у зв'язку з цим пункт 5 вважати пунктом 6.

21. Доповнити Кодекс статтями 240-1 і 241-1 такого змісту:

"Стаття 240-1. Прийняття рішень органом, що розглядає трудові

спори, у разі неможливості поновлення

працівника на роботі внаслідок припинення

діяльності підприємства, установи, організації

У разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" ( 802-12).

Стаття 241-1. Обчислення строків, передбачених цим Кодексом

Строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день".