Про амністію з нагоди першої річниці Конституції України (26.06.97), Детальна інформація

0401 Про амністію з нагоди першої річниці Конституції України (26.06.97)

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про амністію з нагоди першої річниці Конституції України

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 31, ст.202 )

У зв'язку з першою річницею Конституції України, керуючись принципами гуманізму, та відповідно до статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

Стаття 1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими:

а) неповнолітніх;

б) жінок, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів;

в) чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів, мати яких померла або позбавлена батьківських прав;

г) вагітних жінок;

д) чоловіків віком понад 55 років та жінок - понад 50 років;

е) ветеранів війни;

є) інвалідів першої та другої груп, а також хворих на туберкульоз активної форми (підгрупи "А" і "Б" першої групи та підгрупа "А" п'ятої групи диспансерного обліку) і на онкологічні захворювання (друга, третя і четверта клінічні групи);

ж) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Стаття 2. Звільнити від покарання осіб, перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі та інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку покарання.

Стаття 3. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, що не є тяжкими, до позбавлення волі та інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше третини призначеного строку покарання.

Стаття 4. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за злочини, вчинені з необережності, до позбавлення волі, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше третини призначеного строку покарання.

Стаття 5. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених вперше за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до шести років включно та інших мір покарання, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку покарання.

Стаття 6. Звільнити з дисциплінарних батальйонів осіб, засуджених вперше, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше третини призначеного строку покарання.

Стаття 7. Звільнити з місць позбавлення волі осіб, засуджених вперше, невідбута частина покарання у яких на день набрання чинності цим Законом становить менше одного року.

Стаття 8. Скоротити невідбуту частину покарання наполовину особам, засудженим до позбавлення волі, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1-6 цього Закону:

а) засудженим за умисні злочини, що не є тяжкими, незалежно від призначеного строку покарання, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше третини призначеного строку покарання;

б) засудженим за тяжкі злочини на строк до десяти років включно, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку покарання.

Стаття 9. Закрити слідчі справи і справи, не розглянуті судами, про порушення, вчинені до набрання чинності цим Законом особами, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, крім справ про порушення, пов'язані з незаконним усиновленням (удочерінням) дітей, оформленням опікунства над ними.

Стаття 10. Амністія не поширюється на осіб:

а) які визнані за вироком суду, що набрав законної сили, особливо небезпечними рецидивістами;

б) яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі;

в) які мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів;

г) яких засуджено за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;

д) які засуджені за вчинення тяжкого злочину і відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання;