Про амністію (24.07.98), Детальна інформація

є) які не пройшли призначеного судом повного курсу примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії або лікування від венеричної хвороби;

ж) які злісно порушують режим у період відбування покарання;

з) яких за злісне порушення режиму було переведено до іншої виправно-трудової установи з більш суворим режимом;

и) яким виправні роботи замінено на позбавлення волі, а також тим, щодо яких судом було скасовано умовне засудження чи відстрочення виконання вироку і які були направлені для відбування покарання, призначеного вироком, якщо після винесення постанови (ухвали) суду про направлення до виправно-трудової установи вони перебували під вартою менше одного року на день набрання цим Законом чинності;

і) яких засуджено за дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ (стаття 69-1); розбій з метою заволодіння державним, колективним майном або індивідуальним майном громадян при обтяжуючих обставинах (статті 86 частина 2, 142 частини 2 і 3); розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах, вчинене шляхом розбою (стаття 86-1); умисне вбивство (статті 94, 234 пункт "в"); умисне тяжке тілесне ушкодження при обтяжуючих обставинах (статті 101 частини 2 і З, 189-4 частина 2); незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) (стаття 115-2); згвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а так само згвалтування малолітньої (стаття 117 частина 4); захоплення заложників (стаття 123-1); торгівля людьми (стаття 124-1); створення не передбачених законодавством воєнізованих формувань чи груп (стаття 187-6); посягання на життя судді, працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з охороною громадського порядку (стаття 190-1); особливо злісне хуліганство (стаття 206 частина 3); угон транспортних засобів при обтяжуючих обставинах (стаття 215-3 частини 2 і 3); угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 217-2); блокування транспортних комунікацій (стаття 217-3 частина 3); незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення і збут вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин (стаття 222 частина 1); розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин шляхом розбійного нападу (стаття 223 частина 2); розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин у особливо великих розмірах (стаття 229-2 частина 3); розкрадання прекурсорів з метою збуту, а так само їх збут, вчинене шляхом розбійного нападу чи в особливо великих розмірах (стаття 229-19 частина 3), а також за злочини, передбачені пунктом "б" статті 232, пунктами "б" і "в" статті 234, пунктом "а" статті 236, пунктом "в" статті 238, пунктом "в" статті 241, пунктом "а" статті 243, пунктами "в" і "г" статті 249, пунктом "в" статті 251, пунктом "б" статті 254, пунктом "б" статті 254-1, пунктом "в" статті 254-2, пунктом "б" статті 254-3 Кримінального кодексу України ( 2001-05 ), ( 2002-05 ).

Стаття 10. Цей Закон застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання.

Стаття 11. Виконання цього Закону покладається:

а) на суди:

щодо засуджених, які перебувають у місцях позбавлення волі. Застосування цього Закону проводиться за поданням начальника виправно-трудової установи, командування дисциплінарного батальйону, погодженим з відповідною спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх. До подання додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії;

щодо осіб, справи і матеріали про злочини яких перебувають у провадженні судів і до набрання цим Законом чинності не розглянуті, а також осіб, справи про злочини яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили;

B*

l

n

\x017E

 

\x1C00ено у випадках і в порядку, передбачених законом, та умовно засуджених (питання про застосування амністії вирішує суд за поданням органу внутрішніх справ, який здійснює контроль за поведінкою засудженого);

щодо засуджених до штрафу, якщо на день набрання цим Законом чинності штраф не стягнуто (питання про застосування амністії вирішує суд, який постановив вирок);

щодо осіб, яким невідбуту частину покарання замінено більш м'яким покаранням до набрання цим Законом чинності (питання про застосування амністії вирішує суд за місцем відбування більш м'якого покарання);

щодо осіб, яких засуджено судами України і які відбувають покарання на території іншої держави - учасниці СНД (питання про застосування амністії вирішує суд, який постановив вирок);

щодо осіб, яких засуджено до позбавлення волі і які не перебувають під вартою, але вироки щодо них набрали законної сили;

щодо осіб, яких засуджено до виправних робіт без позбавлення волі, а також до інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.

Питання про застосування амністії суд вирішує з власної ініціативи, з ініціативи прокурора, органу, який відає відбуванням покарання, громадських організацій, а також засуджених;

б) на органи дізнання та попереднього слідства - щодо осіб, справи і матеріали про злочини яких перебувають у провадженні цих органів.

Стаття 12. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається щодо кожної особи індивідуально, після співбесіди з нею і на підставі ретельної перевірки матеріалів особової справи, відомостей про поведінку засудженого та його ставлення до праці за час відбування покарання.

У разі відсутності необхідних відомостей на засудженого розгляд питання про застосування амністії відкладається до їх одержання.

Судам та органам, на які покладено виконання цього Закону, надається право затребування від відповідних установ кримінальних справ та інших матеріалів, необхідних для вирішення питань, пов'язаних із застосуванням амністії. Такі вимоги мають бути виконані негайно.

Стаття 13. Постанови про застосування амністії, винесені органами дізнання і попереднього слідства, санкціонуються прокурором. Кримінальну справу може бути закрито на підставі цього Закону лише в разі письмової на те згоди обвинуваченого. В іншому разі закінчена розслідуванням справа надсилається до суду, який розглядає її та вирішує питання про можливість застосування амністії. В такому ж порядку розглядаються судами справи, не розглянуті ними до набрання цим Законом чинності.

Участь прокурора в судовому засіданні під час розгляду справи про застосування амністії є обов'язковою.

Стаття 14. У разі застосування амністії до осіб, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання цим Законом чинності. Про дату закінчення відбування покарання засудженому сповіщається протягом місяця після опублікування цього Закону.

Стаття 15. Під дію цього Закону підпадають особи, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.