Планування дослідно-конструкторських робіт, Детальна інформація
Планування дослідно-конструкторських робіт
Технічне завдання на проектування включає призначення нової конструкції, основні параметри машин, експлуатаційні показники,
які відповідають характеру роботи, а також інші техніко-економічні показники, які визначають якість машин в експлуатації, перспективну потребу і річний випуск.
Ескізний проект включає розробку креслень загального вигляду машини або складальних одиниць, схем, специфікацій складальних одиниць, розрахунок основних техніко-економічних показників, строку служби.
Технічний проект розробляється на основі ескізного проекту і передбачає уточнення креслень загального вигляду машини і її найбільш важливих складальних одиниць, а також конструкторську розробку найбільш трудомістких деталей.
Робоча документація включає розробку певного комплекту робочих креслень, специфікацій, матеріалів, комплектуючих відомостей і інших технічних документів, копіювання і розмноження креслень, тощо. Розробка робочої документації поділяється на підготовку документації дослідного зразка; документації встановленого серійного або масового виробництва
Дослідний зразок являє собою спроектований виріб, виконаний в натуральну величину у відповідності з вимогами креслень технічних умов і призначений для випробування, вивірки і доведення конструкції та уточнення проектної документації.
Нормування робіт по технічній підготовці виробництва.
Визначення нормативної трудомісткості дослідно-конструкторських робіт. Вихідними даними для розрахунку трудомісткості ДКР є: група складності деталі, ступінь новизни, коефіцієнт уніфікації, коректуючий коефіцієнт, який враховує додаткові вимоги.
Норматив трудомісткості ДКР визначається по формулі
Тн=Т1*Кс*Кн
де Тн – нормативна трудомісткість ДКР;
Т1 – базова трудомісткість для першої групи;
Тс – коефіцієнт, що характеризує групу складності;
Тн – коефіцієнт, що характеризує групу новизни.
Тн = 3000*3*1= 9000 (людино-годин)
Базова трудомісткість для третьої групи складності і першої групи новизни, прийнята за 3000 людино-годин, визначена шляхом систематизації і аналізу звітно-статистичних даних, які характеризують фактичну трудомісткість проведення ДКР.
Для обліку впливу на трудомісткість застосування уніфікованих елементів користуються коефіцієнтом К1, величина якого визначається по формулі
К1=1 – 0,25Ку
де Ку – рівень стандартизації деталей, які проектуються.
К1=1- 0.25*0.48 = 0.88
Для обліку додаткових умов, які можуть бути пред’явлені для апаратури, що створюється, передбачають введення коефіцієнта Кк. Числове значення Кк встановлюють в умовах 1,0 / 1,3.
Тб = Тн*К1*Кк
Тб = 9000*0,88*1,32 = 9504 (люд.-год.)
\x03C4 = 9504 / 8 = 1188 (люд.-днів)
Одержана трудомісткість являється базою для визначення співвідношення витрат праці по стадіях ДКР, і по виконаннях.
Для визначення трудомісткості всі роботи сіткового графіка необхідно віднести до того чи іншого етапу ДКР у відповідності з їх змістом. В пояснювальній записці проводиться розподіл робіт по етапах ДКР. Потім виконуєм розподіл загальної трудомісткості ДКР в процентному відношенні по етапах і роботах.
Якщо на сітковому графіку відсутній той чи інший етап (наприклад ЕП), а роботу (розробка принципової схеми) виконують на стадії ТП, то трудомісткість робіт сумують по обох етапах.
Розподіливши трудомісткість ДКР в процентному відношенні по роботах сіткового графіка розраховують трудомісткість в людино-одиницях. На основі встановленої по нормативах трудомісткості робіт можна визначити тривалість роботи в календарних днях за формулою
Т0=(\x03C4*к1*к2) /R
де Т0 – очікувана тривалість роботи;
які відповідають характеру роботи, а також інші техніко-економічні показники, які визначають якість машин в експлуатації, перспективну потребу і річний випуск.
Ескізний проект включає розробку креслень загального вигляду машини або складальних одиниць, схем, специфікацій складальних одиниць, розрахунок основних техніко-економічних показників, строку служби.
Технічний проект розробляється на основі ескізного проекту і передбачає уточнення креслень загального вигляду машини і її найбільш важливих складальних одиниць, а також конструкторську розробку найбільш трудомістких деталей.
Робоча документація включає розробку певного комплекту робочих креслень, специфікацій, матеріалів, комплектуючих відомостей і інших технічних документів, копіювання і розмноження креслень, тощо. Розробка робочої документації поділяється на підготовку документації дослідного зразка; документації встановленого серійного або масового виробництва
Дослідний зразок являє собою спроектований виріб, виконаний в натуральну величину у відповідності з вимогами креслень технічних умов і призначений для випробування, вивірки і доведення конструкції та уточнення проектної документації.
Нормування робіт по технічній підготовці виробництва.
Визначення нормативної трудомісткості дослідно-конструкторських робіт. Вихідними даними для розрахунку трудомісткості ДКР є: група складності деталі, ступінь новизни, коефіцієнт уніфікації, коректуючий коефіцієнт, який враховує додаткові вимоги.
Норматив трудомісткості ДКР визначається по формулі
Тн=Т1*Кс*Кн
де Тн – нормативна трудомісткість ДКР;
Т1 – базова трудомісткість для першої групи;
Тс – коефіцієнт, що характеризує групу складності;
Тн – коефіцієнт, що характеризує групу новизни.
Тн = 3000*3*1= 9000 (людино-годин)
Базова трудомісткість для третьої групи складності і першої групи новизни, прийнята за 3000 людино-годин, визначена шляхом систематизації і аналізу звітно-статистичних даних, які характеризують фактичну трудомісткість проведення ДКР.
Для обліку впливу на трудомісткість застосування уніфікованих елементів користуються коефіцієнтом К1, величина якого визначається по формулі
К1=1 – 0,25Ку
де Ку – рівень стандартизації деталей, які проектуються.
К1=1- 0.25*0.48 = 0.88
Для обліку додаткових умов, які можуть бути пред’явлені для апаратури, що створюється, передбачають введення коефіцієнта Кк. Числове значення Кк встановлюють в умовах 1,0 / 1,3.
Тб = Тн*К1*Кк
Тб = 9000*0,88*1,32 = 9504 (люд.-год.)
\x03C4 = 9504 / 8 = 1188 (люд.-днів)
Одержана трудомісткість являється базою для визначення співвідношення витрат праці по стадіях ДКР, і по виконаннях.
Для визначення трудомісткості всі роботи сіткового графіка необхідно віднести до того чи іншого етапу ДКР у відповідності з їх змістом. В пояснювальній записці проводиться розподіл робіт по етапах ДКР. Потім виконуєм розподіл загальної трудомісткості ДКР в процентному відношенні по етапах і роботах.
Якщо на сітковому графіку відсутній той чи інший етап (наприклад ЕП), а роботу (розробка принципової схеми) виконують на стадії ТП, то трудомісткість робіт сумують по обох етапах.
Розподіливши трудомісткість ДКР в процентному відношенні по роботах сіткового графіка розраховують трудомісткість в людино-одиницях. На основі встановленої по нормативах трудомісткості робіт можна визначити тривалість роботи в календарних днях за формулою
Т0=(\x03C4*к1*к2) /R
де Т0 – очікувана тривалість роботи;
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021