Магдебурзьке право в Україні, Детальна інформація
Магдебурзьке право в Україні
Довнар-ЗапольськийМ. Государственное Хозяйство Великого Княжества Литовского при Ягеллонах. К., 1901. — Т. 2. — С. 275—276.
Тарановскій Ф. Обзор памятников магдебурскаго права западно-русских городов литовской зпохи. Варшава, 1897. — С. 4.
Грушевський М. Історія України-Руси XIV—XVIII віку, К., 1994. — Т. 5. — С. 223.
Полное собрание русских летописей. Т. 2. Ипатьевская летопись. М., 1962. — С. 843.
Під цією назвою мається на увазі збірка статутів, правил і звичаїв, призначених для судочинства і управління німецьким містом. Найдавнішою з них була книга "Саксонське зерцало" (Sachsenspiegel, speculum Saxonum), створена на початку 13 ст. у Магдебурзі Ейке фон Репковим. Невдовзі вона набула такого значення і ваги, що вже у другій половині 13 ст. її прийняли як міське право усі саксонські, сілезькі і пруські міста.
Шродським називали тому, що у м. Неймаркті (польською — Шрода) раніше від інших міст Сілезії стали застосовувати норми цього права.
4 На думку проф. А.Кистяковського, Хелминське право було видозміною (шляхом судової практики) права Магдебурзького (Кистяковський А. Права по которым судился малороссийский народ. Киев, 1879. — С. 61—62).
Jakowliw A. Das deutshe Rent in der ukraine und seine ein flusse aut das ukrainishe Recht im 16-18. Jahrhundert. Leipzig, 1942. S. 10.
Сьогодні міста Новий Сонч і Санок знаходяться на території Республіки Польща.
Терлецький О. Події на Галицькій Русі в р. 1340 по смерти Болеслава Юрия II // Записки НТШ. За ред. М.Грушевського, - 1896. - Т. 12, - С. 3.
Zubrycki D. Kronika miasta Lwowa. Lwow., 1844. – S.488-489.
Тарановский Ф. Вказ. Праця. С. 17.
Див.: Грушевський М. Історія України-Руси. — Т.5. Львів, 1905. — С. 290.
За підрахунками С.Грабовського і Л. Шкляра у період з XIV—XVIII ст. понад 20 міст центральної і східної України отримали Магдебурзьке право: Грабовський С., Ш кляр Л. Українська державність: політико-правовий аспект // Вісник АН України. - 1993. - № 5 - С. 51.
Окіншевич Л. Лекції з історії українського права. Мюнхен 1954. — С. 55.
Падох Я. Міські суди в Україні після 1648 р. Мюнхен., 1948. — С. 12.
Але лише Львів з названих міст зміг досягти західноєвропейських взірців. Саме він став тим старшим, матірним містом , містом-метрополією для всієї Червоної Руси, зокрема і для Кам'янця після 27-річної турецької неволі (1672—1699 рр.), щодо міського устрою й автономії.
До такої категорії відносились і належали переважно всі села, які отримували магдебургію від своїх панів-власників.
Владимирський-БудановМ. Німецьке право в Польщі і в Литві // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV—XVIII в. Львів, 1904. — С. 183; С. 275—276.
Довнар-ЗапольськийМ. Государственное Хозяйство Великого Княжества Литовского при Ягеллонах. К., 1901. — Т. 2. — С. 275—276.
PAGE
NUMPAGES 24
PAGE 1
PAGE
Тарановскій Ф. Обзор памятников магдебурскаго права западно-русских городов литовской зпохи. Варшава, 1897. — С. 4.
Грушевський М. Історія України-Руси XIV—XVIII віку, К., 1994. — Т. 5. — С. 223.
Полное собрание русских летописей. Т. 2. Ипатьевская летопись. М., 1962. — С. 843.
Під цією назвою мається на увазі збірка статутів, правил і звичаїв, призначених для судочинства і управління німецьким містом. Найдавнішою з них була книга "Саксонське зерцало" (Sachsenspiegel, speculum Saxonum), створена на початку 13 ст. у Магдебурзі Ейке фон Репковим. Невдовзі вона набула такого значення і ваги, що вже у другій половині 13 ст. її прийняли як міське право усі саксонські, сілезькі і пруські міста.
Шродським називали тому, що у м. Неймаркті (польською — Шрода) раніше від інших міст Сілезії стали застосовувати норми цього права.
4 На думку проф. А.Кистяковського, Хелминське право було видозміною (шляхом судової практики) права Магдебурзького (Кистяковський А. Права по которым судился малороссийский народ. Киев, 1879. — С. 61—62).
Jakowliw A. Das deutshe Rent in der ukraine und seine ein flusse aut das ukrainishe Recht im 16-18. Jahrhundert. Leipzig, 1942. S. 10.
Сьогодні міста Новий Сонч і Санок знаходяться на території Республіки Польща.
Терлецький О. Події на Галицькій Русі в р. 1340 по смерти Болеслава Юрия II // Записки НТШ. За ред. М.Грушевського, - 1896. - Т. 12, - С. 3.
Zubrycki D. Kronika miasta Lwowa. Lwow., 1844. – S.488-489.
Тарановский Ф. Вказ. Праця. С. 17.
Див.: Грушевський М. Історія України-Руси. — Т.5. Львів, 1905. — С. 290.
За підрахунками С.Грабовського і Л. Шкляра у період з XIV—XVIII ст. понад 20 міст центральної і східної України отримали Магдебурзьке право: Грабовський С., Ш кляр Л. Українська державність: політико-правовий аспект // Вісник АН України. - 1993. - № 5 - С. 51.
Окіншевич Л. Лекції з історії українського права. Мюнхен 1954. — С. 55.
Падох Я. Міські суди в Україні після 1648 р. Мюнхен., 1948. — С. 12.
Але лише Львів з названих міст зміг досягти західноєвропейських взірців. Саме він став тим старшим, матірним містом , містом-метрополією для всієї Червоної Руси, зокрема і для Кам'янця після 27-річної турецької неволі (1672—1699 рр.), щодо міського устрою й автономії.
До такої категорії відносились і належали переважно всі села, які отримували магдебургію від своїх панів-власників.
Владимирський-БудановМ. Німецьке право в Польщі і в Литві // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV—XVIII в. Львів, 1904. — С. 183; С. 275—276.
Довнар-ЗапольськийМ. Государственное Хозяйство Великого Княжества Литовского при Ягеллонах. К., 1901. — Т. 2. — С. 275—276.
PAGE
NUMPAGES 24
PAGE 1
PAGE
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021