Зміст
Поняття підприємницького права і підприємницької діяльності………………………………………………2
Місце підприємницького права у галузі права……...4
Підприємницьке законодавство……………………...6
Список використаної літератури………………………10
1. Поняття підпрємницького права і підпрємницької діяльності
Підприємницька діяльність не можлива без знання підприємницького права. Незважаючи на недосконалість, і значну складність засвоєння право-вої бази підприємництва, без її знання не можна обійтись у сфері підприєм-ництва.
Визначення поняття підприємництва має важливе не тільки теоретич-не, а й практичне значення, оскільки значна частина норм законодавства сто-сується лише такого роду діяльності. Особливого значення це набуває при застосуванні імперативних норм, враховуючи ті, що регламентують санкції за порушення законодавство про підпрємництво.
Легальне визначення поняття “підприємництво” сформульовано у ст 1
Закону України “Про підприємництво”: підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва про-дукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється юридичними та фізичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодав-ством. Створення (заснування) суб”єкта підприємницької діяльності - юри-дичної особи, а також володіння корпораитивними правами не є підприєм-ницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством.
Наукові визначення поняття “підприємництво” містяться як в еконо-мічній, так і в юридичній літературі, і почасти вони мають істотні розбіж-ності. Так, вважається, що підприємництво - це діяльність, спрямована на максимізацію прибутку, зміст якої полягає в задоволенні його шляхом про-дажу продуктів і послуг як товару. Схожим з наведеним є визначення під-приємницької діяльності, що ставить за мету одержання прибутку за раху-нок залучення власних коштів, або опосередкованої участі у такій діяль-ності шляхом вкладення у діло власного капіталу. Під підприємництвом також розуміють діяльність, яка здійснюється приватними особами, підпри-ємствами та організаціями щодо виробництва, надання послуг, надбання та продажу товарів у обмін на інші товари або гроші для взаємної вигоди зацікавлених осіб, підприємств та організацій. Недоліком деяких визначень є те, що в них, в основному, цитується законодавче визначення поняття під-приємництва з усіма його недоліками, за рахунок ознаки спрямованості на одержання громадянами особистогодоходу. Незважаючи на відмінність виз-начень- всі вони зазначають правомірність, систематичність, спрямованість на одержання прибутку, ризиковий характер підприємницької діяльльності. До наукового визначення “підприємницька діяльність” необхідно проана-лізувати такі суттєві аспекти:
Ознаки підприємницької діяльності:
Її родову належність та видову диференціацію;
Особливості характеристик суб”єктів цієї діяльності.
У розробці наукового визначення цього поняття не можна орієнтува-тись тільки на існуючу законодавчу дефініцію, а необхідно формувати пер-спективну модель. Наукове визначення має врахувати не тільки законодавчо за-кріплене визначення, а й оцінювати адекватність легального поняття існу-ючим правовим відносинам
2 Місце підприємницького права у системі права
Формування і розвиток підприємницького права та законодавства про підприємництво ставить проблему виявлення природи і місцезнаходження цого утворення у системі права і законодавства України. Немає єдності у розумінні суттєвості підприємницького права. Можна виділити дві основні позиціїї з цього питання, що існують в науці. Одна з них може бути визначена стисло таким чином:
Підприємницьке право - самостійна галузь права. Основні положення цієї точки зору такі:
Підприємницьке право - це господарське право ринкової економіки, що визначає порядок ведення підприємницької діяльності, та регулює відносини, пов”язані з її здійсненням;
Підприємницьке право як галузь права характеризується своїми принципами, предметом, суб”єктами і методами регулювання;
Підприємницьке право має чотири значення: галузь права, галузь законодавства, наукова дисципліна, предмет викладання (навчальна дисципліна);
Підприємницьке право регулює відносини як по горизонталі, так і по вертикалі.
Подібно до цієї позиції є визнання підприємницького права самостій-ною галуззю права, тобто сукупністю норм, які регулюють підприємницькі відносини, тісно з ними пов”язані інші, у тому числі некомерційні відносини, а також відносини щодо державного регулювання господарювання з метою забезпечення інтересів держави і суспільства. Перевагою позиції розуміння підприємницького права як самостійної галузі права є її цілісність і комплек-сність підходу (розуміння підприємницького права не тільки як галузі права, а й в інших важливих значеннях, зокрема як галузі законодавства). Створення правових умов для розвитку підприємництва, чітке і всебічне визначення в законодавстві підприємницької діяльності, поєднання приватних і публічних інтересів може бути значною мірою досягнуто в комплексному кодифікова-ному законодавчому акті, що має бути визначальним в галузі законодавства про підприємництво.
Важко визнати підприємницьке право виключно приватним, оскільки воно містить публічноправові норми. Воно поєдну. Нерозривно пов”язані приватні і публічноправові (зокрема, адміністративно-правові) норми. Без публічних норм не можуть бути реалізовані приватні норми і задоволені при-ватні інтереси. Також слід враховувати думку, що підприємницьке право є найважливішою складовою частиною господарського права, яке створює за-конодавчу основу функціонування підприємців та розвитку підприємництва.
Держава сприяє розвиткові відносин у сфері підпрємництва шляхом державного регулювання підприємницької діяльності. Тому в регулюванні відносин у сфері підприємництва визначне місце посідають норми публічно-го права (у тому числі норми адміністративного, фінансового права) що вста-новлюють адміністративно-правові методи.
Підприємницьке право відрізняється від інших тим, що це комплексна галузь, в якій узгоджуються норми різноманітних галузей права з метою їх спільного застосування у сфері підприємництва. Формування і поява такої комплексної галузі є одним з проявів найважливішої тенденції, що посилю-ється в розвитку права,- утворення численних підрозділів комплексного ха-рактеру. Це свідчить про те, що в сучасних умовах нарвні із традиційно галу-зевим регулюванням діє комплексне регулювання суспільних відносин. Ін-шими словами, відокремлення підприємницького права як правової спільнос-ті спричинене своєрідністю функцій, що здійснюються цїєю ланкою правової системи. Підприємницьке право слід вважатигалуззю вторинної структури, яку не можуть характеризувати ті системотворні ознаки, що властиві первин-ній структурі (традиційному поділу на галузі права), а саме єдиний предмет і метод регулювання. Так, підприємницьке право регулює два види різнорід-них відносин, деякі з них складаютьсяу сфері державного регулювання під-приємницької діяльності, забезпечення реалізації права на цю діяльність дер-жавними органами (у сфері управління), а інші - у сфері товарно-грошових відносин щодо реалізації права на підприємницьку діяльність ії суб”єктами.
\x242A\x6001\xD084\x6102\x0324\x120D\x0300\x0324\x2405\x0600$\x8411\x02D0\x242A\x6000\xD084\x6102\x0324\x1700ицької діяльності у сфері управління. Однак ці самі норми органічно вхо-дять у підприємницьке право як комплексне утворення, оскільки воно здійс-нює регулювання не тільки майнових, а й управлінських відносин у сфері підприємництва.
Норми підприємницького права неоднорідні, але єдине цільове спряму-вання формує їх в єдину правову спільність, відокремлену сукупність право-вих норм. Отже, підприємницьке право як галузь права- це сукупність пра-вових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі реа-лізації конституціного права на підприємницьку діяльність.
Підприємницьке право як галузь науки- це сукупність наукових знань про підприємницьке право, підприємницьке законодавство, та практику його застосування.
3. Підприємницьке законодавство.
|
Скачати "Реферат на тему Підприємницьке право. Поняття і джерела."
