Адаптація електроних макетів до публікації в Internet, Детальна інформація

Список використаної літератури: PAGEREF _Toc452294897 \h 6

Вступ

Вибух у розвитку технологій Internet підняв на поверхню чимало проблем. Програмні, апаратні, методичні, естетичні й навіть етичні, - усі вони потребують негайного вирішення. Але всі ці проблеми, всі завдання, та й сама ідея мережі Internet підкорені одному – забезпечити кожній людині швидкий та зручний доступ до будь-якої інформації, що її цікавить. Для цього, насамперед, потрібно вже існуючу інформацію перевести в електроний вигляд, а потім адаптувати її для публікації у всесвітній мережі Internet. І якщо перша проблема (оцифровка документів) постала та вирішується ще від часів виникнення комп’ютерів, то друга (адаптація їх до Internet) відносно нова та майже зовсім не вивчена. Отже, як і чому електроні макети потрібно адаптувати для публікації в Internet.

Представлення інформації в Internet

Будь-який електроний макет з технічного погляду являє собою певну комбінацію тексту та графіки. Тому, в який би спосіб ми не перетворили цей макет на Web-публікацію, все одно отримаємо деякий текст та графіку. Але всесвітня мережа накладає на ці елементи свій відбиток, ставить свої умови, вимагає адаптації.

Адаптація тексту

Текст у Internet-публікації є найбільш інформативною частиною. Справа в тім, що деякі користувачі Internet заради швидкості переглядають тільки текст, вимикаючи перегляд зображень. І заради тієї ж самої швидкості всі користувачі Internet надають перевагу дуже лаконічним і змістовним текстам. І це зрозуміло, адже за кожну хвилину роботи в Internetі користувач віддає власні кошти. Отже, якщо це звичайно не художній твір чи оригінальний документ, доведеться відкорегувати весь текст електроного макету так, щоб він задовільняв двом основним вимогам – змістовність та лаконічність. Тепер щодо структури. Гіпертекстові технології Internet відкривають можливості якісної структоризації тексту. Якщо текст займає більше ніж один-два екрани, його бажано розбити на кілька частин, а потім створити між цими частинами внутрішні посилання. Крім того, іноді варто “приховати” деякі частини текстового документу глибоко в середину WWW-публікації, щоб зробити їх доступними не для всіх користувачів, а лише для тих, кому вони дійсно потрібні. Інтерактивність не повинна відволікати увагу читача від самого тексту, тобто посилань повинно бути значно менше ніж тексту. Для посилань не варто використовувати фрази подібні до “клацніть тут”, краще зробити інтерактивними важливі слова та фрази самого тексту.

Адаптація графіки

Як правило, електроний макет містить досить великі ілюстрації у форматі tiff, eps тощо. В Internetі ці формати не використовуються. Основними вимогами до графічних форматів, які застосовуються в Internet є незалежність від платформи та компактність (а отже швидкість завантаження). Найчастіше використовують формати JPEG (стандарт Joint Photographic Expert Group), GIF (Graphics Intercange Format) та PNG – для растрової графіки, і SHOCKWAVE FLASH – для векторної графіки та анімації.

Формат JPEG від фірми C-Cube Microsystems має максимальну глибину кольору 16 млн. кольорів і використовує алгоритм стиснення з втратами. Для стиснення, зображення ділять на блоки 8х8, і досліджують зміну кольору від блоку до блоку. Відбувається, так зване, квантування кольору: за спеціальним алгоритмом визначається і знищується різниця між кольорами, яка є надлишковою (непомітною для ока). Цей метод може зменшити розмір зображення на 50-70 відсотків. У Internet формат JPEG використовують для представлення фотографій та зображень з великою кількістю напівтонів.

Формат GIF було розророблено фірмою Compuserve у 1987 році. Він використовує алгоритм стиснення без втрат LZW, названий за іменами розробників Лемпеля (Lempel), Зива (Ziv) і Уелша (Welch). За допомогою цього формату можливе трьох-п’ятикратне стиснення кольорових зображень. Особливості цього формату – черезрядкове завантаження, можливість анімації та прозорі області, роблять його чи не найпопулярнішим серед графічних форматів Internet. Єдиний недолік зображення у GIF форматі – обмежена глибина кольору (лише 256 кольорів). Звичайно, при сучасних графічних картах, які можуть відображувати близько 16 млн. кольорів, 256 - це більше ніж архаїчно. Крім того кілька років тому фірма Unisis захистила LZW-стиснення патентом, тому при його комерційному використанні постійно виникають юридичні проблеми. На HTML-сторінках формат GIF найчастіше використовують для зображень, що мають великі області одного кольору, нерівні краї, тощо.

Формат PNG було розроблено для заміни формата GIF. PNG має дві значні переваги. По-перше, він використовує свій власний алгоритм стиснення без втрат. По-друге, має максимальну глибину кольору 48 розрядів. Складність цього формату – вибір фільтру стиснення. На жаль, цей формат не має й сотої частини популярності GIF, тому ще не всі броузери його підтримують.

FLASH - зовсім новий і, як на мене, просто дивовижний формат для векторної графіки. Він підтримує і анімацію, і звук, і є, так би мовити, “внутрішньо інтерактивним”, і при цьому займає настільки мало місця, що просто гріх його не використовувати.

Для того щоб файли цього формату можна було переглядати у броузері достатньо мати відповідний plug-in, який встановиться автоматично при завантаженні HTML-сторінки з FLASH.

Створення Web-публікації

Мова HTML

Як відомо, Web-сторінки створюються на мові HTML (HyperText MarkUp Language), яка є “мовним стандартом” World Wide Web. Основою мови HTML є теги (tags), спеціальні символи, за допомогою яких можна макетувати абзаци, напівжирний чи курсивний текст, заголовки, вбудовувати графічні зображення тощо. Стандарти мови розробляє та затверджує консорціум World Wide Web (W3C). На сьогодні стандартом HTML є версія 4.0 під кодовою назвою Cougar (Пума). Новими можливостями HTML 4.0 є:

Інтернаціоналізація за рахунок розширення системи символів;

Покращене представлення та звертання до окремих HTML-елементів для ліпшої навігації;

Сценарії, які всередині Web-сторінки можуть реагувати на дані користувача;

Взірці стилів;

Прив’язування файлу будь-якого типу до Web-сторінки в якості об’єкту.

Таким чином версія HTML 4.0 надає покращені можливості форматування сторінок та спрощує навігацію в Інтернет.

Програми створення Internet-сторінок

HTML-документ – це звичайний ASCII-файл, який, в принципі, можна створити за допомогою будь-якого текстового редактору. Для цього потрібно лише знати мову HTML. Але існує багато спеціальних Web-редакторів. Вони мають приємний графічний інтерфейс, з їх допомогою можна зручно редагувати ASCII-текст, а можна створювати сторінки, взагалі не знаючи мови HTML. У таких редакторах Web-документ з усіма своїми елементами виглядає так само, як і у вікні Web-браузера. Серед найвідоміших програм для створення сторінок можна назвати Macromedia DREAWEAVER 2, Microsoft FRONTPAGE 98, HOTMETAL PRO 4.0, FUSION2.02, Adobe PAGEMILL 3.0. Найпотужнішою серед них є DreamWeaver від Macromedia. Ця програма найкраще підтримує WYSIWYG (What you see is what you get) принцип, пропонує всі необхідні функції. Але жодна з програм автоматичного генерування Web-сторінок не в стані задовольнити того, який прагне мати повний контроль над своїм творінням.

Основні елементи сторінки

Мова HTML дозволяє визначити на сторінці такі основні елементи: фон, текст, графічні елементи, таблиці, кадри, форми. Майже кожен з цих елементів в свою чергу може бути гіпертестовим посиланням на іншу Web-сторінку. Існують два основних типи фонів: однотонні та з візерунком. Окремим випадком однотонного фону є стандартний фон, який використовується броузером за замовчанням (як правило світло-сірого кольору). Безумовно дуже ефективним прийомом є використання оригінального визерунку для фону. Таблиці, крім свого безпосереднього призначення, широко застосовуються для макетування Web-сторінок. Практично майже кожна добре скомпонована сторінка базується на таблиці. Фрейми розділяють вікно броузера на частини, кожна з яких відповідає окремому HTML-файлу. Технологія фреймів ще кілька років тому вважалася революційною, але на сьогодні Internet перенасичений невмілим та невдалим використанням фреймів, і їх слід вживати лише тоді, коли без них обійтися ніяк не можна. Форми використовуються для введення даних і передачі їх на сервер для подальшої обробки.

Розробка структури сайту

Багатосторінкова Internet-публікація називається Web-сайтом. Створення Web-сайту є завданням набагато ширшим та складнішим, ніж просте створення багатьох Internet-сторінок. В основі кожного вдалого сайту лежить гарний дизайн та добре реалізована навігаційна система. Навігаційна система – це каркас всього сайту. Вона визначає, як, у якому порядку будуть інтерактивно пов’язані між собою сторінки сайту. Основним орієнтиром при її побудові слугують логічні зв’язки та зручність для користувача. Навігаційну систему в схематичному вигляді можна представити за допомогою графу. Найкраще, коли від головної до будь-якої сторінки сайту можна перейти не більше як за два кроки. Як правило, під час реалізації, навігаційну систему можна поділити на дві основні частини: навігаційна панель і посилання, розташовані всередині текстів. Навігаційна панель дозволяє перемикатися між основними розділами публікації, а текстові посилання – просуватися глибше, знаходити більш детальну інформацію. Бажано, щоб всі сторінки сайту мали однакову або схожу навігаційну панель та були виконані в одному стилі. Спільний стиль від сторінки до сторінки можна задати за допомогою однакового фону, графічних та текстових елементів, розміщених у певних місцях сторінки. Створення шаблонів допомагає підтримувати єдину візуальну тему.

Альтернативні способи предсталення інформації в Internet