Комерційні банки заучастю іноземного капіталу, Детальна інформація

Організаційно-правові форми існування комерційних банків.

Досвід закордонних банків

У світовій практиці існує два підходи до рішення питання про те, якою мірою комерційні банки можуть брати участь в інвестиційному бізнесі. З одного боку, саме банки з їхнім прагненням до кредитної експансії спроможні виступити як основна рушійна сила в розвитку ринку цінних паперів. З іншого боку, через гостре економічне всевладдя комерційних банків більшість розвинутих країн не дозволяють банкам бути рівноправними учасниками фондового ринку: німецька модель – банки є повноправними учасниками ринку цінних паперів, і англосаксонська моделі – банки не допускаються на організований ринок. Так, наприклад, у США діяльність банків на фондовому ринку обмежена в основному тільки ринком державних облігацій. Проте, слід зазначити, що в даний час у наявності тенденція до зміни співвідношення сил між банками і традиційною біржою, до зростання ролі банків в операціях із цінними паперами на організованому ринку. Цьому є логічне пояснення. При дійсному рівні монополізації виробництва і капіталу традиційні біржі – біржа дрібних акціонерів – вже не спроможні задовольнити потреби в мобілізації величезних розмірів позичкового капіталу, що потрібен для забазпечення стійкої фінансової і продуктивної діяльності значних корпорацій. У цьому зв’язку незмірно зростає значення банків та інших інститутів кредитної системи, тому що лише вони, що зосередили у своїх руках величезні обсяги фіктивного капіталу, спроможні дати значним корпораціям те, чого ті не в змозі одержати від дрібного акціонера. Тому біржа знаходить нову особу: із біржі дрібних акціонерів вона перетворюється в біржу банків і кредитних заснувань.

Достатня пропозиція капіталу – застава нормального розвитку будь-якої економіки і важливої задачі будь-якої країни. Ринок інвестиційного капіталу грає ключову роль у рішенні цієї задачі.

Заощадження – єдине джерело інвестиційного капіталу. Вони виникають, коли прибутки корпорації уряду й окремих громадян перевищують їхні витрати.

Фінансовий баланс різноманітних секторів економіки США в 1998 р.

млрд.долл.

табл. 2.1.1.

Сектор економіки Приток фондів Відтік фондів Сальдо

Приватний сектор 295 140 145

Нефінансовий бізнес 125 136 -12

Федеральний уряд 1 179 -178

Місцеві влади 15 32 -17

Іноземні інвестиції 173 37 136

Інші 698 750 -52



З наведеної вище таблиці очевидно, що основними постачальниками інвестиційного капіталу з активним сальдо для США є приватний сектор та іноземні інвестиції.

Нефінансові корпорації історично є найбільшими зберігачами, створюючи приблизно 60 % національного інвестиційного фонду в розвинутих країнах. Але їхні заощадження звичайно не надходять на ринок інвестиційного капіталу, приймаючи форму нерозподіленого прибутку й амортизаційних відрахувань.

Лондон – найбільший фінансовий центр, де мають філіали й представництва найбільші банки з багатьох країн світу. В цей час у Лондоні нараховується 450 дочірніх компаній, відділень, представництв й агентств іноземних банків з 73 країн з персоналом 35 тис. чол. Для порівняння скажемо, що у 1967 р. в Лондоні було 114 іноземних банків.

На Україні зараз тільки починає розвиватися діяльність банків за участю іноземного капіталу. Їх основними клієнтами в більшості є торгові компанії з інших країн, які мають представництва в Україні, а також великі виробничі компанії, які зацікавлені у використанні всього комплексу банківського продукту, і в першу чергу кредитного забезпечення.

Отже, якщо порівняти кількість банків за участю іноземного капіталу в Києві, то бачимо, що їх кількість набагато меньша, ніж у розвинутих європейських країнах. Це обумовлюється великою кількістю факторів, і в першу чергу – недосконалістю законодавчої бази. Далі ми наведемо приклади точки зору деяких керівників банків за участю іноземного капіталу, а зараз розглянемо основні положення щодо діяльності цих установ.

Про порядок видачі ліцензії на створення банків за участю іноземних юридичних або фізичних осіб

(затверджено постановою правління НБУ № 24 від 07.02.94 р.):

Пункт 5. Мінімальний розмір статутного фонду комерційного банку за участю іноземного капіталу, коли доля іноземного капіталу в статутному фонді складає 50 %, повинен бути не меньш суми, еквівалентной 5 млн. ЕКЮ на день підписання статутного договору по офіційному курсу НБУ. Мінімальний внесок в іноземній вільно конвертованій валюті по курсу НБУ повинен складати не менше 1 млн. ЕКЮ.

Якщо доля іноземного капіталу в статутному фонді банку складає 50 % і більше, мінімальний розмір статутного фонду комерційного банку за участю іноземного капіталу повинен бути не меншим суми, еквівалентної 10 млн. ЕКЮ на день підписання статутного договору за узгодженим з НБУ курсом, але не вище офіційного курсу. Мінімальний внесок в іноземній валюті по курсу НБУ не може бути меншим ніж 1 млн. ЕКЮ.

Банківське кредитування експорту та імпорту виступає у формі позики під заставу товарів, товарних документів, а також обліку витрат. Іноді банки надають крупним фірмам-експортерам, з якими вони тісно пов’язані, бланковий кредит, тобто без формального забезпечення.

Банківські кредити в міжнародній торгівлі мають переваги перед фірмовими. Вони дають можливість отримувачу вільніше використовувати засоби для закупки товарів, звільняють його від необхідності звертатися за кредитом до фірм-постачальників, виконувати з останніми розрахунки за товари готівкою за рахунок банківського кредиту. Завдяки залученню державних ресурсів і застосуванню гарантій приватні банки нерідко надають експортні кредити на 10-15 років за ставками нижче ринкових. Але банки, як правило, обмежують використання кредиту рамками своєї країни і часто ставлять умови про використання його з певною метою, наприклад, на закупку товарів у фірм, в котрих вони зацікавлені. Під час цього банківський кредит набуває особливостей фірмового кредиту, цільового характеру. Банківський кредит надається банками, банківськими домами, іншими кредитними утановами. Для координації операцій з кредитування зовнішньоекономічних операцій, мобілізації великих кредитних ресурсів і рівномірного розподілу ризику банки організовують консорціуми, синдикати, банківські пули. Банки надають експортні та фінансові кредити. Експортний кредит – кредит, що видається банком країни-експортера банку країни-імпортера для кредитування поставок машин, обладнання і таке інше.

III. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ

Деякі аспекти фінансового аналізу комерційних банків України, в тому числі із залученням іноземного капіталу.

Банківська система України у 1995-1996 роках динамічно розвивалась. На 1.01.96 року мережа зареєстрованих комерційних банків зросла до 230 та 2013 філій.