Функції банків, Детальна інформація

Функції банків
Тип документу: Курсова
Сторінок: 5
Предмет: Економіка
Автор: фелікс
Розмір: 21.9
Скачувань: 912
Початково комерційні банки створювались як галузеві. Ці банки повинні були допомагати вирішенню перш за все внутрігалузевих проблем, прискоренню темпів науково - технологічного прогресу на підприємствах галузі, збільшенню об'ємів виробництва і т.д.

Деякі банки виникали як дочірні банки державних спеціалізованих банків. Так, наприклад, був створенний Укрінбанк.

Такі банки, як Демосбанк, Київський кооперативний банк (попередник Градобанка) виникали як кооперативні комерційні. Це пояснюється тим, що в той час кооперативи по виробництву товарів, виконанню робіт та наданню послуг були першими ринковими структурами, діючими в оточенні державних підприємств, а часто і при них. Щоб легше і оперативніше було вирішувати питання про надання кредитів на свій розвиток, кооперативи почали створювати свої банки. Організації кооперативних банків сприяла і держава. Так, якщо для створення комерційного банку міністерствами і державними підприємствами потрібно було внести статутний фонд в розмірі 5 млн.крб., то для створення кооперативного комерційного банку досить було, щоб його засновники-кооперативи внесли в статутний фонд 500 тис.крб.

Поступово статус комерційних банків отримали колишні державні спеціалізовані банки. Так на базі республіканського Жилсоцбанка був організований Укрсоцбанк, Агропромбанка - АКБ "Україна", Промбудбанку - Промінвестбанк. Таке роздержавлення банків привело до створення в банківській системі України нерівних умов для діяльності банків. Що поставило у важкі умови новостворені банки. Адже колишні державні банки були забезпеченні приміщенням, технікою, транспортними засобами, мали велику і солідну клієнтуру. Новостворенні банки нічого такого не мали. Більш того, вони взяли на себе обслуговування найбільш ризикових ринкових структур.

ДРУГИЙ ЕТАП ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ значною інфляцією, яка вплинула на розвиток банківської системи. Тобто значна частина неповернутих кредитів покривалася за рахунок інфляції. І знову колишні державні банки опинилися у більш вигідному становищі. Адже через них здійснювалась грошова емісія. Жорстка монетарна політика, направлена на придушення інфляції, яку почав вести Національний банк України принесла свої плоди, і в 1995 році ріст інфляції припинився. Банки, які не встигли вчасно зорієнтуватись понесли значні фінансові втрати і навіть зазнали краху.

ТРЕТІЙ ЕТАП ВІДЗНАЧИВСЯ постановою Верховної Ради. Для збільшення надійності комерційних банків Верховна Рада України зобов'язала комерційні банки збільшити свої статутні фонди та здійснити перереєстрацію у такі строки:

у сумі еквівалентній 100 тисячам ЕКЮ, до 1 червня 1996 року;

у сумі еквівалентній 250 тисячам ЕКЮ, до 1 жовтня 1996 року;

у сумі еквівалентній 500 тисячам ЕКЮ, до 1 січня 1997 року;

- у сумі еквівалентній 750 тисячам ЕКЮ, до 1 червня 1997 року;

- у сумі еквівалентній 1 мільйон ЕКЮ, до 1 січня 1998 року.

Крім того, для банків з участю іноземного капіталу статутний фонд збільшується в 3 рази, а

для банків з 100 - процентним іноземним капіталом - не менш як у 5 разів.

Це рішення, на мою думку, має як позитивні так і негативні сторони. На сьогоднішній день в Україні існує велика кількість маленьких, так званих "кишенькових" банків. Такі банки виконують волю 1-2 людей і не можуть бути універсальними, тому що це не входить в сферу інтересів їх акціонерів. А коли банк втрачає свою незалежність, він планує свою стратегію виходячи не з риночної кон'юктури, а із інтересів своїх власників (як правило вони служать для "відмивання" грошей). Незважаючи на те, що збільшення статутних фондів розтягнуто в часі на два роки, маленькі банки не зможуть досягти потрібного рівня за рахунок реінвестування прибутку. Для виконання цієї постанови цим банкам потрібно збільшити кількість акцій настільки, що контрольний пакет не зможуть викупити 1-2 чоловіки. В результаті чого дрібні банки будуть змушені йти на злиття або збільшувати кількість акціонерів, тобто втратять свою "кишенькову" форму. Негативною стороною є і те, що малі банки можуть перейти під скритий контроль російського капіталу. На сьогоднішній день важко оцінити наскільки це небезпечно. Все залежить від того, які акціонери прийдуть в українські банки і які цілі поставлять перед собою. На мій погляд, присутність російського капіталу в українських банках не повинно шкодити нашій банківській системі. Конкурувати на рівних з російськими, українськм банки не зможуть, адже російська банківська система на 2-3 роки старша і має набагато більші активи. Тому варіант присутності російських акціонерів можливий тільки при збереженні контрольного пакету акцій банків за українськими акціонерами.

На сьогоднішній день банки стримко починають нарощувати якість надаваємих послуг та розширюють спектр нових. Так майже всі банки є членами телекомунікаційної системи міжнародних переказів S.W.I.F.T., системи грошових переказів WESTERN UNION, багато банків почали випускати пластикові карти міжнародних платіжних систем VISA та Master Card. Саме тут комерційні банки стрімко обігнали колишні державні банки. Так, наприклад, 85% випущених пластикових карт припадиє на "Аваль" та "Приватбанк".

Висновки

Підсумовуючи все вище сказане можна констатувати, що молода банківська система України знаходиться у важкому стані. Адже для того, щоб вона еффективно працювала необхідно дві речі: стабільне законодавство та достатня грошова маса. На сьогоднішній день більша частина грошової маси знаходиться поза банківською системою. Тобто кошти зберігаються або "в кишені" або на рахунках в закордонних банках. До цього привело ряд об'єктивних причин. Свого часу (1992 р.) в Україні не був створений механізм контролю за поверненням валютної виручки. Тобто товари та сировина скуповувались за національну валюту, яка швидко знецінювалась, і продавались за кордон за вільноконвертовану валюту, яка осіла в закордонних банках. Зараз цими грошима Україна отримує позики від Міжнародного Валютного Фонду та інших кредитних установ. Правда слід відмітити,що на сьогоднішній день зроблені певні кроки для повернення коштів з-за кордону. Українські банки почали відкривати анонімні валютні рахунки. За рік роботи банків з анонімними рахунками на них поступило більше 800 млн. доларів. Друга причина - нехватка грошової маси - це недовіра населення до банків. Банкрутство таких великих банків як "Відродження", "Градобанк" та "INKO" призвело до того, що більша частина грошей населення зберігається не в банківських установах.

І третя проблема в нестабільному законодавстві. На сьогоднішній день банки не можуть прорахувати майбутню еффективність підприємства тому, що одна постанова або закон можуть перекреслити всі економічні розрахунки. Відповідно банки не можуть проводити довгострокове кредитування. Крім того, великий податковий тягар призводить до того, що багато підприємств здійснюють свої операції з готівкою, минуючи банки.

По якості роботи українські банки мало в чому поступаються західним банкам. На сьогоднішній день українські банки пропонують своїм клієнтам близько ста видів послуг. І якщо уряд країни зможе вирішити законодавчу проблему та проблему повернення коштів в Україну, то через кілька років ми будемо мати банківську систему, яка ні в чому не буде поступатись системам західних країн.

  

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 1.Акредитиви - Документарне інкасо - Банківські гарантії. - Цюріх, Кредит Свісс - 77 випуск - 1996.

2."Банківська справа" - №№1-4 - 1995.

3.Воронов А., Гольцберг М.А. Міжнародна торгівля - К.:Біном - 1996.

4.Гольцберг м.А., Хасан-Бек Л.М. Кредитування - К.:БХВ - 1994.

5.Гамідов Г.М. Банковское и кредитное дело - М.:ЮНИТИ -1994.

6.Заруба А.Д. Банківський менеджмент та аудит - К.:Лібра - 1996.

7.Севрук В.П. Банковские риски - М.:Дело - 1994.

8.Колесников В.И. Банковское дело - М.:Финансы и статистика - 1995.

9.Мороз A.H. Основи банківської справи - К.:Лібра - 1994.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes