Бюджетна система України. Місцеві бюджети, Детальна інформація

117,6

Обсяг продукції промисловості у %

до попереднього року (порівняні ціни)

100,9

109,6

105,0

Кількість діючих суб`єктів ринкової економіки (на кінець року), тис.од.

89,1

96,4

108,1

Офіційний обмінний курс долара США в середньому за рік (гривень за 1 долар)

2,5

4,0

5,0

Робочі матеріали фінансового відділу Київської міської Державної адміністрації за 2000 (план) рік.

Таким чином, аналізуючи бюджет міста Києва та виходячи з наведених вище даних можна казати про його виключну роль у загальній системі місцевих бюджетів. Розглянемо більш детально формування та тенденції до змін його доходних та видаткових статей.

Формування доходних джерел бюджета міста Києва.

Перш ніж почати розглядати статтей доходних джерел бюджета міста Києва слід зусередити увагу на деяких засадах та підходах до формування доходів місцевих бюджетів.

Як вже зазначалося вище, по-перше, всі доходи в цілому по Україні поділяються на дві групи: загальнодержавні регулюючі податки і доходи, що зараховуються в доходи всіх равнів бюджетної системи по методу долевої участі та доходи по місцевих джерелах надходжень; по-друге, обсяг кожного бюджету нищого рівня визначається виходячи з витрат, що необхідні для виконання завдань державного плану економічного та соціального розвитку підвідомчого конкретному органу влади; по-третє, для фінансування запланованих витрат у першу чергу направляються доходи по місцевих джерелах надходжень, що закріплені за даним бюджетом, якщо власних доходів недосить, то витрати місцевого бюджету покриваються за рахунок відрахувань від загальнодержавних податків та інших видів доходів. Їх величина встановлюється по кожному виду доходів і надходжень у відсотках до загальної суми, що була розрахована для кожного району.

Крім цих загальновизначених підходів існують інші моделі прогнозування доходної частини місцевиго бюджету. Наведемо одну з них запропоновану начальником фінансового відділу Київської державної адміністрації Падалкою В.М. у співавторстві з Михайликом Ю.О. та Крапивки В.І.[16,c.8-17].

Нинішня практика прогнозування доходів місцевих бюджетів великою мірою грунтується на експертних оцінках. Такий підхід дає змогу максимально використовувати аластиве спеціалістам уміння оцінювати перспективу, яке породжується поєднанням фахових знань і професійного досвіду. Однак саме через значну роль, яку відіграють в експертних методах особистість експерта, його компетентність і досвід, одержані у такий спосіб прогнози мають більшою чи меншою мірою суб'єктивний характер. Тож завжди існує ймовірність помилок, пов'єзаних з унікальністю особистості й досвіду експерта.

Відтак, беручи до уваги серйозні соціально-економічні наслідки, що їх можуть мати прорахунки у бюджетній сфері, експертні методи прогнозування доцільно доповнювати формальними, менш чутливими до особистих мірку-вань експертів. Як крок у цьому напрямку пропонується прогнозування доходів бюджету із застосуванням економетричних моделей. Під економетричними моделями будемо розуміти рівняння регресії та їх сукупності, які встановлюють кількісне співвідношен-ня між доходами, що нас цікавлять, як ендогенними (залежними) змінними і чинниками, що їх зумовлюють, як екзогенними (незалежними) змінними. Розрахунок прогнозних значень доходу здійснюється за рівнянням регресії підстановкою в нього значень екзогенних змінних, що визначають умови, для яких робиться прогноз.

Прогноз (екстраполяція) передбачає, що тенденція зміни доходу, яку подає статистика і відбиває рівняння регресії, зберігається і у прогнозному пері-оді, за межами наявних статистичних спостережень. 3 надходженням нових даних моделі підлягають коригуванню, яке здійснюється як побудова моделі з урахуванням попереднього досвіду. Можна додати, шо регресіині моделі належать до категорії феноменологічних — таких, що характеризують певний простір станів конкретного об'єкта з пзицій конкретного досвіду.

Це означає, що для кожного регіону має бути своя регресійна модель до-ходу. Термін дії такої моделі - до надходження нових даних, після чого її за-мінюють новою моделлю, яка враховує ці дані. Використання моделі за межа-ми наявних даних (екстраполяція) дає ймовірні значення доходу. Отже, прог-нозування доходів із застосуванням економетричних моделей являє собою перманентний комплексний процес, який поєднує у собі побудову моделей та їх використання для прогнозних розрахунків.

У відповідності з цим до процедури прогнозування входить: 1) визначен-ня загальної структури економетричної моделі; 2) попередній аналіз причин-них зв’язків доходів з економічними чинниками; 3) формування масиву ста-тистичної інформації; 4) знаходження регресійних залежностей (побудова регресійних моделей); 5) оцінка адекватності моделей, їх економічна інтерпрета-ція і практичне використання. Розглянемо зміст цих пунктів, проблеми, пов'язані з їх реалізацією, та деякі міркування щодо їх подолання.

Загальна структура моделі залежить від постановки завдання. У стандарт-ній постановці при розробці проекту бюджету завдання полягає у розрахунку прогнозних надходжень по кожному джерелу доходів бюджету окремо. Сума прогнозних надходжень по всіх джерелах доходів дає прогнозне значення сукупного доходу бюджету. У цьому разі загальна (економетрична) модель являє собою сукупність моделей, яка складається з регресійних моделей для кожного виду доходів і моделі сукупного доходу:

(1)

(2)

де Dl - l-тий вид доходу; L – кількість видів доходів; Хі — і-тий фактор, від якого залежить значення l-того виду доходу; k - число факторів; CD - сукупний дохід бюджету.

Можлива постановка, коли об’єктом прогнозу є окремий вид доходу. У цьому разі модель (1) - (2) вироджується в одне з рівнянь (1) (L = 1) відповідно до виду доходу, що прогнозується.