Баланс виробничої потужності підриємства, Детальна інформація

5. Забеспечення енергетичними ресурсами

6. Структура парка обладнання

7. Наднормативні простої обладнання у ремонті

8. Підвищення змінності роботи обладнання

9. Организація обслуговування виробництва

10. Ступень досконалості планування виробництва та завантаженості обладнання

11. Организація праці та її стимулювання

12. Организація кооперування використан- ня потужностей



Наведена класифікація обох видів факторів подає собою теоретичний аналіз кількісних та якісних факторів підвищення ефективності використання виробничих потужностей. Результативність аналітичної оцінки во многом залежить від обгрунтування системи показників, із допомогою яких можна визначити рівень інтенсивності використання виробничих потужностей. При цьому важливе значення має розробка методів розрахунку показників, а також засобів визначення нормативних значень кожного з показників. Система показників - взаємозв’язанна сукупність показників, із допомогою якої забезпечуються комплексна кількісна оцінка стану та виявлення резервів поліпшення інтенсивного використання виробничих потужностей.

Систему показників можна поділити на три групи. В першу групу можна включити коефіцієнти, які характеризують рівень освоєння проектної та використання виробничої потужності підприємства, в другу - коефіцієнти, що характеризують використання обладнання, і в третю - вартісні показники, які характеризують віддання виробничого апарату.

Кожний з показників, вхідних в ту або іншу групу, має строго певне призначення у системі аналізу та дасть оцінку одному з напрямків процесу інтенсивного використання виробничих потужностей.

Розглянемо засоби визначення величини та призначення кожного з показників, вхідних у систему.

Серед показників першої групи слідує передусім виділити коефіцієнт використання проектної потужності (Кп), що характеризує рівень використання запровадженої у дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом рівня. Він визначається як відношення планового або фактичного обсягу випуску продукції (В), передбаченого проектом, у гривнях, тонах, штуках до величини проектної потужності (Мп) в аналогічних одиницях виміру. На підставі отриманих за допомогою цього коефіцієнту даних можна судити про хід освоєння проектних потужностей і техніко-економічних показників у межах нормативного терміну, про скорочення періоду запровадження у дію нових потужностей, тобто враховувати фактор часу в оцінці рівня інтенсивного використання нових потужностей.

Декілько інше призначення має вже раніше визначений мною коефіцієнт використання виробничої потужності (Ки). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, що по своїй величині може значно відрізнятися від проектної. В свою чергу виробнича потужність ділиться на певні види, кожний з яких має своє різне значення при рішенні питань планування та орагінізації виробництва. Тому рівень використання різних видів потужностей необхідно розглядати окремо. Так, передусім слідує оцінити рівень використання прийнятої планової, середньорічної та фактичної виробничої потужності. Коефіцієнт використання кожної з них можна одержати шляхом відношення планового або фактичного обсягу валовій, товарної, реалізованої, чистої продукції (В) до відповідного виду виробничої потужності (ПМ).

Важливе значення для характеристики використання виробничої потужності підприємства має аналіз рівня використання виробничих потужностей окремих його підрозділів. По результатах проведення цього аналізу можна судити про правильність вибору ведучої ланки, по якому прийнята потужність заводу, та про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Надто важливим слідує ахувати визначення рівня використання середньої розрахункової або нормативної величини виробничої потужності. Для цієї мети застосовується коефіцієнт використанняя нормативної величини потужності (Кн), величина якого визначається з такого співвідношення:

(3.1)

де ПМн - розрахункова нормативна величина виробничої потужності.

По коефіцієнту використання того або іншого виду потужності можна оцінювати резерви поліпшення її використування, а також ступінь напруженості планових завдань підприємством. Однак досягнутий високий рівень коефіцієнту використання виробничої потужності не завжди дасть підставу стверджувати про інтенсивне її використання. Це пояснюється передусім тим, що на підприємствах при визначенні їх виробничих потужностей орієнтуються на потужність тих підрозділів, що є вузькими місцем. Отже, виробничі потужності занижуються і не відображають дійсної їхньої величини, якої володіють підприємства. У зв'язку з цим не можна судити про раціональне використання технологічного обладнання, наявних потенційних резервів підвищення його завантаження.

Об'єктивну оцінку цих резервів можна отримати з допомогою групи показників, що характеризують рівень використання обладнання. Ця група представлена трьома коефіцієнтами та показником середнього часу роботи однієї машини. Однім з таких узагальнюючих показників є коефіцієнт змінності роботи обладнання (Ксм).

Найбільш достовірним засобом визначення коефіцієнту змінності роботи обладнання є ділення планової розрахункової або фактичної машиноємкості (станкоємкості) виготовляємої продукції на дійсний річний фонд часу усього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну. Формула розрахунку величини коефіцієнту змінності роботи обладнання (Ксм) має вигляд

(3.2)

- сумарна розрахункова планова або фактична машиноємкость продукції, машино-ч;

Суст - кількість одиниць встановленого обладнання (в цеху, на дільниці, у групі взаємозамінного обладнання);

Фд - дійсний (розрахунковий) однозмінний фонд часу роботи обладнання, ч.

У результаті порівняння планованого або фактично досягнутого коефіцієнту змінності роботи обладнання, розрахованого по запропонованому нами засобу, з оптимально можливим або нормативним можна отримати повне уявлення про наявність резервів, якіми володіють підприємства та їхні підрозділи у підвищенні завантаження обладнання.

Для оцінки використання дійсного фонду часу роботи обладнання важливим показником є коефіцієнт завантаження обладнання (Кз). Він подає собою відношення сумарної машиноємкості, необхідної для виготовленнят планової або фактичної кількості продукції, до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі підприємства або його підрозділів. Його величину можна визначити по формулі

(3.3)

де Р- режим роботи заводу, цеху, дільниці, (кількість змін).

Такий засіб визначення коефіцієнту завантаження не є єдиним. Так, пропонується визначати цей показник по прийнятій потужності. Формула розрахунку його величини має вигляд