Облігації, Детальна інформація

Облігації
Тип документу: Курсова
Сторінок: 9
Предмет: Економіка
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 892
Облігації можуть обертатися на фондовому ринку, бути засобом платежу, завдатку, а для банків державні облігації можуть формувати частину його резервного фонду. Все це підвищує привабливість облігації як інструмента позики.

Слід наголосити, що облігація – це дуже широка категорія і, як вже зазначалося, деякі боргові цінні цінні папери за сутністю співпадають з облігацією, але мають інші назви. Наприклад, векселі, білети, розписка, забов’язання. Деякі з них, зокрема весель, являють собою форму безготівкових розрахунків.

Ще одним борговим цінним папером є ощадний/депозитний сертифікат. Він засвідчує внесення коштів його власника в установу банку і передбачає повернення боргу і сплату процентів по ньому. Як бачимо сертифікат є дещо вижчою категорією. Він виражає кредитні відносини лише між банком і клієнтом банку і, як правило має більш просту форму нарахування проценту ніж може мати облігація. Особливістю сертифікату (взагалі) як цінного паперу є те, що він засвідчує внесення коштів в пасив інстуціонального інвестора і дає право на отримання частини доходу цієї компанії в тій чи іншій формі (інвестиційний сертифікат, сертифікати на долю портфеля – GNMA-модифіковані папери, папери PAC, гарантовані іпотечні сертифікати Freddy Mac). Тобто цей документ стоїть на границі боргових та дольових цінних парерів.

Особливості облігації як цінного паперу краще проглядуються при її порівнянні з акцією. Облігація і акція відносяться до різних видів цінних паперів: акція засвідчує право власності, а облігація - право на позику. Власник акції бере участь в управлінні емітентом, власник облігації ні. Проте її власник отримує стабільний доход на відміну від акціонера. Акції пов’язані з підвищеним ризиком, хоча з іншого боку можуть принести більший дохід. Більш висока якість (надійність) облігації супроводжується більш низьким відсотком при виплаті по ній, і строковістю - вона може приносити дохід лише на протязі певного періоду часу. Кожен з цих цінних паперів має свій набір переваг. Але слід зазначити, що з розвитком фондового ринку певні відмінності між акціями і облігаціями стираються. Наприклад, це можна підтвердити існуванням таких гібридних видів цінних паперів як:

облігації , які дають право на участь в управлінні емітентом або не мають кінцевого терміну погашення;

акції (привелейовині), що мають фіксований дохід; тощо.

Навіть “термін стабільний” доход не досить вірно відображає реальне положення речей. Точніше сказати, що емітент забов’язується виплатити інвестору у встановлений термін визначені платежі.

Вищезгадані особливості облігації допомогли зайняти їй чинне місце на фінансовому ринку, і це можна підтвердити кількісними даними. Якщо світове фінансове багатство прийняти за 100%, то готівка (і прирівняні до неї фінансові ресурси) складуть 14%, акції - 40%, а облігації – 46%. Облігації прочно зайняли перше місце серед інструментів мобілізації грошових ресурсів. Практично в усіх країнах спостерігається зростання внутрішнього державного боргу (облігації внутрішньої державної позики є формою внутрішнього державного боргу). Так, в США в 1992 році державний борг, в порівнянні з 1946, виріс в 16 раз. Причому якщо, 60-ті роки щорічний приріст боргу складав близко $18 млрд., то в період 1988-1992 років – 217 млрд доларів.

Емісія цінних паперів взагалі характеризується швидкими темпами, а облігацій – особливо. Вартість випущених в США цінних паперів перевищила аналогічний показник 1980 року в 5 разів. І, що цікаво: випуск акцій збільшився в 3 рази, а випуск облігацій – в 7 разів, що пояснюється більшою популярністю облігацій у інвесторів. В Україні ж дещо деформована ситуація на фондовому ринку. Обсяг зареєстрованих емісій акцій склав 12257 млрд. грн., що складає 50% від емісій всіх цінних паперів (не включаючи державні забов’язання) за період 1996-98 років (24508 млрд. грн.). А обсяг ОВДП, що знаходився в обігу на 1.10.98 складав 11,9 млрд. гривень за даними Мінфіну (13,3 – за даними НБУ), враховуючи те, що ОВДП випускаються з 1995 року (31 трлн. карбованців – близько 304 млн. гривень).

Багатогранність такого цінного паперу під назвою облігація дозволяє підібрати той її різновиж, який найбільш повно відповідає можливстям і інтересам суб’єктів фондового ринку – держави, інвесторів, емітента і посередника. Для групування облігацій і формування їх різновидів існує багато класифікаційних ознак. Кожна з цих ознак певним чином впливає на особливості обігу того чи іншого цінного паперу. Наприклад такі ознаки як: форма існування, строки погашення (обігу), характер володіння, коло обігу, яким чином формується і виплачується доход по облігаціях, наявність фонду погашення, можливість відзиву облігації емітентом або пред’явлення до погашення влісником, тощо визначаються на стадії прийняття рішення про емісію і багато в чому визначають майбутнє “життя” облігації.

Як вже зазначалося, облігації можуть існувати в документарній формі і у вигляді записів на рахункух ( в касових книгах). В останньому випадку усуваються можливості підробки, втрати документа власником, а також видатки на перевезення. Облігації під час обігу залишаються в депозитарії на рахунках їх власників. Обіг відбувається шляхом списання облігацій з одного рахунку на інший. В документарній формі облігації пердаються безпосередньо “із рук в руки”.

За строками облігації розділяють на корткострокові, середньострокові, довгострокові, безстрокові (“вічні”). Існують різні критерії щодо поділу облігацій за цією ознакою. Найбільш прийнятою є:

( корткострокові – до трьох років (у нас до 1 року);

( середньострокові – від 3 до 7 (10) років (у нас 1-5 років);

( довгострокові – від 7 до 30 (40) років (у нас 5-10 років).

Строк погашення впливає на умови обігу прямо і опосередковано. Прямо вони визначають скільки облігація буде обертатися взагалі, а опосередковано, впливають на те хто буде їх власниками. Як правило, власниками короткострокових забов’язань стають інстиційні інвестори, а довгострокових як фізичні так і юридичні особи.

До строків погашення облігації можна віднести і таку характеристику як можливість дострокового відзиву облігацій емітентом за завчасно визначеною в умовах випуску ціною. Це вигідно емітентові, так як при неспрятливій ситуації на фондовому ринку (наприклад, падіння процентних ставок) він залишає за собою право викупити свої облігації і випустити нові з нижчими ставками або просто скоротити борг. Тобто емітент ніби продає облігаціїї інвестору і одночасно покупає у нього опціон кол на купівлю своїх облігацій.

Недивно, що у інвесторів, як правило існує зовсім інша думка з цього приводу. Можливість емітента викупати облігації достроково породжує нову форму невизначеності. Тому для відшкодування інвесторові ризику, що пов’язаний з таким операціями ціна такої облігації робиться меньшою за ціну такої ж облігації без можливості відзиву. Вона складає різницю між ціною аналогічною невідзивною облігацією і ціною опціону кол. Також для захиту інвестору в умовах випуску може бути по-перше,призначена премія за дострокове погашення облігації, а по-друге час, на протязі якого емітент не має права відзивати облігації. Наприклад, перші 5 років облігацію відзивати неможна, наступні 5 з обов’язковим рефінансуванням (випуском нових облігацій), останні 5 років можна відзивати за заздалегіть визначеною ціною.

Іноді в умовах випуску облігацій вказується право емітента достроково пред’являти облігації емітенту до сплати. Це протилежна ситуація. Ціна такої облігаці вища за ціну облігації без такого права на ціну опціону кол, який емітент продає одночасно з цінним папером. Що цікаво, якщо власник облігації не хоче в майбутньому пред’являти облігацію до сплати, то він може продати свій опціон окремо від облігації.

Розміщуватися облігації можуть такими способами: шляхом аукціону і приватним розміщенням. Аукціон може бути з попереднім оголошенням обсягу емісії облігації так і без такового, за конкурентними і неконкурентними заявками. Приватне розміщення робиться, як правило, для стратегічних інвесторів, які зацікавлені в проекті, під який йдуть кошти і бажають викупити весь випуск. Часто в умовах облігацій призначених для приватного розмішення обмежується право на прдажу цих облігацій на протязі певного терміну часу після розміщення.

За роміщенням облігації також можна поділити на ті, що розміщуються на національному ринку і на іноземних (міжнародних)ринках. Наприклад, іноді філії, що розміщена в іншій країні ніж головний офіс може бути вигідніше випускати облігації у зв’язку з особливостями оподаткування доходів по таких облігаціях та інших умов (єврооблігації).

0и існування).

Одні облігації мають вільне коло обігу, тобто можуть вільно продаватись та купуватись будь-якими фізичними особами, інші ж, навпаки, такою властивістю не наділені, їх обіг обмежений. Обеження бувають різними. Наприклад емітент може забов’язати інвестора залишатися власником цієї облігації певний період або взагалі до погашення без права продвати, дарувати, використовувати їх в якості застави. В іншому випадку може бути визначено коло осіб на яких розраховано позику – для населення (казначейські забовязання), для юридичних осіб або інших груп осіб.

При розгляданні питання про виплати по облагаціях необхвдно звернути увагу на такі моменти, по-перше по якій стваці нараховується виплата, по-друге в якому вигляді і, по-третє, коли відбуваються виплати.

За метом нарахування проценту можна виділи два різновиди облігацій – облігації з фіксованою процентною ставкою і з “плаваючою” ставкою. Фіксована процентна ставка використовується для періодичної виплати (або однієї виплати при погашенні) доходів у вигляді процентів по облігаціям. Якщо процентна ставка по облігації дорівнює нулю, то така облігація називається дисконтною (зерокупонною). Вона розміщується за ціною нижчою за номінальну – відсічною ціною, а погашається - за номінальною. Різниця між відсічною і номінальною ціною становить доход по цих облігаціях. Дисконтні облігації відносять до числа вельми ризикованих, проте приваблих, що мають надію на високий доход. Облігація, ставка якої змінюється може мати такі різновид ставок:

ставка прив’язана до середньозваженої процентої ставки інших інструментів;

ставка, яка зростає з кожним наступним періодом (це робиться для, того щоб власники не пред’являли їх до сплати. Наприклад, кожні два роки ощадна облігація для населення може бути пред’влена до погашення, а може бути залишена з новою збільшеною ставкою, і т.д.);

ставка, величина якої залежить від цін на певні товари (групу товарів).

Перехідною формою від купоних до безкупоних облігацій є облігація з мінікупоном, яка має порівняно невеликий прцент по купону і невеличку скидку при розміщенні. Виплати по облігаціях, що мають купоний лист відбуваються шляхом надсилання купону строк сплати якого настав емітенту (через банк).

Окремою формою відшкодування позички є натуральна форма, коли облігаціонеру при погашенні надаються певні послуги чи видаються товари, під які було випущено позику. В облігації такого типу обов’язково мають бути зазначені ті цінності, яким буде покрито борг і їх обсяг.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes