Фінансово - валютна політика України, Детальна інформація

Латвія Паваючий курс (мають місце інтервенції центрального банку)

Болгарія Плаваючий курс (мають місце інтервенції центрального банку)

Хорватія Плаваючий курс (інтервенції центрального банку проводять тільки з метою уникнення великих коливань обмінного курсу)

Румунія Плаваючий курс (мають місце інтервенції центрального банку)

Словенія Вільно плаваючий

Україна Валютний коридор (так зване кероване плавання)



Переваги та недоліки плаваючих валютних курсів*

Аргументи “за”

Аргументи “проти”



1. Курс визначається в основному ринковими силами. Головний принцип ринкової економіки поля-

гає в тому, що ринки успішно та ефективно розподіляють ресур-

си. 1. Ринки рідко працюють з ідеальною ефективністю, тому існує ризик виникнення такої ситуації, коли обмінний курс буде перебувати, можливо протягом тривалого часу,на не-обумовленому економічними прогнозами рівні



2. Якщо ринки працюють ефективно і курс вільно плаває, то в спекулянтів не буде можливості отримувати прибуток за рахунок центрльного банку

2. Майбутня траєкторія обмінного курсу буде невизначеною, що може створити труднощі для компаній у сфері планування та ціноутворення. В деяких випадках можна застрахуватися від такої невизначеності, використовуючи вторинні ринки (наприклад, форвардні, ф’ючерські або опціонні угоди), проте такі дії супроводжуватимуться додатковими витратами.

3. Попит та пропозиція національної валюти по відношенню до іноземної, і навпаки, буде балансуватитися ринком. У центрального банка не має потреби здійснювати інтервенції (за винятком випадків, пов`язаних із виконанням доручень від імені його власних клієнтів). Тому зовнішні потоки не будуть впливати на внутрішні монетарні агреговані показники проводитиметься незалежна грошово-кредитна політика, яка не буде постійно орієнтуватися грошово-кредитну політику інших країн .

3. Свобода проведення незалежної внутрішньої грошово-кредитної політики може бути поркшена. Наприклад



Аргументи “за” Аргументи “проти”



4. Фіксований курс, якщо він стабільний, забуспечує компаніям надійну основу для планування та ціноутворення, тим самим даючи змогу розвитку інвестиційної діяльності та міжнародної торгівлі.

4. Якщо фіксованому курсу в будь-якій мірі не довіряють, він може піддатися спекулятивним атакам. Це може матиме негативні наслідки для монетарної стабільності в економіці або для іноземних резервів. У кінцевому результаті спекуляції можуть зумовити відмову від фіксованого курсу.





5. Фіксований валютний курс обмежує внутрішню грошово-кредитну політику: якщо її цілі знаяно відрізняються від цілей тієї країни, до валюти якої прив’язана національна валюта, може виникнути небажаний притік або відтік капіталу, що потребує втручання центрального банку. Притік коштів може посилити інфляцію; а відтак – відчутно зменшити іноземні резерви країни. Стримуючий фактор у сфері грошово-кредитної полдітики часто розглядається як дисциплінуючий захід проти прийняття економічної політики країни, до валюти якої прив’язана національна валюта.

5. Не існує надійного способу, щоб визначити, чи є вибраний курс оптимальним та стабільним. Ні уряд, ні центральний банк не можуть з впевненістю сказати, що вони краще за ринок знають, в якій точці знаходиться курс рівноваги.



6. Фіксований курс буде бажаним, якщо правильно визначити курс рівноваги та підтримувати його на певному рівні.