Міжбюджетні відносини на Україні, Детальна інформація

усі форми підтримки регіонів.

Західні представники економічної науки здебільшого використовують не термін „міжбюджетні відносини”, а поняття „внутрішні міжурядові фінансові відносини” або „міжрівневі фіскальні зв’язки ”, тому шо, на їх думку, вони найточніше виражають суб’єктивно-об’єктний аспект досліджуваних нами взаємних контактів. Звертається увага на те, що ці відносини виникають і функціонують у системі державного управління по вертикалі, й що вихідні передумови регламентуються обсягами функціональних обов’язків і завдань кожного з рівнів публічної влади. Взаємодія і співпраця між ними здійснюються на партнерській основі з урахуванням фінансових можливостей кожного із регіональних утворень.

Для реалізації фінансової політики у сфері міжбюджетних відносин, успішного її втілення в життя використовується механізм, який являє собою сукупність способів організації міжбюджетних відносин, що використовуються для забезпечення сприятливих умов економічного і соціального розвитку (див. Рис. 1)

Механізм міжбюджетних відносин

Моделі міжбюджетних відносин Форми міжбюджетних відносин Методи міжбюджетних відносин Інструменти міжбюджетних відносин Інстуціонально-правові структури

Рис.1 Структурні елементи механізму міжбюджетних відносин

Модель міжбюджетних відносин – це інституціональний підхід до визначення організаційних основ взаємовідносин між державними і місцевими органами влади, який пов’язаний із політикою уряду або регіональної адміністрації у вирішенні питання розподілу доходів і видатків за рівнями бюджетної системи. Слід розрізняти дві основні моделі міжбюджетних відносин: централізовану і децентралізовану. Переважання в механізмі тієї чи іншої моделі формує набір усіх наступних його елементів.

Централізовану модель міжбюджетних відносин мали Радянський Союз, ПНР, НРБ та інші країни соцтабору. Позитивними рисами такої моделі є єдність організації управління, підвищення організуючої здатності бюджетної системи командної економіки, спрямування фінансових ресурсів на прискорення досягнення встановлених цілей. Однак, така модель спричиняє нехтування інтересами окремих громадян і соціальних груп., внаслідок зосередження управління в одних руках [18]

Децентралізована модель ґрунтується на таких принципах:

невтручання держави в бюджетний процес муніципалітетів і регіонів;

чіткого законодавчого розмежування видаткових повноважень між різними рівнями управління;

дотримання інтересів членів територіальних громад та їхніх об’єднань, беручи до уваги цілі уряду;

цілеспрямованого розвитку фінансової автономії місцевого самоврядування;

здійснення розподілу дохідних джерел на підставі бюджетних угод;

незалежності від форми державного устрою.

Одним з основних недоліків децентралізованої моделі міжбюджетних відносин є ускладнення координації дій уряду для досягнення макроекономічних цілей і забезпечення балансу фінансових можливостей у державі.

В Україні було прийнято децентралізовану модель міжбюджетних відносин у зв’язку з чим істотно підвищилася питома вага місцевих бюджетів у загальній масі державних видатків. У табл..1 показано значне зростання процентного співвідношення видатків місцевих бюджетів щодо видатків державного бюджету, що відображає процес децентралізації в Україні протягом останніх 12 років. Розрахунки свідчать, що таке співвідношення різних ланок бюджетної системи наближається до оптимального.

Таблиця 1 Співвідношення обсягу місцевих бюджетів і видатків державного бюджету України

Рік Видатки місцевих бюджетів, млн грн Видатки державного бюджету, млн.грн. Видатки місцевих бюджетів у % до видатків державного бюджету

1994 1911061,8 439585,2 43,5

1995 9546,6 14756,2 64,7

1996 11760,9 22421,9 52,5

1997 13690,1 20622,6 66,4

1998 15018,6 16177,0 92,8

1999 15995,6 21776,2 73,5

2000 13678,5 35533,0 38,5

2001 24885,4 40407,0 61,6

2002 27639,8 44273,2 62,4

Важливим аспектом формування міжбюджетних відносин на Україні є задекларований у Бюджетному Кодексі принцип субсідіарності, спрямований на забезпечення інтересів індивіда і такого, що передбачає пріоритетність прав дрібнішої й наближеної до нього (індивида) спільноти. Міжбюджетні відносини згідно з цим принципом повинні будуватися на партнерських засадах і взаємовідповідальних основах з обов’язковою умовою розподілу всіх повноважень між різними рівнями влади.

Побудова ефективного механізму міжбюджетних відносин неможлива без оцінки і підбору ефективних методів, під якими слід розуміти способи впливу цих відносин на соціально-економічний стан у регіоні. До числа методів належать власні доходи, закріплені доходи, регулюючі доходи, трансфертування, вилучення коштів і кредитування, функціональний, делегуючий і балансовий методи.