Правові відносини: поняття, склад, елементи, види, Детальна інформація

Правові відносини: поняття, склад, елементи, види
Тип документу: Курсова
Сторінок: 6
Предмет: Правознавство
Автор: фелікс
Розмір: 13.5
Скачувань: 1771
\x2403\x1103\x6E84\x1204\x6864\x0101\x1300\xF0A4\x6000\x6E84\x6104\x0324\x1800 реальної поведінки людей-суб(єктів права - в процесі реалізації ними своїх юридичних прав і обов(язків юридичному змісту законів являється окремим завданням правового врегулювання. Тільки реальні правові відносини можуть розглядатися в якості крітерія істини при оцінці відповідальностф юридичних законів об(єктивним закономірностям життя суспільства і відповідальності сформульованих законодавцем правових норм і втілених в дійсність. Правові відносини являються правовою діяльністю практики, практичної діяльності наділених розумом і волею людей, соціальних груп, класів і т.п. По реалізації ними своїх індивідуальних і суспільних цілейі задач. Таким чином ефективність права може бути вимірене тільки на основі відношення змісту юридичних актів з їх реальним втіленням в дійсність і в кінцевому рахункуз тими реальними успіхами суспільного розвитку, які закладені законодавцем.

КНИГА

Отже правові відносини можна визначити як врегульовані правом і які знаходяться під захистом держави суспільні відносини, учасники яких виступають в якості носіїв взаємодоповнюючих один одного юридичних прав і обов(язків.

ІІ. СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН:

а) суб(єкти правових відносин, юридичні властивості суб(єктів, види суб(єктів;

Елементи правових відносин складають визначені зв(язки, сукупність права і обов(язківу суб(єктів. Вона різнобічна і визнаена, як характером так і ціллю задля якої держава приймає це врегулювання, якщо в суспільних відносинах дії особи взаємно пов(язані і держава намагається ці відносини закріпити.є то вона наділяє сторони взаємними правами обов(язками. Якщо не відносини такого роду, то держава намагається зруйннувати негативний зв(язок, прекратити дані відносини. в цьому разі держва встановлює заборону на таку діяльність, притягуючи до такої відповідальності або обидві сторони даних відносин.

Під елементами правових відносин розуміють сукупність складаючих його елементів і способів їх взаємодії. До елементів правових відносин відносять:

суб(єктів правових відносин;

об(єктів правових відносин;

змістовні правові відносини.

1. Суб(єкти правових відносин - це учасники правових відносин, що мають суб(єктивні права і юридичні обов(язки.

Суб(єкти правових відносин - це правоздатні суб(єкти суспільного життя, які є носіями юридичних прав і обов(язків.

Для того, щоб бути суб(єктом права організація або індивіди повинні володіти правосуб(єктивністю. У державних і громадських організаціях правосуб(єктивність знаходить свій вираз у компетенції її органів, тобто в сукупності права і обов(язків, що надаються їм для для виконання відповідних функцій. Що ж до право-суб(єктивності індивидів, то юридичною передумовою найбуття статусу суб(єкта правовідносин є наявність у нього правосуб(єктивності , дійєздатність.

Під праводієздатністю розуміють обумовлену нормами права здатність суб(єкта мати суб(єктивні права та юридичні обов(язки. У людини правоздатність виникає з моменту її її народження і припиняється зі смертю.

В сучасному цивілізаційному суспільстві немає і не може бути людей не наділених спільною правоздатністю. Вона витікає з міжнародних пактівпро права людини, принципів гуманізма, свободи, справедливості. Обов(язком кожної держави - належним чином гарантувати і захищати цю якість.

Головне в діяєздатності - не право, а принципіальна можливість або здатність їх мати.

Вперше поняття правоздатності було оформлено і введено в практику буржуазними кодексами ХІХ ст. (франц. громадянський кодекс 1804р.; герман. громадянське уложення, 1894р.). Відмінність правоздатності від суб(єктивного права в тому, що вона:

а) невід(ємна від особи- не можна людину лишити правоздатності або відграничити;

б) не залежить від кола, віку, професії, національності, майнового стану або інших життєвих обставин;

в) невід(ємна - її не можливо віддати іншим;

г) по відношенню до суб(єктивного права, вона первинна;

д) субєєктивне право - конкретне, а правоздатність - абстрактна.

Всезагальність правоздатності зводиться до того, що державна влада з самого початку наділяє всіх своїїх громадян спільними особливостями - юридичною можливостю бути носієм відповідних прав і обов(язків.

Правоздатність організацій, юридичних осіб виникає в час створення і регістрації тієї чи іншої організації і припиняється в час її ліквідації.

Дієздатність - це закріплення в законодавтсві і забезпечити державну можливість субєєктам здійснити свої права і обов(язки особистими діями.

Дієздатність залежить від віку і психічного стану особи. Дієздатність настає в повному обсязі з настанням повноліття по досягненню 18 річного віку.

Дієздатністю не володіють мололітні діти до 14 років і душевнохворі особи, які можуть мати право. По можливості їх реалізувати. За них виступають їх законні представники - батьки, опекуни і т.п.

Дієздатність буває: повна, часткова і обмежена. Повна з 14річного віку, а обмежена, коли особа обмежена в дієздатності за рішенням суду. У деяких випадках до складу правосуб(єтивності разом з праводієздатністю включається ще деліктоздатність, тобто здатність особи нести юридичну відповідальність за скоєні правопорушення. Ніхто не може бути обмеженим у правовій дієздатності, інакше як у випадку передбаченому законом.

Суб(єктами права можуть бути:

Фізичні особи:

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes