Нормативне регулювання охорони праці, Детальна інформація
Нормативне регулювання охорони праці
сплату страхових внесків тільки роботодавцями;
формування і витрачання страхових коштів на солідарній основі;
управління страхуванням представниками працівників, роботодавців та державних органів на основі соціального партнерства і на паритетних засадах під наглядом держави;
економічну заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов та безпеки праці;
надання державних гарантій застрахованим громадянам у реалізації їх прав.
Для страхування працівника від нещасного випадку не потрібно його згоди або заяви. Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована, незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованій особі видається свідоцтво встановленого зразка.
Кожний роботодавець повинен зареєструватися в районному чи міському відділенні Фонду соціального страхування до набрання чинності цим Законом у строк, який пізніше встановить Фонд.
У подальшому для реєстрації нових юридичних і фізичних осіб, які використовують найману працю. Закон встановлює десятиденний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників. Факт реєстрації засвідчується страховим свідоцтвом, яке видає Фонд.
Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду
До складу правління включаються представники держави, застрахованих працівників і роботодавців - по 15 осіб від трьох представницьких сторін.
Члени правління обираються на шестирічний строк і виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Правління Фонду створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій та інші.
Беручи участь у реалізації державної політики в галузі соціального захисту людей праці, Фонд:
повністю відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, виплачує йому або членам його сім'ї одноразову допомогу, втрачений заробіток у разі тимчасової непрацездатності, пенсію при частковій втраті працездатності, пенсію у разі смерті потерпілого, організовує похорон померлого, оплачуючи пов'язані з цим витрати;
організовує лікування потерпілих, їх перекваліфікацію, працевлаштування осіб з відновленою працездатністю;
надає допомогу інвалідам у вирішенні соціально-побутових питань, організовує їх участь у громадському житті тощо.
Треба зазначити, що прийнятий Закон зберігає всі існуючі норми виплат потерпілим на виробництві, в тому числі й норми, передбачені ст. 11 Закону "Про охорону праці", а також збільшує на 30-40 % кількість соціальних послуг, які надаються працівникові у разі його травмування чи професійного захворювання.
Надання соціальних послуг та виплат потерпілому і особам, які перебувають на його утриманні, не залежить від того, чи зареєстровано підприємство, на якому трапився страховий випадок, чи ні, чи з вини потерпілого сталося травмування чи ні.
Якщо потерпілий або члени його сім'ї за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати та подати до районного чи міського відділення Фонду необхідні документи для призначення страхових виплат, то їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Дія Закону поширюється також на осіб, які потерпіли у минулі роки і мали право на відповідні виплати та соціальні послуги.
Закон встановлює, що вся заборгованість підприємств, установ і організацій потерпілим на виробництві повинна бути виплачена Фондом соціального страхування з 1 липня 2001 р. до 1 січня 2003 р. З цією метою в Державному бюджеті щорічно будуть передбачатися кошти для часткового покриття витрат Фонду на зазначені цілі.
Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці
Будь-яке законодавство, особливо законодавство про охорону праці, ефективне тоді, коли воно неухильно виконується усіма зацікавленими учасниками відносин. Для здійснення цієї мети держава уповноважила відповідні органи та інспекції, які здійснюють свої повноваження в двох правових формах: шляхом нагляду і шляхом контролю.
Під наглядом слід розуміти правову форму здійснення захисної функції по додержанню законності в трудових правовідносинах, відповідності дій власника підприємства або уповноваженого ним органу приписам трудового законодавства. Нагляд є особливою правозастосовною діяльністю. Орган, що здійснює нагляд, може вказати на допущені порушення, заявити подання щодо їх усунення, але не покарати, оскільки орган по нагляду не має відомчих повноважень щодо організації, яка перевіряється.
Контролем визнається організаційно-управлінська діяльність, що здійснюється вищими відомчими органами, профспілками, трудовими колективами, Радами народних депутатів. Контроль як перевірка дій власника або уповноваженого ним органу проводиться з точки зору не тільки відповідності цих дій трудовому законодавству, а й їх доцільності і ефективності, врахування передового досвіду організації роботи в галузі, в даній місцевості [27].
Вищим державним органом, що здійснює державне управління охороною праці, є Кабінет Міністрів України. Він розробляє і забезпечує реалізацію Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, визначає функції загальних та галузевих міністерств щодо охорони праці та встановлює порядок створення і використання фондів охорони праці.
Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють органи Генеральної прокуратури України; Держнаглядохоронпраці; Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року [10], основними завданнями Держнаглядохоронпраці є: комплексне управління охороною праці на державному рівні; здійснення державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих та інших нормативних актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середовища, а також за проведенням робіт по геологічному вивченню надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини; проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів і засобів виробництва; координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці і підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці; розвиток у встановленому порядку міжнародних зв'язків з питань нагляду та охорони праці.
Для виконання своїх функцій Комітет по охороні праці створює територіальні управління та інспекції. Інспекції діють на підставі Типового положення, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 19 червня 1995 року [25].
формування і витрачання страхових коштів на солідарній основі;
управління страхуванням представниками працівників, роботодавців та державних органів на основі соціального партнерства і на паритетних засадах під наглядом держави;
економічну заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов та безпеки праці;
надання державних гарантій застрахованим громадянам у реалізації їх прав.
Для страхування працівника від нещасного випадку не потрібно його згоди або заяви. Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована, незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованій особі видається свідоцтво встановленого зразка.
Кожний роботодавець повинен зареєструватися в районному чи міському відділенні Фонду соціального страхування до набрання чинності цим Законом у строк, який пізніше встановить Фонд.
У подальшому для реєстрації нових юридичних і фізичних осіб, які використовують найману працю. Закон встановлює десятиденний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників. Факт реєстрації засвідчується страховим свідоцтвом, яке видає Фонд.
Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду
До складу правління включаються представники держави, застрахованих працівників і роботодавців - по 15 осіб від трьох представницьких сторін.
Члени правління обираються на шестирічний строк і виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Правління Фонду створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій та інші.
Беручи участь у реалізації державної політики в галузі соціального захисту людей праці, Фонд:
повністю відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, виплачує йому або членам його сім'ї одноразову допомогу, втрачений заробіток у разі тимчасової непрацездатності, пенсію при частковій втраті працездатності, пенсію у разі смерті потерпілого, організовує похорон померлого, оплачуючи пов'язані з цим витрати;
організовує лікування потерпілих, їх перекваліфікацію, працевлаштування осіб з відновленою працездатністю;
надає допомогу інвалідам у вирішенні соціально-побутових питань, організовує їх участь у громадському житті тощо.
Треба зазначити, що прийнятий Закон зберігає всі існуючі норми виплат потерпілим на виробництві, в тому числі й норми, передбачені ст. 11 Закону "Про охорону праці", а також збільшує на 30-40 % кількість соціальних послуг, які надаються працівникові у разі його травмування чи професійного захворювання.
Надання соціальних послуг та виплат потерпілому і особам, які перебувають на його утриманні, не залежить від того, чи зареєстровано підприємство, на якому трапився страховий випадок, чи ні, чи з вини потерпілого сталося травмування чи ні.
Якщо потерпілий або члени його сім'ї за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати та подати до районного чи міського відділення Фонду необхідні документи для призначення страхових виплат, то їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Дія Закону поширюється також на осіб, які потерпіли у минулі роки і мали право на відповідні виплати та соціальні послуги.
Закон встановлює, що вся заборгованість підприємств, установ і організацій потерпілим на виробництві повинна бути виплачена Фондом соціального страхування з 1 липня 2001 р. до 1 січня 2003 р. З цією метою в Державному бюджеті щорічно будуть передбачатися кошти для часткового покриття витрат Фонду на зазначені цілі.
Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці
Будь-яке законодавство, особливо законодавство про охорону праці, ефективне тоді, коли воно неухильно виконується усіма зацікавленими учасниками відносин. Для здійснення цієї мети держава уповноважила відповідні органи та інспекції, які здійснюють свої повноваження в двох правових формах: шляхом нагляду і шляхом контролю.
Під наглядом слід розуміти правову форму здійснення захисної функції по додержанню законності в трудових правовідносинах, відповідності дій власника підприємства або уповноваженого ним органу приписам трудового законодавства. Нагляд є особливою правозастосовною діяльністю. Орган, що здійснює нагляд, може вказати на допущені порушення, заявити подання щодо їх усунення, але не покарати, оскільки орган по нагляду не має відомчих повноважень щодо організації, яка перевіряється.
Контролем визнається організаційно-управлінська діяльність, що здійснюється вищими відомчими органами, профспілками, трудовими колективами, Радами народних депутатів. Контроль як перевірка дій власника або уповноваженого ним органу проводиться з точки зору не тільки відповідності цих дій трудовому законодавству, а й їх доцільності і ефективності, врахування передового досвіду організації роботи в галузі, в даній місцевості [27].
Вищим державним органом, що здійснює державне управління охороною праці, є Кабінет Міністрів України. Він розробляє і забезпечує реалізацію Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, визначає функції загальних та галузевих міністерств щодо охорони праці та встановлює порядок створення і використання фондів охорони праці.
Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють органи Генеральної прокуратури України; Держнаглядохоронпраці; Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року [10], основними завданнями Держнаглядохоронпраці є: комплексне управління охороною праці на державному рівні; здійснення державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих та інших нормативних актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середовища, а також за проведенням робіт по геологічному вивченню надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини; проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів і засобів виробництва; координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці і підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці; розвиток у встановленому порядку міжнародних зв'язків з питань нагляду та охорони праці.
Для виконання своїх функцій Комітет по охороні праці створює територіальні управління та інспекції. Інспекції діють на підставі Типового положення, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 19 червня 1995 року [25].
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021