Етимологічний коментар до деяких західноволинських діалектизмів, Детальна інформація
Етимологічний коментар до деяких західноволинських діалектизмів
Етимологічний коментар до деяких західноволинських діалектизмів
Діалектна лексика Волинського Надбужжя, проаналізована нижче, вибрана із “Матеріалів до словника західноволинських говірок” М.М.Корзонюка. До уваги бралися, насамперед, лексико-семантичні архаїзми, які за лінгвістичними критеріями почасти можуть бути віднесені до праслов’янського фонду.
Бoбратися ‘порпатися в чомусь, перебирати щось’ [11, 74]. Може розцінюватися як вторинний, метатезний, варіант до *борбатися, що дає право залучити його до гнізда псл. *bъrbati s\x0119. Сюди ж укр. діал. бaбрати ‘вибирати, перебирати’ [16, 1, 12] < *барбати. Інослов’янські відповідники з ідентичною чи близькою семантикою див. під гаслом *bъrbati [29, 3, 122].
Бoрнатє, збірн. ‘різні хатні речі, лахміття’ [11, 75]. Із *bъrnatьje – похідне на -ьj- від ад’єктива **bъrnatъ(jь).
Бyрса ‘неприховане невдоволення’ [11, 77]. Із первісного *bъrsa (з фонетичною реалізацією ъr > -ур-), співвідносного з псл. *bъrsati [29, 3, 131]. Пор. ще антропоніми укр. Борса [20, 97], рос. *Борса < ойконіма Борсино – в колишній Калузькій губ. [33, I, 509].
Вeшудрате ‘ретельно виполоти посів’ [11, 84]. Префіксальне похідне від *шудрати, пор., наприклад, блр. діал. ошyдраны ‘обірваний’ [26, 3, 298]. У дієслові шудрати можна виділити експресивне шу-, що опосередковано підтверджується рос. діал. исшaдрить ‘висікти; роздерти’ [24, 12, 271], вы\x00B4 шадрить ‘зіпсувати, пошкодити, покривши рубцями, шрамами (лице, тіло)’ [23, 1, 314] < ис-ша-дрить, вы-ша-дрить. Їх генезис пов’язаний з *dьrati, *derQ.
Гoшва ‘товста дошка на кінцях балок будівлі, на якій ставлять крокви’ [11, 100]. Форма з Г-протезою (аналогічно до губразoк ‘невелика ікона’; [11, 102], із *o(b)\x0161ьva, пор. наприклад, рос. діал. oшва ‘оторочка, обшивка’ [24, 25, 81]. Співвідносне з гoшівка ‘верхня частина пирога над начинкою’ [11, 100] < *o(b)\x0161ьvъka, а також із пiшва ‘наволочка на перину’ [11, 185] < *po\x0161ьva, прeшва ‘чобіт з пришитим до халяви передком’ [11, 190] < *pri\x0161ьva, пудушвa ‘нижня частина взуття’ [11, 198] < *podъ\x0161ьva.
Замгнyте ‘заснути на короткий час’ [11, 120]. Потенційний праслов’янізм – *zamьgnQti, похідне з префіксом *za від *mьgnQti (реконструкцію останнього [див.: 29, 21, 97-98]).
Збуя\x00B4 те ‘стати буйним, вирости високим, але маловрожайним’ [11, 126]. До словникової статті *jьzbujati [29, 9, 19], в якій матеріал української мови відсутній.
Згумiтися ‘здивуватися’ [11, 127]. Потенційний праслов’янізм, продовження первісного *jьzum\x011Bti s\x0119 (реконструкцію [див.: 29, 9, 86]).
Зuльжате ‘послабнути, зменшитися (про мороз)’ [11, 129]. Можливо, полонізм, пор. пол. діал. zel\x017Ce\x0107, -eje ‘полегшати; ослабнути, зменшитися’ [32, 439]. Із першопочаткового псл. *jьzlь\x017Eati, пропущеного в [29]. Поєднання префікса *jьz і дієслова *lь\x017Eati [останнє подане в: 29, 17, 107].
Знoсок, -ска ‘виродок (про малят домашніх тварин або птахів)’, ‘останнє маленьке яйце, знесене куркою, часто без жовтка’ [11, 131]. До статті псл. *jьznosъkъ [29, 9, 53], в якій український матеріал відсутній.
Зрiб’є ‘тонка пряжа’ [11, 131]. Похідне від дієслова здробити < *jьzdrobiti + суфікс -ьje: *jьzdrobьje. Потенційний праслов’янізм, пропущений в [29].
Зрiяте ‘витратити, розпуститися (про гроші)’ [11, 131]. Архаїзм праслов’янської доби, пор. словникову статтю *jьzr\x011Bjati [29, 9, 66], ілюстровану фактами лише з давньоруських пам’яток. Сюди ж зрiятися ‘розпуститися’ [11, 131].
Карвaш = шкарвaш ‘струп’ [11, 136, 261]. Потенційні праслов’янізми – *kъrva\x0161ь, *skъrva\x0161ь з огляду на рос. діал. карвaш ‘обшлаг рукава’ [24, 13, 82], Курвашь – назва поселення в колишній Олонецькій губ [33, IV, 694], блр. (похідне) закарвaш ‘манжета’ [10, 70]. Пор ще українське прізвище Яцъко Карвашъненко [21, 467] – свідок існування ад’єктива *kъrva\x0161ьnъ(jь). Імовірність псл. *kъrva\x0161ь опосередковано підтверджується існуванням праформи *kоrva\x0161ь, які пов’язані на основі кількісного аблауту. Пор., наприклад, рос. діал. (похідні) коровaшек ‘невелика хлібина’, ‘поліно, обрубок колоди’ [24, 13, 68], ‘тверде місце на болоті у формі острівця, на якому ростуть кущі’ [22, 3, 107], коровaшка ‘кругла форма для випікання хліба’ [там само], Коровашки – поселення на Новгородщині [13, V, 250] тощо.
Карчeло, збільш. до карк ‘задня частина шиї’ [11, 136]. Може зіставлятися з укр. діал. карчoлуватий ‘нерівний стовбур дерева’ [6, 50] < карчол-уватий, схв. крчел ‘болт, шкворінь, який скріплює ярмо й дишло’, слвн. діал. kr\x010Del ‘шкворінь’ та ін., на основі яких відновлено псл. *kъr\x010Delъ [29, 13, 208; 12, 220-222].
Льoткий ‘жвавий’ [11, 158]. До словникової статті псл. *letъkъjь [29, 14, 153], в якій український матеріал відсутній.
Мaда ‘пласт піску на дні колодязя’. Фіксується в чотирьох населених пунктах Іваничівського р-ну Волинської обл. [11, 158]. Ареал цього терміна в межах Волині значно ширший, про що свідчать матеріали О.К.Данилюк: мaда ‘земля, розм’якшена водою’ (сс. Овлочин, Свинарин Турійського р-ну, с. Свитязь Шацького р-ну) [9, 57]. Цінне доповнення до словникової статті псл. *mada [29, 17, 118]; наведено лише словенськ., польськ., словінськ. факти). Ймовірно, в діалекти української мови мада проникло з польської, судячи з компактності ареалу.
Малeця ‘дівчина-підліток’ [11, 159]. Потенційний праслов’янізм – *malica (в [29, 17, 155] східнослов’янський матеріал відсутній, подається лише д.-руськ. iaeeoea ‘дівчинка’).
Нaтха, бот. (Thymus serpyllum L.) ‘чебрець звичайний’ [11, 171]. Продовження псл. *nadъxa (реконструкцію див.: [29, 22, 16]). Пор. однокореневе притхнyтися ‘задихнутися під льодом (про рибу)’ [11, 192] < *pridъxnQti s\x0119.
Начимбyритися ‘надутися’, чимбyритися ‘дутися, їжачитися’ [11, 171, 255] – форми з асимілятивною заміною плавного -л- губним -м- перед губним, що спостерігається в структурах tьlt, tъlt. Із *(na)\x010Dьlburiti s\x0119 – дериват від *\x010Dьlburъ/*\x010Dьlbura. Стосовно ймовірності останнього вкажемо укр. діал. (похідне) чумбyрка ‘дерев’яна культя на лямі’ [16, 66] < чомбурка.
Нив, -нову ‘новий місяць’ [11, 172]. Архаїзм праслов’янської доби, етимологічно тотожний псл. *novъ(jь). Пор. ще рос. діал. нoва ‘молодий місяць’ [24, 21, 253] – парадигматичний варіант жін. роду.
Нирyчий ‘неохочий’ [11, 174]. Пор. також рос. діал. неручь ‘про яке-небудь знаряддя, яким незручно працювати’ [24, 21, 147]. Потенційний праслов’янізм – *nerQ\x010Dь(jь), пропущений в [29]. Поєднання заперечення *ne і прикметника *rQ\x010Dьjь (пор. рос. діал. рyчий ‘спритний, майстерний, зручний’; [8, 4, 111], стаття рука) < *rQka або суфіксальне похідне від *nerQka [29, 25, 7].
Нoсьній ‘рівний, високий (про стовбур)’ [11, 174]. Лексико-семантичний архаїзм, додаткова ілюстрація псл. *nosьnъ(jь) II [29 25, 221-222]; український матеріал відсутній).
Нучліжaн, рідко ‘той, хто ночує, ночувальник’ [11, 175]. Архаїчне основоскладання без поєднувального голосного – *nokt’ь і *le\x017Eanъ: *nokt’ьle\x017Eanъ. В [29] реконструкція пропущена.
Пaндом, присл. ‘швидко’ [11, 178]. Очевидний полонізм, застигла форма оруд. відм. іменника *pQdъ, співвідносного з *pQditi *‘гнати’ (стосовно семантичного розвитку ‘натягувати’ > ‘гнати’ > ‘лякати’ псл. *pQditi див.: [5, 69-74]) (пор., наприклад, укр. діал. пyдити ‘швидко їхати’, худобу ‘гнати’.
Пачyсє, збірн., пачускe, -сок мн. ‘відходи волокна вовни, льону, коноплі, які утворюються при чесанні й виготовленні кужеля’ [11, 181]. Похідні від дієслова почесати: *pa\x010Desьje, *pa\x010Desъkъ. Імовірні праслов’янізми, пор. ще рос. діал. пaчесье, пачeсье ‘волокно льону, конопель після другого чи третього чесання’, ‘пряжа із лляних оческів’ [24, 25, 301].
Плuйма ‘зграя’ [11, 186]. Лексичний архаїзм, додаткова ілюстрація реконструйованого на основі білоруського і російського мовного матеріалу псл. *plojьmа [1, 62-63; 2, 179-181].
Стeниць ‘шматок відтятої тканини’ [11, 229]. Потенційний праслов’янізм – *sъt\x0119nьcь, суфіксальне похідне від *sъt\x0119ti, *sъtьnQ, точніше, від пасивного дієприкметника минулого часу *sъt\x0119nъ.
Сyвиртинь, -тня ‘неповоротка, лінива людина’ [11, 232]. Може зіставлятися з поліським сyвертен’ ‘скручений дубець, яким прив’язуються ворини до стовпів, солома (очерет) до лат, прив’язуються колоди в сплавному плоті тощо’ [18, 50]. Із первісного псл. *sQvьrtьnь, мотивованого дієсловом *sъvьrtnQti.
Діалектна лексика Волинського Надбужжя, проаналізована нижче, вибрана із “Матеріалів до словника західноволинських говірок” М.М.Корзонюка. До уваги бралися, насамперед, лексико-семантичні архаїзми, які за лінгвістичними критеріями почасти можуть бути віднесені до праслов’янського фонду.
Бoбратися ‘порпатися в чомусь, перебирати щось’ [11, 74]. Може розцінюватися як вторинний, метатезний, варіант до *борбатися, що дає право залучити його до гнізда псл. *bъrbati s\x0119. Сюди ж укр. діал. бaбрати ‘вибирати, перебирати’ [16, 1, 12] < *барбати. Інослов’янські відповідники з ідентичною чи близькою семантикою див. під гаслом *bъrbati [29, 3, 122].
Бoрнатє, збірн. ‘різні хатні речі, лахміття’ [11, 75]. Із *bъrnatьje – похідне на -ьj- від ад’єктива **bъrnatъ(jь).
Бyрса ‘неприховане невдоволення’ [11, 77]. Із первісного *bъrsa (з фонетичною реалізацією ъr > -ур-), співвідносного з псл. *bъrsati [29, 3, 131]. Пор. ще антропоніми укр. Борса [20, 97], рос. *Борса < ойконіма Борсино – в колишній Калузькій губ. [33, I, 509].
Вeшудрате ‘ретельно виполоти посів’ [11, 84]. Префіксальне похідне від *шудрати, пор., наприклад, блр. діал. ошyдраны ‘обірваний’ [26, 3, 298]. У дієслові шудрати можна виділити експресивне шу-, що опосередковано підтверджується рос. діал. исшaдрить ‘висікти; роздерти’ [24, 12, 271], вы\x00B4 шадрить ‘зіпсувати, пошкодити, покривши рубцями, шрамами (лице, тіло)’ [23, 1, 314] < ис-ша-дрить, вы-ша-дрить. Їх генезис пов’язаний з *dьrati, *derQ.
Гoшва ‘товста дошка на кінцях балок будівлі, на якій ставлять крокви’ [11, 100]. Форма з Г-протезою (аналогічно до губразoк ‘невелика ікона’; [11, 102], із *o(b)\x0161ьva, пор. наприклад, рос. діал. oшва ‘оторочка, обшивка’ [24, 25, 81]. Співвідносне з гoшівка ‘верхня частина пирога над начинкою’ [11, 100] < *o(b)\x0161ьvъka, а також із пiшва ‘наволочка на перину’ [11, 185] < *po\x0161ьva, прeшва ‘чобіт з пришитим до халяви передком’ [11, 190] < *pri\x0161ьva, пудушвa ‘нижня частина взуття’ [11, 198] < *podъ\x0161ьva.
Замгнyте ‘заснути на короткий час’ [11, 120]. Потенційний праслов’янізм – *zamьgnQti, похідне з префіксом *za від *mьgnQti (реконструкцію останнього [див.: 29, 21, 97-98]).
Збуя\x00B4 те ‘стати буйним, вирости високим, але маловрожайним’ [11, 126]. До словникової статті *jьzbujati [29, 9, 19], в якій матеріал української мови відсутній.
Згумiтися ‘здивуватися’ [11, 127]. Потенційний праслов’янізм, продовження первісного *jьzum\x011Bti s\x0119 (реконструкцію [див.: 29, 9, 86]).
Зuльжате ‘послабнути, зменшитися (про мороз)’ [11, 129]. Можливо, полонізм, пор. пол. діал. zel\x017Ce\x0107, -eje ‘полегшати; ослабнути, зменшитися’ [32, 439]. Із першопочаткового псл. *jьzlь\x017Eati, пропущеного в [29]. Поєднання префікса *jьz і дієслова *lь\x017Eati [останнє подане в: 29, 17, 107].
Знoсок, -ска ‘виродок (про малят домашніх тварин або птахів)’, ‘останнє маленьке яйце, знесене куркою, часто без жовтка’ [11, 131]. До статті псл. *jьznosъkъ [29, 9, 53], в якій український матеріал відсутній.
Зрiб’є ‘тонка пряжа’ [11, 131]. Похідне від дієслова здробити < *jьzdrobiti + суфікс -ьje: *jьzdrobьje. Потенційний праслов’янізм, пропущений в [29].
Зрiяте ‘витратити, розпуститися (про гроші)’ [11, 131]. Архаїзм праслов’янської доби, пор. словникову статтю *jьzr\x011Bjati [29, 9, 66], ілюстровану фактами лише з давньоруських пам’яток. Сюди ж зрiятися ‘розпуститися’ [11, 131].
Карвaш = шкарвaш ‘струп’ [11, 136, 261]. Потенційні праслов’янізми – *kъrva\x0161ь, *skъrva\x0161ь з огляду на рос. діал. карвaш ‘обшлаг рукава’ [24, 13, 82], Курвашь – назва поселення в колишній Олонецькій губ [33, IV, 694], блр. (похідне) закарвaш ‘манжета’ [10, 70]. Пор ще українське прізвище Яцъко Карвашъненко [21, 467] – свідок існування ад’єктива *kъrva\x0161ьnъ(jь). Імовірність псл. *kъrva\x0161ь опосередковано підтверджується існуванням праформи *kоrva\x0161ь, які пов’язані на основі кількісного аблауту. Пор., наприклад, рос. діал. (похідні) коровaшек ‘невелика хлібина’, ‘поліно, обрубок колоди’ [24, 13, 68], ‘тверде місце на болоті у формі острівця, на якому ростуть кущі’ [22, 3, 107], коровaшка ‘кругла форма для випікання хліба’ [там само], Коровашки – поселення на Новгородщині [13, V, 250] тощо.
Карчeло, збільш. до карк ‘задня частина шиї’ [11, 136]. Може зіставлятися з укр. діал. карчoлуватий ‘нерівний стовбур дерева’ [6, 50] < карчол-уватий, схв. крчел ‘болт, шкворінь, який скріплює ярмо й дишло’, слвн. діал. kr\x010Del ‘шкворінь’ та ін., на основі яких відновлено псл. *kъr\x010Delъ [29, 13, 208; 12, 220-222].
Льoткий ‘жвавий’ [11, 158]. До словникової статті псл. *letъkъjь [29, 14, 153], в якій український матеріал відсутній.
Мaда ‘пласт піску на дні колодязя’. Фіксується в чотирьох населених пунктах Іваничівського р-ну Волинської обл. [11, 158]. Ареал цього терміна в межах Волині значно ширший, про що свідчать матеріали О.К.Данилюк: мaда ‘земля, розм’якшена водою’ (сс. Овлочин, Свинарин Турійського р-ну, с. Свитязь Шацького р-ну) [9, 57]. Цінне доповнення до словникової статті псл. *mada [29, 17, 118]; наведено лише словенськ., польськ., словінськ. факти). Ймовірно, в діалекти української мови мада проникло з польської, судячи з компактності ареалу.
Малeця ‘дівчина-підліток’ [11, 159]. Потенційний праслов’янізм – *malica (в [29, 17, 155] східнослов’янський матеріал відсутній, подається лише д.-руськ. iaeeoea ‘дівчинка’).
Нaтха, бот. (Thymus serpyllum L.) ‘чебрець звичайний’ [11, 171]. Продовження псл. *nadъxa (реконструкцію див.: [29, 22, 16]). Пор. однокореневе притхнyтися ‘задихнутися під льодом (про рибу)’ [11, 192] < *pridъxnQti s\x0119.
Начимбyритися ‘надутися’, чимбyритися ‘дутися, їжачитися’ [11, 171, 255] – форми з асимілятивною заміною плавного -л- губним -м- перед губним, що спостерігається в структурах tьlt, tъlt. Із *(na)\x010Dьlburiti s\x0119 – дериват від *\x010Dьlburъ/*\x010Dьlbura. Стосовно ймовірності останнього вкажемо укр. діал. (похідне) чумбyрка ‘дерев’яна культя на лямі’ [16, 66] < чомбурка.
Нив, -нову ‘новий місяць’ [11, 172]. Архаїзм праслов’янської доби, етимологічно тотожний псл. *novъ(jь). Пор. ще рос. діал. нoва ‘молодий місяць’ [24, 21, 253] – парадигматичний варіант жін. роду.
Нирyчий ‘неохочий’ [11, 174]. Пор. також рос. діал. неручь ‘про яке-небудь знаряддя, яким незручно працювати’ [24, 21, 147]. Потенційний праслов’янізм – *nerQ\x010Dь(jь), пропущений в [29]. Поєднання заперечення *ne і прикметника *rQ\x010Dьjь (пор. рос. діал. рyчий ‘спритний, майстерний, зручний’; [8, 4, 111], стаття рука) < *rQka або суфіксальне похідне від *nerQka [29, 25, 7].
Нoсьній ‘рівний, високий (про стовбур)’ [11, 174]. Лексико-семантичний архаїзм, додаткова ілюстрація псл. *nosьnъ(jь) II [29 25, 221-222]; український матеріал відсутній).
Нучліжaн, рідко ‘той, хто ночує, ночувальник’ [11, 175]. Архаїчне основоскладання без поєднувального голосного – *nokt’ь і *le\x017Eanъ: *nokt’ьle\x017Eanъ. В [29] реконструкція пропущена.
Пaндом, присл. ‘швидко’ [11, 178]. Очевидний полонізм, застигла форма оруд. відм. іменника *pQdъ, співвідносного з *pQditi *‘гнати’ (стосовно семантичного розвитку ‘натягувати’ > ‘гнати’ > ‘лякати’ псл. *pQditi див.: [5, 69-74]) (пор., наприклад, укр. діал. пyдити ‘швидко їхати’, худобу ‘гнати’.
Пачyсє, збірн., пачускe, -сок мн. ‘відходи волокна вовни, льону, коноплі, які утворюються при чесанні й виготовленні кужеля’ [11, 181]. Похідні від дієслова почесати: *pa\x010Desьje, *pa\x010Desъkъ. Імовірні праслов’янізми, пор. ще рос. діал. пaчесье, пачeсье ‘волокно льону, конопель після другого чи третього чесання’, ‘пряжа із лляних оческів’ [24, 25, 301].
Плuйма ‘зграя’ [11, 186]. Лексичний архаїзм, додаткова ілюстрація реконструйованого на основі білоруського і російського мовного матеріалу псл. *plojьmа [1, 62-63; 2, 179-181].
Стeниць ‘шматок відтятої тканини’ [11, 229]. Потенційний праслов’янізм – *sъt\x0119nьcь, суфіксальне похідне від *sъt\x0119ti, *sъtьnQ, точніше, від пасивного дієприкметника минулого часу *sъt\x0119nъ.
Сyвиртинь, -тня ‘неповоротка, лінива людина’ [11, 232]. Може зіставлятися з поліським сyвертен’ ‘скручений дубець, яким прив’язуються ворини до стовпів, солома (очерет) до лат, прив’язуються колоди в сплавному плоті тощо’ [18, 50]. Із первісного псл. *sQvьrtьnь, мотивованого дієсловом *sъvьrtnQti.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021