Етимологічний коментар до деяких західноволинських діалектизмів
Діалектна лексика Волинського Надбужжя, проаналізована нижче, вибрана із “Матеріалів до словника західноволинських говірок” М.М.Корзонюка. До уваги бралися, насамперед, лексико-семантичні архаїзми, які за лінгвістичними критеріями почасти можуть бути віднесені до праслов’янського фонду.
Бoбратися ‘порпатися в чомусь, перебирати щось’ [11, 74]. Може розцінюватися як вторинний, метатезний, варіант до *борбатися, що дає право залучити його до гнізда псл. *bъrbati s\x0119. Сюди ж укр. діал. бaбрати ‘вибирати, перебирати’ [16, 1, 12] < *барбати. Інослов’янські відповідники з ідентичною чи близькою семантикою див. під гаслом *bъrbati [29, 3, 122].
Бoрнатє, збірн. ‘різні хатні речі, лахміття’ [11, 75]. Із *bъrnatьje – похідне на -ьj- від ад’єктива **bъrnatъ(jь).
Бyрса ‘неприховане невдоволення’ [11, 77]. Із первісного *bъrsa (з фонетичною реалізацією ъr > -ур-), співвідносного з псл. *bъrsati [29, 3, 131]. Пор. ще антропоніми укр. Борса [20, 97], рос. *Борса < ойконіма Борсино – в колишній Калузькій губ. [33, I, 509].
Вeшудрате ‘ретельно виполоти посів’ [11, 84]. Префіксальне похідне від *шудрати, пор., наприклад, блр. діал. ошyдраны ‘обірваний’ [26, 3, 298]. У дієслові шудрати можна виділити експресивне шу-, що опосередковано підтверджується рос. діал. исшaдрить ‘висікти; роздерти’ [24, 12, 271], вы\x00B4 шадрить ‘зіпсувати, пошкодити, покривши рубцями, шрамами (лице, тіло)’ [23, 1, 314] < ис-ша-дрить, вы-ша-дрить. Їх генезис пов’язаний з *dьrati, *derQ.
Гoшва ‘товста дошка на кінцях балок будівлі, на якій ставлять крокви’ [11, 100]. Форма з Г-протезою (аналогічно до губразoк ‘невелика ікона’; [11, 102], із *o(b)\x0161ьva, пор. наприклад, рос. діал. oшва ‘оторочка, обшивка’ [24, 25, 81]. Співвідносне з гoшівка ‘верхня частина пирога над начинкою’ [11, 100] < *o(b)\x0161ьvъka, а також із пiшва ‘наволочка на перину’ [11, 185] < *po\x0161ьva, прeшва ‘чобіт з пришитим до халяви передком’ [11, 190] < *pri\x0161ьva, пудушвa ‘нижня частина взуття’ [11, 198] < *podъ\x0161ьva.
Замгнyте ‘заснути на короткий час’ [11, 120]. Потенційний праслов’янізм – *zamьgnQti, похідне з префіксом *za від *mьgnQti (реконструкцію останнього [див.: 29, 21, 97-98]).
Збуя\x00B4 те ‘стати буйним, вирости високим, але маловрожайним’ [11, 126]. До словникової статті *jьzbujati [29, 9, 19], в якій матеріал української мови відсутній.
Згумiтися ‘здивуватися’ [11, 127]. Потенційний праслов’янізм, продовження первісного *jьzum\x011Bti s\x0119 (реконструкцію [див.: 29, 9, 86]).
Зuльжате ‘послабнути, зменшитися (про мороз)’ [11, 129]. Можливо, полонізм, пор. пол. діал. zel\x017Ce\x0107, -eje ‘полегшати; ослабнути, зменшитися’ [32, 439]. Із першопочаткового псл. *jьzlь\x017Eati, пропущеного в [29]. Поєднання префікса *jьz і дієслова *lь\x017Eati [останнє подане в: 29, 17, 107].
Знoсок, -ска ‘виродок (про малят домашніх тварин або птахів)’, ‘останнє маленьке яйце, знесене куркою, часто без жовтка’ [11, 131]. До статті псл. *jьznosъkъ [29, 9, 53], в якій український матеріал відсутній.
Зрiб’є ‘тонка пряжа’ [11, 131]. Похідне від дієслова здробити < *jьzdrobiti + суфікс -ьje: *jьzdrobьje. Потенційний праслов’янізм, пропущений в [29].
Зрiяте ‘витратити, розпуститися (про гроші)’ [11, 131]. Архаїзм праслов’янської доби, пор. словникову статтю *jьzr\x011Bjati [29, 9, 66], ілюстровану фактами лише з давньоруських пам’яток. Сюди ж зрiятися ‘розпуститися’ [11, 131].
Карвaш = шкарвaш ‘струп’ [11, 136, 261]. Потенційні праслов’янізми – *kъrva\x0161ь, *skъrva\x0161ь з огляду на рос. діал. карвaш ‘обшлаг рукава’ [24, 13, 82], Курвашь – назва поселення в колишній Олонецькій губ [33, IV, 694], блр. (похідне) закарвaш ‘манжета’ [10, 70]. Пор ще українське прізвище Яцъко Карвашъненко [21, 467] – свідок існування ад’єктива *kъrva\x0161ьnъ(jь). Імовірність псл. *kъrva\x0161ь опосередковано підтверджується існуванням праформи *kоrva\x0161ь, які пов’язані на основі кількісного аблауту. Пор., наприклад, рос. діал. (похідні) коровaшек ‘невелика хлібина’, ‘поліно, обрубок колоди’ [24, 13, 68], ‘тверде місце на болоті у формі острівця, на якому ростуть кущі’ [22, 3, 107], коровaшка ‘кругла форма для випікання хліба’ [там само], Коровашки – поселення на Новгородщині [13, V, 250] тощо.
Карчeло, збільш. до карк ‘задня частина шиї’ [11, 136]. Може зіставлятися з укр. діал. карчoлуватий ‘нерівний стовбур дерева’ [6, 50] < карчол-уватий, схв. крчел ‘болт, шкворінь, який скріплює ярмо й дишло’, слвн. діал. kr\x010Del ‘шкворінь’ та ін., на основі яких відновлено псл. *kъr\x010Delъ [29, 13, 208; 12, 220-222].
Льoткий ‘жвавий’ [11, 158]. До словникової статті псл. *letъkъjь [29, 14, 153], в якій український матеріал відсутній.
Мaда ‘пласт піску на дні колодязя’. Фіксується в чотирьох населених пунктах Іваничівського р-ну Волинської обл. [11, 158]. Ареал цього терміна в межах Волині значно ширший, про що свідчать матеріали О.К.Данилюк: мaда ‘земля, розм’якшена водою’ (сс. Овлочин, Свинарин Турійського р-ну, с. Свитязь Шацького р-ну) [9, 57]. Цінне доповнення до словникової статті псл. *mada [29, 17, 118]; наведено лише словенськ., польськ., словінськ. факти). Ймовірно, в діалекти української мови мада проникло з польської, судячи з компактності ареалу.
Малeця ‘дівчина-підліток’ [11, 159]. Потенційний праслов’янізм – *malica (в [29, 17, 155] східнослов’янський матеріал відсутній, подається лише д.-руськ. iaeeoea ‘дівчинка’).
Нaтха, бот. (Thymus serpyllum L.) ‘чебрець звичайний’ [11, 171]. Продовження псл. *nadъxa (реконструкцію див.: [29, 22, 16]). Пор. однокореневе притхнyтися ‘задихнутися під льодом (про рибу)’ [11, 192] < *pridъxnQti s\x0119.
Начимбyритися ‘надутися’, чимбyритися ‘дутися, їжачитися’ [11, 171, 255] – форми з асимілятивною заміною плавного -л- губним -м- перед губним, що спостерігається в структурах tьlt, tъlt. Із *(na)\x010Dьlburiti s\x0119 – дериват від *\x010Dьlburъ/*\x010Dьlbura. Стосовно ймовірності останнього вкажемо укр. діал. (похідне) чумбyрка ‘дерев’яна культя на лямі’ [16, 66] < чомбурка.
Нив, -нову ‘новий місяць’ [11, 172]. Архаїзм праслов’янської доби, етимологічно тотожний псл. *novъ(jь). Пор. ще рос. діал. нoва ‘молодий місяць’ [24, 21, 253] – парадигматичний варіант жін. роду.
Нирyчий ‘неохочий’ [11, 174]. Пор. також рос. діал. неручь ‘про яке-небудь знаряддя, яким незручно працювати’ [24, 21, 147]. Потенційний праслов’янізм – *nerQ\x010Dь(jь), пропущений в [29]. Поєднання заперечення *ne і прикметника *rQ\x010Dьjь (пор. рос. діал. рyчий ‘спритний, майстерний, зручний’; [8, 4, 111], стаття рука) < *rQka або суфіксальне похідне від *nerQka [29, 25, 7].
Нoсьній ‘рівний, високий (про стовбур)’ [11, 174]. Лексико-семантичний архаїзм, додаткова ілюстрація псл. *nosьnъ(jь) II [29 25, 221-222]; український матеріал відсутній).
Нучліжaн, рідко ‘той, хто ночує, ночувальник’ [11, 175]. Архаїчне основоскладання без поєднувального голосного – *nokt’ь і *le\x017Eanъ: *nokt’ьle\x017Eanъ. В [29] реконструкція пропущена.
Пaндом, присл. ‘швидко’ [11, 178]. Очевидний полонізм, застигла форма оруд. відм. іменника *pQdъ, співвідносного з *pQditi *‘гнати’ (стосовно семантичного розвитку ‘натягувати’ > ‘гнати’ > ‘лякати’ псл. *pQditi див.: [5, 69-74]) (пор., наприклад, укр. діал. пyдити ‘швидко їхати’, худобу ‘гнати’.
Пачyсє, збірн., пачускe, -сок мн. ‘відходи волокна вовни, льону, коноплі, які утворюються при чесанні й виготовленні кужеля’ [11, 181]. Похідні від дієслова почесати: *pa\x010Desьje, *pa\x010Desъkъ. Імовірні праслов’янізми, пор. ще рос. діал. пaчесье, пачeсье ‘волокно льону, конопель після другого чи третього чесання’, ‘пряжа із лляних оческів’ [24, 25, 301].
Плuйма ‘зграя’ [11, 186]. Лексичний архаїзм, додаткова ілюстрація реконструйованого на основі білоруського і російського мовного матеріалу псл. *plojьmа [1, 62-63; 2, 179-181].
Стeниць ‘шматок відтятої тканини’ [11, 229]. Потенційний праслов’янізм – *sъt\x0119nьcь, суфіксальне похідне від *sъt\x0119ti, *sъtьnQ, точніше, від пасивного дієприкметника минулого часу *sъt\x0119nъ.
Сyвиртинь, -тня ‘неповоротка, лінива людина’ [11, 232]. Може зіставлятися з поліським сyвертен’ ‘скручений дубець, яким прив’язуються ворини до стовпів, солома (очерет) до лат, прив’язуються колоди в сплавному плоті тощо’ [18, 50]. Із первісного псл. *sQvьrtьnь, мотивованого дієсловом *sъvьrtnQti.
|
Скачати "Реферат на тему Етимологічний коментар до деяких західноволинських діалектизмів"
