Передбачаючи перелік випадків, коли відмова від захисника не може бути прийнята, законодавець має за мету забезпечити охорону прав та інтересів підозрюваних, обвинувачених, підсудних, які
1 Постанови Пленуму Верховного Суду України. // Правовісник, №1, 1996, с.36
потребують з огляду на певні обставини додаткових процесуальних гарантій здійснення свого права на захист1.
Відмова від захисника не може бути прийнята особою, яка провадить дізнання , слідчим, судом чи суддею:
1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років,
2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі та інші) не можуть самі реалізувати своє право на захист:
3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство;
4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає смертну кару;
5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру.
Закон передбачає участь захисника в справі за угодою і за призначенням.
Захисник за угодою запрошується підозрюваним, обвинуваченим чи підсудним, його законними представниками, родичами або іншими особами за його дорученням або на їх прохання (ч.І ст.47 КПК). Це відповідає прийнятим на VIII конгресі 00Н по запобіганню злочинам у серпні 1990 р. Нью-Йорку "Основним положенням про роль адвокатів", які передбачають, що будь-яка людина вправі звернутися за допомогою для підтвердження своїх прав і захисту на всіх стадіях кримінальної процедури (п.1) і що
1 Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України, Юрінком, 1995, с.82
обов'язком урядів є забезпечення можливості кожному бути інформованим компетентними владами про його право отримати допомогу адвоката за його вибором при арешті, затриманні чи поміщенні в тюрьму або обвинуваченні в кримінальному злочині (п.5). Конституція України проголошує, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (ч. 1 ст.59).
Захисник за призначенням (причому лише з числа адвокатів) залучається до участі у справі особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом через адвокатське об'єднання у випадках, коли відмова від захисника не може бути прийнята і він не запрошений підозрюваним, обвинуваченим, підсудним або іншими переліченими вище посадовими особами. На прохання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного участь захисника у справі забезпечується особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом і в інших випадках (наприклад, коли обвинувачений перебуває під вартою, не знає будь-кого в даній місцевості, є малозабезпеченим тощо). "Основні положення про роль адвокатів" передбачають, що особа, яка не має адвоката, у випадках коли інтереси правосуддя вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою адвоката, який має відповідну компетенцію і досвід ведення справ, щоб забезпечити їй ефективну юридичну допомогу без оплати з її сторони, якщо у неї немає необхідних коштів (п.б). Конституція України також встановлює, що кожен має право на правову допомогу, а у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно (ч.І ст. 59).
Підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі в будь-який момент провадження відмовитися від захисника. Така відмова допускається лише з їх ініціативи, має бути добровільною, за
наявністю реальної можливості участі захисника у справі. Слідчі органи, суддя і суд повинні з'ясувати, чи не є відмова від захисника вимушеною, наприклад, через відсутність коштів на оплату допомоги або неявки його в судове засідання. Встановивши вимушеність відмови, вони зобов'язані забезпечити участь захисника в справі.
ІІІ. Участь захисника в кримінальному судочинстві України
1. Захисник на досудовому слідстві
Допуск захисника до участі в справі на попередньому слідстві є серйозною процесуальною гарантією прав обвинуваченого і сприяє підвищенню якості та ефективності слідства. Участь захисника на попередньому слідстві створює додаткову гарантію проти прояву обвинувального ухилу зі сторони окремих слідчих і дозволяє повніше, всесторонніше і об'єктивніше встановити і дослідити всі обставини справи, всі докази по справі.
За загальним правилом захисник допускається до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення і може, таким чином, брати участь у справі в стадії попереднього розслідування. Але в трьох випадках захисник допускається до участі в справі і до пред'явлення обвинувачення:
а) в разі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, або застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до пред'явлення обвинувачення - з моменту оголошення їй протоколу про затримання або постанови про застосування цього запобіжного заходу, але не пізніше 24 годин з моменту затримання:
б) у справах про суспільне небезпечні діяння , вчинені особами у стані неосудності, а також про злочини осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину, - з моменту отримання доказів про душевне захворювання особи;
в) у справах про суспільно-небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, - з моменту ознайомлення неповнолітнього та його
батьків або осіб , що їх замінюють, з постановою про закриття справи і з матеріалами справи, а в разі поміщення неповнолітнього до приймальника-розподільника - не пізніше 24 годин з моменту поміщення (ч.2,3,5 ст.44 КПК).
Основні права захисника передбачені ч.2 ст.48 КПК. Ці права конкретизуються в кримінально-процесуальному кодексі щодо окремих стадій кримінального процесу і процесуальних дій.
Розглянемо конкретні процесуальні форми діяльності адвоката в стадії попереднього розслідування.
а). Ознайомлення із справою і побачення з обвинуваченим.
Свою процесуальну діяльність в стадії попереднього розслідування адвокат, як правило, починає з ретельного і добросовісного ознайомлення з матеріалами справи. Глибоке знання матеріалів справи дає можливість правильно і кваліфіковано здійснювати захист, правильно і своєчасно реагувати на порушення закону і заявляти обґрунтовані клопотання.
Потрібно зауважити, що за чинним КПК право ознайомитися з усіма матеріалами справи надається захиснику тільки після закінчення попереднього слідства, тобто з моменту вступу в справу (як правило – з пред'явлення обвинувачення) до закінчення провадження органами слідства захисник з усіма доказовими матеріалами не ознайомлюється. Він вправі лише ознайомитися з матеріалами справи, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення. До внесення у ст. 48 КПК змін Законом України від 23 грудня 1993р. захисник набував таке право після вступу в справу.
Отже, зазначеним законом було погіршено умови здійснення захисту обвинуваченого.
|
Скачати "Курсова на тему Захист в кримінальному процесі"