Протидія незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними, Детальна інформація

Під перевезенням або пересиланням наркотичних засобів, психотропних речовин слід розуміти незаконні дії щодо їх переміщення з одного місця розташування в інше в межах держави. Перевезення може здійснюватися будь-яким видом транспортних засобів по землі, у повітряному просторі, по воді, як особисто, так і через посланця. Останній може нести відповідальність лише за умови, коли усвідомлює, що, виконуючи волю іншої особи, переміщує наркотичні засоби, психотропні речовини і саме з метою збуту. Пересилання, як правило, здійснюється у вигляді відправлення наркотичних засобів, психотропних речовин поштою, багажем тощо. Перевезення, пересилання слід вважати закінченим складом злочину, коли буде встановлено, що виконані всі необхідні для цього дії. Якщо ж особа затримана, наприклад, під час оформлення документів на перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин чи під час завантаження їх на будь-який транспорт для подальшого переміщення, її дії необхідно оцінювати як замах на перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин з метою збуту.

Перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин через державний кордон утворює склад злочину — контрабанду — і підлягає додатковій кваліфікації за ст. 70i.

Незаконний збут наркотичних засобів чи психотропних речовин є однією з самостійних форм прояву об'єктивної сторони цього злочину. Збут може бути здійснений у формі продажу, оплати будь-якого боргу, у формі обміну як на наркотики чи психотропи, так і на інші речі, у формі дарування, позики, передачі за будь-які послуги тощо. Тобто, це є відчуження наркотиків чи психотропних речовин, в результаті якого вони переходять у володіння або розпорядження іншої особи. Про умисел збуту може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала наркотичні засоби чи психотропні речовини, так і сукупність інших обставин: значний їх розмір, в якому стані (розфасовані, упаковані) і де вони були вилучені, з'ясування, чи вживає ця особа особисто наркотичні засоби тощо.

Збут може здійснюватися як особою, що виробила чи виготовила наркотичні засоби або психотропні речовини, так і особою, яка не брала в цьому участі.

На практиці мають місце випадки, коли як збут кваліфікуються дії, пов'язані з ін'єкціями наркотиків іншій особі. Проте з цього приводу ще нерідко припускаються помилок. Кваліфікувати ін'єкції як збут наркотичних засобів можливо лише за умови, коли вони робляться володільцем наркотику іншій особі за плату чи з будь-яких інших причин. Коли ж ін'єкції здійснюються особі, яка і володіє наркотиками, чи вони вводяться один одному за зговором групою осіб, якою наркотичні засоби були придбані на спільні кошти (групове вживання) саме з такою метою, то такі дії не є збутом. Особа чи група осіб в такому випадку можуть нести відповідальність лише за розкрадання чи придбання наркотиків, їх зберігання тощо.

Так, Д. було засуджено за збут наркотичних засобів своїй дружині. Фактично вони прибули до готелю м. Суми з метою незаконного вживання наркотиків. Коли дружина була зайнята донькою, Д. придбав макову солому, виготовив з неї екстракт опію, який вжив сам, а потім ін'єктував і дружині. За протестом в порядку нагляду вирок був змінений, дії Д. перекваліфіковані за ст. 2296 КК.

Протилежний приклад. П., придбавши макову солому і виготовивши в своїй квартирі екстракт опію, зробив собі ін'єкцію і надав таку можливість присутньому там же Б. Фактично П. збув наркотик, однак його дії помилково в цій частині були кваліфіковані як надання приміщення для вживання наркотичних засобів за ст. 2294 КК.

За незаконне введення (ін'єкції) наркотичних засобів чи психотропних речовин в організм іншої особи проти її волі настає відповідальність за ст. 229i5 КК.

Якщо особа не лише збула наркотичні засоби чи психотропні речовини, а перед цим і схилила іншу особу до їх вживання, вона несе відповідальність за сукупністю злочинів, передбачених статтями 2295 і 229' КК.

Оскільки диспозиція ст. 229' охоплює скупку і перепродаж наркотичних засобів чи психотропних речовин і санкція цієї статті значно суворіша, ніж санкція ст. i54, то придбання їх для збуту чи збут кваліфікуються лише за ст. 229' КК і додаткової кваліфікації не потребують.

Дії особи, яка збуває під виглядом наркотичних засобів чи психотропних речовин інші речовини з метою заво-лодіння грошима чи іншим майном громадян, необхідно кваліфікувати як шахрайство. Особа, яка придбала такі речовини, повинна нести відповідальність за замах на незаконне придбання наркотиків або психотропів.

Суб'єктивна сторона даного злочину характеризується лише прямим умислом. Незаконно виробивши, виготовивши чи викравши наркотичні засоби або психотропні речовини з метою їх збуту, особа усвідомлює, що тим самим порушує встановлений порядок їх обігу, а при їх збуті усвідомлює і суспільну небезпеку для здоров'я людини, яка їх придбаває для вживання. Характерною ознакою прямого умислу є мотив і ціль злочину — збут. Саме мотив і ціль розкривають характер і зміст діяння винного, в якій би формі воно не проявлялось. У диспозиції ст. 229i КК законодавцем прямо передбачено, що незаконне вироблення, виготовлення, придбання чи інші дії, що здійснюються з метою збуту, а так само збут наркотичних засобів чи психотропних речовин караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 229' КК, може бути будь-яка осудна особа, яка досягла i6 років. Якщо ж незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів з метою збуту, а так само їх збут вчинила посадова особа з використанням свого службового становища, її дії слід кваліфікувати за сукупністю зі ст. i65 КК.

Частиною 2 ст. 229i КК передбачені кваліфікуючі ознаки, що підвищують суспільну небезпечність цього злочину. Це — ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 2292—229Я, 229i9 і 22920 КК. Кваліфікуючою ознакою є також діяння, пов'язані із залученням до збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин неповнолітнього, а так само їх збут у місцях, що використовуються для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби чи психотропні речовини у великих розмірах або особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини.

Під повторністю необхідно розуміти вчинення винним дій, зазначених у ч. i ст. 229' КК, неодноразово, хоча б вдруге. При цьому як повторні вони можуть визнаватися лише за умови, що не збіг строк давності притягнення за них до кримінальної відповідальності, а судимість (при її наявності) не знята і не погашена у встановленому законом порядку.

Однак слід мати на увазі, що не можуть кваліфікуватися як повторні вироблення чи виготовлення, придбання наркотичних засобів або психотропних речовин та їх наступне зберігання, перевезення, пересилання і збут, які вчинені вперше і їх предметом від початку до кінця були одні й ті ж наркотики чи психотропи. Наприклад, особа з метою збуту придбала, виробила, а можливо й викрала макову солому, перевозила, зберігала, а потім збула її чи виготовила з неї і збула ацетильований опій. У даному випадку всі дії з наркотичними засобами вчинені вперше і, незважаючи, що кожна з них є самостійною і закінченою, вони не є повторними, а утворюють закінчений злочин, передбачений ч. i ст. 229', а якщо було попереднє викра-денняя наркотиків, — сукупність злочинів, передбачених ч. i ст. 229' та ст. 2292 КК.

Виготовлення з тієї ж макової соломи ацетильованого опію вдруге і збут його іншій особі слід оцінювати як вчинення цього злочину повторно.

Під виробленням, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням наркотичних засобів або психотропних речовин з метою збуту за попереднім зговором групою осіб слід розуміти діяння, у вчиненні яких брали участь дві або більше осіб, що заздалегідь домовились про це. При цьому не обов'язково, щоб всі учасники злочину виконували одні й ті ж дії. Достатньо, щоб кожний з них щось виконував для досягнення мети — збуту (наприклад, один виготовив наркотики, другий зберігав їх, третій збув).

Вчинення особою одного із злочинів, передбачених статтями 2292—2295, 229i5, 229i9, 22920 КК, визнається кваліфікуючою ознакою даного злочину, якщо така особа була раніше засуджена за один із них і судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку чи не була судима за будь-який інший з перелічених злочинів і не збіг строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за зазначені діяння. В останньому випадку дії винного необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 229' КК, та відповідною статтею, за який він не був засуджений.

Новими кваліфікуючими ознаками ч. 2 ст. 229' КК є залучення до збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин неповнолітнього, їх збут у місцях масового перебування громадян, а також, коли предметом таких дій були наркотики або психотропи у великих розмірах чи особливо небезпечні засоби або психотропні речовини.

Залучення неповнолітнього — це фактичне втягнення його дорослим у будь-які діяння, пов'язані з незаконним придбанням наркотичних засобів або психотропних речовин з метою їх збуту, а так само їх збут. Залучення може проявлятися як шляхом психічного, так і фізичного впливу на неповнолітнього. Останній може брати участь у вчиненні як будь-якої з таких дій, так і декількох з них (наприклад, у виготовленні, перевезенні чи зберіганні наркотичних засобів або психотропних речовин), як співви-конавець та як пособник. Склад цього злочину є закінченим за умови, що неповнолітній брав участь у вчиненні таких дій хоча б один раз.

Неповнолітній у такому разі несе відповідальність за вчинення лише тих дій, які охоплювалися його умислом, тобто за ст. 229i чи ст. 2296 КК.

Для дорослого повинен бути доведений його умисел як на збут наркотичних засобів чи психотропних речовин, так і на залучення до таких дій неповнолітнього.

Збут наркотичних засобів, психотропних речовин у місцях масового перебування громадян — це будь-які умисні дії, пов'язані з передачею наркотиків чи психотропних речовин особі (особам) біля приміщень або безпосередньо в приміщеннях навчальних закладів (інститутів, технікумів, технічних училищ), в місцях спортивних та культурних заходів (спортивних клубах, стадіонах, кінотеатрах, дискотеках тощо). При збуті та одночасному схиленні до вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин відповідальність настає за сукупністю злочинів, передбачених ст. 229' і ст. 2295 КК.

Кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 229' є діяння винних, пов'язані з великим розміром наркотичних засобів, психотропних речовин або з особливо небезпечними наркотиками чи психотропами. Як великий розмір, так і особлива їх небезпечність визначені Комітетом з контролю за наркотиками при МОЗ України у Висновках по кількісному віднесенню наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу...

Відповідно до Висновків, наприклад, великий розмір гашишу чи анаші становить 40 г і більше, марихуани висушеної — 500 г і більше, невисушеної — 2,5 кг і більше, соломи макової висушеної — 1 кг і більше, невисушеної — 5 кг і більше, ацетильованого опію — 10 г і більше. Зважаючи на те, що критерієм визначення великого розміру є маса наркотичних засобів, психотропних речовин, органам дізнання і слідства необхідно суворо дотримуватись вимог ст. 186 КПК, вилучаючи наркотичні засоби і психотропні речовини лише в присутності понятих, якщо немає можливості на місці події встановити масу вилученого; його упакування та оформлення процесуальних документів мають бути здійснені таким чином, щоб повністю виключити можливість їх заміни, збільшення чи зменшення маси тощо. Недопустимим є визначення маси вилучених наркотичних засобів, психотропних речовин експертами при проведенні експертиз.

До особливо небезпечних наркотичних засобів і психотропних речовин належать речовини і препарати, які є особливо небезпечними для здоров'я людини і занесеш до списків №1 і №2 таблиці І Переліку.

Під промислом слід розуміти вчинення зазначених дій систематично, коли протягом певного часу вони є основним або додатковим джерелом доходу.

Оскільки незаконне вироблення, виготовлення чи інші дії, пов'язані зі збутом наркотичних засобів, психотропних речовин, можуть бути вчинені не лише за попереднім зговором групою осіб, а й організованою групою, то важливе значення для кваліфікації вчиненого за ч. З ст. 229i КК має правильне визначення поняття організованої групи, її відмінності від групи за попереднім зговором.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 25 грудня i992 р. № 12 "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" роз'яснив, що під організованою групою слід розуміти стійке об'єднання двох і більше осіб, які спеціально зорганізувалися для спільної злочинної діяльності. На наявність цієї кваліфікуючої ознаки можуть, зокрема, вказувати: розроблений (хоча б у загальних рисах) і схвалений учасниками групи план злочинної діяльності або вчинення конкретного злочину; розподіл ролей; наявність організатора (керівника); прикриття діяльності як своїми силами, так і з допомогою сторонніх осіб; вербування нових членів; наявність спільних правил поведінки тощо. Всі ці ознаки характерні й для організованої групи, діяльність якої може бути пов'язана з придбанням і збутом наркотичних засобів і психотропних речовин.