Договір фінансового лізингу, Детальна інформація
Договір фінансового лізингу
лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;
лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;
продавець лізингового майна (далі - продавець) - суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.
Відносини між суб'єктами лізингу регулюються Законом України “Про лізинг”, нормативно-правовими актами України та укладеними відповідно до них договорами лізингу, крім відносин, урегульованих нормативно-правовими актами про оренду та приватизацію державного майна.
2.2. Види та форми лізингу
В статті 1 Закону України “Про лізинг” вказано, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, лізинг може бути двох видів - фінансовий та оперативний. Також залежно від форми здійснення у законі вказано, що лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
І так, як закон визначає кожен із вищевказаних видів та форм лізингу? Для цього варто звернутись до статті четвертої закону, в якій вказано, що:
фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.
У цій ж статті наведені всі форми лізингу. А саме:
Зворотний лізинг - це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг;
Пайовий лізинг - це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна;
Міжнародний лізинг - це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони. Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до цього Закону, законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу.
2.3. Договір лізингу
Щодо поняття договору лізингу в законодавстві існує певна невизначеність. А саме, як вже зазначалась, у Законі України “Про лізинг” ототожнені поняття “лізинг” та “договір лізингу”. В статті четвертій, визначаючи поняття фінансового лізингу та оперативного лізингу вказує, що лізинг – це догові лізингу. Таке твердження, як вважають провідні науковці, є не зовсім коректним, оскільки лізинг – це вид підприємницької діяльності, а договір лізингу є ні чим іншим, як правовою формою його опосередкування.
Які ж вимоги законом поставлені до договору лізингу? Перш за все варто згадати, що згідно законодавства, договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об'єкта лізингу або двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Обов’язковою для договору лізингу є письмова форма укладення. Не вважається правомірним договір, що не відповідає вимогам законодавства України.
Закон також встановлює істотні умови договору, тобто умови, без яких останній не може бути укладеним, а якщо і був укладеним – визнається таким, що не відповідає чинному законодавстві.
Істотними умовами договору лізингу є:
найменування сторін;
об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки;
строк, на який укладається договір лізингу;
розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду;
умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно з законодавством України;
умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача;
умови страхування об'єкта лізингу;
умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об'єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;
умови реєстрації об'єкта лізингу;
умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;
умови дострокового розірвання договору лізингу;
умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача;
лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;
продавець лізингового майна (далі - продавець) - суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.
Відносини між суб'єктами лізингу регулюються Законом України “Про лізинг”, нормативно-правовими актами України та укладеними відповідно до них договорами лізингу, крім відносин, урегульованих нормативно-правовими актами про оренду та приватизацію державного майна.
2.2. Види та форми лізингу
В статті 1 Закону України “Про лізинг” вказано, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, лізинг може бути двох видів - фінансовий та оперативний. Також залежно від форми здійснення у законі вказано, що лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
І так, як закон визначає кожен із вищевказаних видів та форм лізингу? Для цього варто звернутись до статті четвертої закону, в якій вказано, що:
фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.
У цій ж статті наведені всі форми лізингу. А саме:
Зворотний лізинг - це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг;
Пайовий лізинг - це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна;
Міжнародний лізинг - це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони. Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до цього Закону, законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу.
2.3. Договір лізингу
Щодо поняття договору лізингу в законодавстві існує певна невизначеність. А саме, як вже зазначалась, у Законі України “Про лізинг” ототожнені поняття “лізинг” та “договір лізингу”. В статті четвертій, визначаючи поняття фінансового лізингу та оперативного лізингу вказує, що лізинг – це догові лізингу. Таке твердження, як вважають провідні науковці, є не зовсім коректним, оскільки лізинг – це вид підприємницької діяльності, а договір лізингу є ні чим іншим, як правовою формою його опосередкування.
Які ж вимоги законом поставлені до договору лізингу? Перш за все варто згадати, що згідно законодавства, договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об'єкта лізингу або двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Обов’язковою для договору лізингу є письмова форма укладення. Не вважається правомірним договір, що не відповідає вимогам законодавства України.
Закон також встановлює істотні умови договору, тобто умови, без яких останній не може бути укладеним, а якщо і був укладеним – визнається таким, що не відповідає чинному законодавстві.
Істотними умовами договору лізингу є:
найменування сторін;
об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки;
строк, на який укладається договір лізингу;
розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду;
умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно з законодавством України;
умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача;
умови страхування об'єкта лізингу;
умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об'єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;
умови реєстрації об'єкта лізингу;
умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;
умови дострокового розірвання договору лізингу;
умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача;
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021