Про затвердження Загального положення про санаторно-курортний заклад (11.07.2001), Детальна інформація

8. Для лікування хворих вузького профілю створюються спеціалізовані санаторно-курортні заклади (санаторії).

Санаторії створюються для лікування захворювань органів кровообігу, травлення, обміну речовин, хвороб нервової системи, опорно-рухового апарату, органів дихання нетуберкульозного характеру, жіночої статевої сфери, шкіри, нирок, сечовивідних шляхів тощо.

^

t

B*

U

Ue

"

$

\x3700$\x2438\x4800$\x6467\x09DEy\x1C00удин кінцівок, а також з деякими професійними захворюваннями (силікоз, вібраційна хвороба) тощо.

Створюються санаторії для хворих на туберкульоз усіх вікових груп, спеціалізація яких залежить від форми, стадії та локалізації туберкульозного процесу.

Оснащення санаторію лікувально-діагностичною апаратурою та комплектування медичними кадрами проводиться відповідно до медичного профілю санаторно-курортного закладу.

9. У санаторно-курортних закладах можуть утворюватися реабілітаційні відділення для хворих різного профілю.

Реабілітаційні відділення також мають певну спеціалізацію: для лікування хворих, які перенесли інфаркт міокарда, страждають від нестабільної стенокардії, хронічних захворювань органів дихання, глаукоми на фоні цукрового діабету, для лікування осіб, які перенесли вірусні гепатити, мозкові інсульти, оперативні втручання на органах травлення, магістральних судинах серця, з наслідками опіків, патологією вагітності тощо.

10. Майно санаторно-курортного закладу становлять основні фонди, обігові, оборотні і грошові засоби, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі.

11. Джерелами формування майна санаторно-курортного закладу є:

майно, в тому числі грошові внески власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу до статутного фонду;

кошти, одержані від реалізації путівок на санаторно-курортне лікування та надання інших платних послуг;

кошти відповідних бюджетів;

благодійні внески;

інші джерела, не заборонені законодавством.

12. Керівником санаторно-курортного закладу може бути особа, яка відповідає встановленим МОЗ кваліфікаційним вимогам.

13. Керівник:

здійснює керівництво роботою санаторно-курортного закладу, забезпечує раціональний добір кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників, організовує і забезпечує умови для повноцінного лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань;

відкриває в установах банків поточні та інші рахунки;

забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки, законодавства про працю;

видає в межах своєї компетенції накази і контролює їх виконання;

контролює організацію лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань;

здійснює інші визначені статутом (положенням) санаторно-курортного закладу повноваження.

14. Повноваження трудового колективу санаторно-курортного закладу реалізуються загальними зборами (конференцією).