/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Іван Мазепа та його епоха, Детальна інформація

Тема: Іван Мазепа та його епоха
Тип документу: Реферат
Предмет: Особистості
Автор: Заклецький Олександр
Розмір: 0
Скачувань: 1403
Скачати "Реферат на тему Іван Мазепа та його епоха"
Сторінки 1   2   3  
На Україні зростало соціальне та економічне напруження . Мазепу називали « відчимом » України . До того ж не припинялися повстання , що почалися ще під Коломаком . Люди тікали до Запоріжжя , де утворився осередок опозиції проти політики Мазепи . Мазепа вживав заходів щоб заспокоїти народ : ввів , як норму , дводенну панщину , на будування фортець відряжалися козаки , а не селяни , але цього було замало .

Становище Мазепи , що стояв між місцевою опозицією та політикою Москви , погіршувало ще те , що серед старшини було багато свояків та приятелей Самойловича , з його небожем Михайлом Самойловичем на чолі . Мазепа їх по змозі усував , призначаючи полковниками своїх родичів та друзів .

Проти Мазепи почалися заколоти , перший очолював Василь Кочубей . Друга під керівництвом Петра Іваненко (Петрика ) , який став гетьманом Ханської України — між Богом і дністром .

Треба сказати , що відносини між Україною і Москвою за гетьманування Мазепи з початку царювання Петра набули особливого характеру . Мазепа , як я вже казав , мав значний авторитет ще за правління царівни Софії , завдяки його дружним стосункам з В. (оліциним . При Петрі Мазепа отримав багато милостей , орденів та інших відзнак і в міру своєї можливості використовував довiр’я царя для України . Трагедія Мазепи поягала в тому , що , ясно розуміючи інтереси України , він повинен був брати участь у війні з Туреччиною і Кримом , не зважаючи на протести старшини .

Гетьман був самотній і ця самотність яскраво виявилася під час війни зі Швецією , яка своїми наслідками стала величезною катастрофою для України , хоча причини , які викликали її були далекі від інтересів України . Головною причиною тієї війни було прагнення Петра « прорубати вікно у Європу » вийшовши до берегів Балтийського моря , що належали Швеції . Була утворена антишведська коаліція , до якої входили Данія , Польща та Росія .

Війна почалася у 1700 році , коли данські війська увійшли до Гольштинію , що була у союзі зі Швецією , а поляки зайняли Ліфляндію та обложили Ригу . На допомогу їм йшли Московськи війська . Але у цей час Швеція нападає на Данію та змушує її вийти з війни . Москва не знаючи про це почали облогу Нарви—шведської фортеці , 19 листопада 1700 року Карл XII розбиває Московське військо . Це сталося так миттєво , що Українське військо , яке йшло під керуванням наказного гетьмана Івана Ободинського , не встигло дійти , тому обмежилося нападами на Шведський кордон , а потім на початку 1701 року повернулися на Україну .

У цей час Карл XII кинув усі сили на Полшу і тим самим дав Петру «time out» , за цей час Петро встиг зробити військову реформу та дістати нову зброю . У 1701 році Петро знову почав бойові дії , Українсько—Московськи сили виступили на допомогу Польсько—Саксонським . У 1703 році почалися успіхи Петра : він здобув Нотебур( та Нієшанц , де заснував Петропавлівську фортецю — майбутній Санкт—Пітербур( ( на будові Санкт—Пітербур(а загинуло більша людей ніж на північній війні ) , у 1704 році було захоплено Дерпт і Нарву . В результаті уся Ін(рія опинилась під владою Москви .

У цей час Карл XII захопив вже половину Польщі , серед польських магнатів почалася боротьба : одні підтримували короля Ав(уста II — короля Польщі , інші підтримували Швецію . Польша поділилася на дві ворожі частини . Ав(уста II підтримували московські та українські війська з гетьманом на чолі .

У 1705 році Петро I займає Литву та Курляндію . Україні ж ця війна нічого не давала , а тільки навпаки—помирало на чужині багато українців , будувалися нові фортеці , що були великим тягарем для населення , війська , що весь час переходили через Україну вимагали фуражу , коней , харчів , волів . Петро не рахувався з військовим укладом українців : українці мали слухатися московських військових начальників , а не гетьмана . В Москві навіть виникали думки скасувати козацькі порядки , а керування Україною віддати Меньшикову або геци(у Мальборо . Зрозуміло і без зайвих слів , яка загроза нависла над Україною .

Україна опинилася проміж Сциллою та Харибдою : українці втрачали б свою державу хто б не виграв , якщо б виграв Петро I та Ав(уст II Україна була б поділена між Польшею та Москвою ; в разі перемоги Карла XII та його польських союзників Україна б опинилась би під владою Польщі . В обох випадках про автолномію і мови не було . Єдиним шляхом було визволення з-під московської влади , і при тому заздалегідь , до закінчення війни .

Про можливості від’єднання з-під московської влади думав не тільки Мазепа , а й інша старшина . Виробилось дві концепції : або створення Великого Князівства Руського у федерації з Річчю Посполитою ; інша — альянс з Кримом і Туреччиною для боротьби за незалежнісить .

Перша концепція пов’язана з Гадяцькою угодою 1658 року , вона мала найбільше прихильників серед старшини північної та центральної України . переважно правобережного походження . Серед прихильників цього варіанту були : Д. Апостол , Д.Горленко , Д . Зеленський , М . Миклашевський . Ця концепція мала прихильників серед польських та литовських ма(натів , навіть серед прихильників Ав(уста II . М . Миклашевський починає вести переговори з литовсько-польськими ма(натами .

Іншу концепцію підтримували Василь Кочубей та полтавський полковник Іскра та Кость Гордієнко кошовий отоман Запоріжжя . Припускають , що сам Мазепа не був проти обох концепцій .

Не втаємничуючи не від кого зі старшини . за вийнятком генерального писаря П . Орлика . Мазепа , всупереч вимогам Петра , затримав Волинь та Київщину і з ініціативи Лещинського розпочав у 1704 році переговори з королем Станіславом Лещинським . Допомагала у переговорах княгиня Дольська , особиста знайома з Карлом XII , рідна тітка Лещинського та кума Мазепи . На початку 1708 року переговори скінчилися формальною угодою між Мазепою та Лещинським про те , що Україна . як велике князівство , входила б до складу Речі Посполитої , за (арантією шведського короля . Але цей договір був лише інструментом у руках Мазепи , бо гетьмана цікавив союз зі Швецією . І ось підписується Альтранштатський мир , король Ав(уст зрікається престола і Польща виходить із союзу з Москвою . У Карла нарешті розв’язані руки та він може почати поход на Москву .

Зносини України зі Швецією пожвавилися у 1706 році , скорійш за все тоді була підписана й угода . У той же час Мазепа веде переговори з лещинським про про Федерацію .

Справу Мазепи гальмували і примушували до конспірації настрої старшини . Хоча всі були незадоволені політикою Петра , але також старшина була незадоволена абсолютизмом Мазепи —старшина хотіла брати участь у керуванні . Незадоволення підсилювали чутки , що Мазепа хоче зробити гетьманство спадковим .

Час від часу на Мазепу приходили доноси на Мазепу , при чому ініциатором доносів , як правило був генеральний писар Василь Кочубей . На початку 1708 року Кочубей та полтавський полковник Іскра повідомили Петра про таємні відносини з Польщею . Почалося слідство . Мазепа дав можливість Іскрі та Кочубею втекти , але вони відмовились , сподіваючись довести Петру зраду Мазепи . Петро їм не повірив та після багатьох катувань їх було страчено у липні 1708 року .

Щоб розвіяти можливу підозру Петра , Мазепа взяв активну участь у придушенні повстання донських козаків ,що було піднято Булавином .

Стан склався безвихідний : Україна була заполнена московськими військами , серед старшини не було єдності , серед селянства та козацтва виникали заколоти , будівельні роботи та реквізиції . І у цей час Карл починає поход на Москву , щоб Петро зрікся трону . Мазепа ретельно заготовляє провіант , військові запаси у Батурині , Полтаві та Новгород—Сіверському. Карл мав величезну по тим часам армію 70.000 вояків , але вона була поділена : 16.000 з генералом Левенгаупом у Ліфляндії , 12.000 з генералом Лібекером у Фінляндії , 8.000 з генералом Крассав залишилися в Польщі , 35.000 з королем на чолі . Крім того Карл чекав підтримки Польщі , Криму , Мазепи .

Московська армія захищала Новгород та Псков , тому Карл вирішил йти через Смоленськ або Брянськ . Але Шведська армія опинилась в тяжких умовах ; справа в тому , що населення , примушене московськими військами кидало двори , нищило всі запаси їжи та фуражу . Шведи голодували , а з 28 на 29 вересня генерал Левенгаут , що вів артилерію та обоз з 7.000 возів був розбитий військом Петра під Лісною . при чому шведи втратили всю артилерію та пів війська та весь обоз . Ця поразка вирішила подальшу долю війни ; Карл XII розгубився бо залишився без артилерії та був відрізаний від бази , крім того генерал Лагеркона заблукав по дорозі та не встиг взяти Стародуб , у цей час Стародуб , Мглин , Почеп та Погар взяли зайняли московські частини . Карл вирішує іти на Лівобережну Україну .

На той час в Україні було лише три полки : Миргородський . Лубенський та Прилуцький . До Батурина наближався Меньшиков з кіннотою . 24 жовтня Мазепа з 4.000 війська виїхав з Батурина . 28 жовтня його прийняв Карл . Залишається досі нез’ясованним питання : чому Карл одразу не прийняв Мазепу та не вислав військо на захист Батурина ???

Справа ускладнювалася тим , що Мазепа не зміг підготувати громадської думки : після закликів боротися зі шведами ніхто не розумів , що шведи прийшли як «визволителі» .

Петро I одразу ж почав діяти : 27 жовтня він видав маніфест до українців де казав , що Мазепа « беззвестно пропал » та пропонував обрати нового гетьмана , 28 жовтня він вже написав про зраду гетьмана , нібито Мазепа хоче Віддати Україну Польщі , а церкви уніатам .

Одночасно Меньшиков починає облогу Батурина . Облога могла б тривати дуже довго , бо у Батурині була 23.000 залога та великі запаси пороху і харчів для артилерії . Зрадив Батурин Іван Ніс , що показав московським військам підземний ход ; 2 листопада Меньшиков увійшов до Батурина . Усе населення , навіть немовлят було катовано . Місто спалено .

Після Батурина хвиля терору прокотилася по всій Україні .

Негайно розпочалася підготовка до виборів нового гетьмана. Новим гетьманом Петро намітив Івана Скороапдського . Скоропадський був однодумцем Мазепи , але раптово відрізаний від нього московським військами і не мав іншого виходу окрім засвідчити Петру свою лояльність . Мазепу предали анафемі та вжили заходів по його діскредетації .

Люди , що не були підготовані зустріли шведів як окупантів , розташувавшись на зимові квартири шведи вимагали продуктів та фуражу . Це викликало опір серед населення , на опір шведи відповіли репресіями .

Становище Мазепи погіршувалося , багато старшин втекло до Петра серед них Д . Апостол . І . Суліма , Г . (ала(ан , А.Кандиба та інші . Почалась партизанська війна . На партизанські дії шведи відповідали репресіями .

Мазепа у цей час проводить широку дипломатичну діяльність , намагаючись утворити антимосковську коаліцію з Туреччини , Криму , Молдавії , Валахії , Трансильванії , донських козаків , кубанських черкесів , калмиків , казанських татар та башкирів . Найбільшим дипломатичним успіхом було приєднання 8.000 козаків з кошовим Костєм Гордієнком . Відповіддю на це було знищення Запоріжжя .

Карл XII вирішив дати генеральний бій під Полтавою . Полтава мала велике значення для ходу кампанії : вона стояла на схрещенні шляхів із Запоріжжя , Криму , Туреччини , Правобережної України , Дону та Московщини . Крім того в Полтаві були великі запаси їжї та фуражу . Але в Полтаві стояли Московські війська .

Сторінки 1   2   3  
Коментарі до даного документу
Додати коментар