Вигодовування і харчування у різні вікові періоди здорових дітей, Детальна інформація

Вигодовування і харчування

у різні вікові періоди здорових дітей



План

І. Грудне вигодовування

ІІ. Штучне вигодовування

ІІІ. Змішане вигодовування

IV. Харчування від 1 до 3 років

V. Харчування дітей дошкільного віку (3-7 р.)

VI. Харчування дітей післяшкільного віку

Вступ

Для кожного вікового періоду необхідна своя особлива формула харчування, котра визначається особливостями обміну речовин, адаптації до їжі в міру біохімічного дозрівання, росту і розвитку. Сучасні наукові дані свідчать про те, що недостатнє, або надмірне харчування в перші місяці життя слід розглянути як чинники ризику для здоров'я в майбутньому: проявів ендокринної та нервової патології, алергії, ожиріння, ішемічної хвороби серця, гіпертонічного синдрому, хронічних захворювань травного каналу та інші. Існують рекомендації щодо вікової норми споживання енергії, протеїнів, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів для дітей різних вікових груп і підлітків.

Грудне вигодовування

Найбільш фізіологічним, природним способом годування новонароджених є грудне вигодовування. Молоко матері має високі поживні якості, що добре засвоюється разом з тим, грудне молоко – готова їжа для немовляти, натуральна, стерильна та тепла. Біологічно – активні речовини, що містяться в грудному молоці (гормони, ферменти, імунні комплекси та чисельні регуляторні фактори), допомагають новонародженим швидше здолати пологовий стрес та краще адаптуватися до умов життя в новому для них оточуючому середовищі. Діти, які вигодовуються молоком матері, рідко хворіють, а якщо захворіли, швидко одужують. Ризик виникнення шлунково-кишкових, респіраторних та алергічних захворювань у них набагато менший, ніж у дітей, які вигодовуються штучними сумішами. Значно рідші випадки раптової смерті, менший ризик розвитку хронічних захворювань органів травлення та дихання, щелепних, стоматологічних та ортопедичних порушень, а в майбутньому й таких тяжких хвороб обміну речовин, як ожиріння, цукровий діабет і атеросклероз.

Частий та близький контакт матері та дитини під час годування грудьми викликає у немовлят почуття постійної захищеності, тепла, сприяє розвитку позитивних емоцій, які потім можуть стати рисою характеру. Ці діти спокійніші та врівноважені, привітніші та чуйніші, більш прив’язані до матері, а потім до батька. Їх фізичний, психомоторний та емоційний розвиток кращий, вони комунікабельніші, ніж діти – “штучники”.

Режим вигодовування

Здорову новонароджену дитину вперше прикладають до груді матері. Якщо дозволяє її стан, не пізніше через дві години після пологів, на 2-3 хвилини незалежно від того, чи є в матері молоко. Надалі немовля годують через кожні 3-3,5 год., тривалість годування 20-30 хв. Загальне число годувань здорових новонароджених – 6 разів на добу з перервою вночі 6,5-6 год. Раннє годування має біологічне значення для дитини: поліпшує перебіг адаптивного періоду, сприяє ставленню місцевого і загального імунітету, формуванню фізіологічної мікрофлори кишок, знижує ризик раннього інфікування. Для матері це сприяє підвищенню пролактиту в сироватці крові, збільшенню кількості молока і тривалості лактації. Далі режим вигодовування змінюють залежно від віку дитини. У перші 4-5 міс. дитину продовжують годувати 6 разів на добу, починаючи з 5 міс. і до кінця 1-го року – 5 разів на добу (через 4 години з перервою вночі 8 год.).

Визначення потреби в їжі

Новонароджені протягом 1-ї доби життя можуть висмоктувати за одне годування 5-12 мл молока, протягом 3-ї доби – 30-35 мл, 7-ї – 70-80 мл.

Для розрахунку потреби в молоці на одне годування новонародженого в перші 7-8 днів життя використовують формулу: 10 х п, де п – кількість днів життя дитини.

Також вираховують добову потребу в молоці за формулою А.Ф.Тура або Г.І.Зайцевої.

1. Розрахунок за А.Ф.Туром: п х 70 або 80, де п – кількість днів життя дитини перемножують на 70, якщо її маса при народженні менша як 3200, і на 80 маса тіла дитини понад 3200 г.

2. Розрахунок за Г.І.Зайцевою: п х 2% маси тіла дитини при народженні, де п – кількість днів життя.

Якщо дитина старше 7 днів, розрахунок за Шкаріним, який включає вік дитини і кількість їжі, яку дитина віком 8 тижнів має з’їдати за добу. Це в середньому складає 800 г, якщо вік дитини менше 8 тиж. – на 50 г менше на кожний тиждень, якого не вистачає: 800 – 50 х (8 - п), де п кількість тижнів життя. Для дитини після 2 міс – на 50 г більше на кожен місяць життя: 800 + 50 х (п - 2), де п – кількість місяців життя дитини.

Об’ємний метод Гейбнера і Черні, включає вік дитини, і її масу тіла. Для дитини із середньою масою тіла кількість їжі на добу складає:

від 7-10 днів до 2 міс. - 1/5 маси тіла (600-900 г),

від 2 до 4 міс - 1/6 (800-1000 г),

від 4 до 6 міс - 1/7 (900-1000 г),

від 6 до 9 міс - 1/8 (1000-1100 г),

від 9 до 12 міс - 1/8, 1/9 (1100-1200 г)