Використані методи дослідження, Детальна інформація

Для кількісного визначення ОАБ матеріал одержували стерильним одноразовим шприцем (0,01 мл) заднього піхвового склепіння, який зразу ж засівали в 1 мл серцево-мозкового бульйону, який містить індикатор резазурин. Після доставки матеріалу у мікробіологічну лабораторію проводили серійні розведення. З кожного розведення 0,1 мл засівали у пробірку з серцево-мозковим бульйоном, збагаченим геміном, цистіном, вітаміном К і твіном-80. Культуру інкубували в анаеростаті. Підрахунок колоній проводили за спеціальним методом [74, 159].

У новонароджених і плодів проводили мікробіологічне дослідження вмісту ротової порожнини, шлункового вмісту, кон’юнктиви, шкіри голови і ділянки пупка.

Вміст ротової порожнини одержували при допомозі одноразового стерильного шприца або стерильного ватного тампона до відсмоктування слизу з дихальних шляхів новонародженого, а у плодів зразу ж після МВ.

Шлунковий вміст для посіву одержували при допомозі катетера для катетеризації центральних вен до первинного туалету новонародженого, а у плодів зразу ж після МВ.

Посів із кон’юнктиви у новонароджених проводили до першого закапування антисептика, а у плодів зразу ж після МВ. Забір матеріалу проводили стерильним ватним тампоном.

Матеріал для посіву зі шкіри голови і ділянки пупка відбирали за допомогою стерильного ватного тампону обертальними рухами від центру до периферії участка забору до первинного туалету новонародженого, а у плодів зразу ж після МВ.

З метою об’єктивної оцінки одержаних лабораторних даних проводили визначення середнього арифметичного (М), похибки середнього арифметичного (m). Достовірність різниці (величину р) визначали за таблицями Стьюдента-Фішера. Математична обробка результатів дослідження проводилася на персональному комп’ютері.