Експертна оцінка доцільності і ефективності ручних внутріаткових втручань в родах і ранньому післяродовому періоді, Детальна інформація

внутрішній поворот плоду на ніжку з послідуючою екстракцією – 1%

метод Крестелліра – 2%

в/в введення метилергометрину на врізування голівки ( у повторнородячих), на прорізування голівки ( у першородних) – 47%

В 40% випадків проводилось ручне відділення і виділення плаценти, що становить 2,2% від загальної кількості родів.

Покази: щільне прикріплення плаценти

часткове – 32%,

повне – 8%

В 60% випадків проводились ручні ревізії стінок матки, що становлять 3,3% загальної кількості родів. (таб. 2).

Покази:

гіпотанічна кровотеча – 23%

дефект оболонок – 14%

дефект плацентарної тканини – 10%

після родів ужінок з рубцем на матці – 9% після накладення вихідних акумерських щипців – 1%

після внутрішнього повороту плоду на ніжку з послідуючою екстракцією – 1%

кровотечі з статевих шляхів невмисного генезу – 2%

Обгрунтованими були – 98%

Необгрунтованими – 2%

Перед проведенням РВВ з ціллю профілактики висхідної інфекції використовувались засоби аспектики та антистетики.

У 45% випадків обробка рук хірурга проводилисьперомуром, а зовнішніх статевих органів додатково обробляли по Гросіку-Філончику.

У 35% випадків використовувався метод обробки рук хірурга по Спасокукоцькому-Кочергіну.

У 20% випадків, взв’язку з значною кровотечею руки хірурга оброблялись 5% спиртовим розчином йоду.

Ручні внутрішньоматкові втручання без паталогічної кровотечі були проведені в 33%, із них з приводу:

щільного прикріплення плаценти (повного) – 8%

після пологів у жінок з рубцем на матці – 9%

дефекту оболонок – 10%

дефекту плацентарної тканини – 4%

після накладення акумерських щипців – 1%

після внутрішнього повороту плоду на ніжку – 1%

З приводу кровотечі ручні внутрішньоматкові втручання були проведені в 67%, із них з приводу:

часткового щільного прикріплення плаценти – 32%