Загальна характеристика ігор олімпіад, Детальна інформація

На п'ятнадцять сторіч Олімпія взагалі як би зникла з обличчя землі. Навіть сама назва її було забуто! І все-таки Олімпійські ігри яскравою зіркою горіли в пам'яті людства. Світло цієї зірки пройшов крізь віка і спалахнув з новою силою.

2. ВІДРОДЖЕННЯ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР.

2.1. А забути неможливо!

По-справжньому древніми Іграми стали цікавитися, лише коли почались розкопки Олімпії, що спить під багатовіковими нашаруваннями. Знахідки одна вразливіша іншої . Усі частіше стали лунати голоса за відродження великих змагань.

А на той час (мова йде про останню чверть дев'ятнадцятого століття) робко, але вже з'являються національні і міжнародні спортивні союзи... Олімпійські ігри просто повинні були відбутися!

Однак справа адже це дуже складне: цілі гори організаційної роботи. А крім того, потрібні чималі гроші. А крім того, необхідні єдині правила, що своєю твердою об'єктивністю підходили б усім.

Головне ж - потрібний був людину, який би, поклав на це життя. Який був би не тільки відданий ідеї олімпізму, але до того ж утворений, шляхетний, енергійний. І така людина знайшлася. Його кликали...

2.2. Пьер ДЕ Кубертен

Пьер ДЕ Фреди, барон ДЕ Кубертен (1863-1937) був одним із самих цікавих, талановитих, енергійних і захоплених людей свого часу. Його ім'я навічно зв'язане з Олімпійськими іграми.

Після закінчення паризького університету Сорбонни, Пьер разом із друзями створює спортивний клуб. Тут займаються футболом, фехтованням і веслуванням. Приблизно з цієї ж пори Кубертен ясно розуміє, що без фізичного не може бути і духовного, і морального розвитку.

Саме Пьер ДЕ Кубертен став творцем спортивних союзів для дітей, організатором міжнародних змагань. Уже тільки за одне це ім'я його повинне було б назавжди залишитися у світовому спорті. Однак головна справа, головний спортивний подвиг Кубертена був перед!

Кубертен ні на хвилину не залишав мрії про казкової, віддаленої від нас багатьма і багатьма століттями Олімпії.

Він був ще зовсім молодою людиною, коли висловив думку про відродж-еня Олімпійських ігор. З цього моменту усе своє життя Пьер ДЕ Кубер-тен підкорив здійсненню великої ідеї. Умер він у віці семидесяти трьох років, а почав займатися Олімпійськими іграми в двадцять шість, тобто олімпізму було віддано майже піввіку!

Не треба думати, що ідея Кубертена відразу потягнула увесь спортивний світ. Що сумніваються і супротивників у неї було хоч відбавляй... Ще більше - спортсменів і спортивних діячів, що говорили, що взагалі ж діло це гарне, на самі займатися цією гарною справою не хотіли.

Кубертен же об'їжджає багато країн світу, сперечається, переконує, доказыва-ет. Пише сотні листів у всілякі спортивні організації.

Нове взагалі сприймається з працею. Однак Кубертен говорив настільки переконливо і жагуче, що французькі спортивні діячі приймають рішення скликати Міжнародний спортивний конгрес і запросити на нього представників найбільших спортивних держав.

І от 23 червня 1894 р. на Конгресі в Парижеві був створений Міжнародний олімпійський комітет - МОК.

Конгрес вирішив: через два роки пройдуть перші Олімпійські ігри! І це була велика перемога світового спорту, великий подвиг Пьера ДЕ Куберте-на!

Не дуже давно світове співтовариство урочисте і святково відзначило 100-літній ювілей олімпійського руху сучасності, утворення МОК. Організація Об'єднаних Націй оголосила рік 100-річчя МОК - 1994 рік - Міжнародним роком спорту й олімпійського ідеалу. Вищий орган світового співтовариства відродив і древню миротворчу традицію - ООН призвала всі держави дотримувати олімпійське перемир'я.

День 23 червня традиційно щорічно відзначається в десятках країн світу, у тому числі з 1990 року й у Росії, як Олімпійський день.

А все-таки головна заслуга Пьера ДЕ Кубертена в тім, що Олімпізм, олімпійський рух можна уявити собі у виді високого і стрункого будинку. При зведенні цього будинку Пьер ДЕ Кубертен був не тільки "виконробом", але і головним архітектором. Його натхненні думки лягли в основу олімпізму.

Перша і найголовніша з них - спорт, культура, наука, мистецтво повинні з'єднатися в міцний і прекрасний сплав, що і буде називатися олімпійським рухом.

Ідея ця здійснилася не відразу. У неї минулого і супротивники, особливо коли спорт став частиною світової політики, коли за допомогою рекордів пре-зиденти і міністри стали доводити один одному, чия країна краще.

Часи міняються, і тепер Олімпійські ігри з'являються перед нами немов урочистий гімн людству і людяності!

Кубертен присвятив своє життя й особою науці, що називається спор-тивна педагогіка. Її ціль - фізичний і духовний розвиток і виховання молоді за допомогою занять спортом. Пьер ДЕ Кубертен вважав, що новий предмет допоможе зміцнити, зробити більш сильної і життєстійкий французьку націю, французьку молодь. А вийшло, що він піклувався про молодь усього світу.

2.3. Ода спорту

Кубертен не був поетом. Але написав один прекрасний вірш. Називається він "Ода спорту".

Цікава історія створення цього добутку. У 1912 році проводився конкурс мистецтв, присвячений Олімпійським іграм. Кубертен написав свою знамениту "Оду спорту", передав її в журі. Але тому що його авторитет серед людей, що займаються олімпійським рухом, був величезний, Кубертен подав свою роботу під псевдонімом. І от вища нагорода, золота медаль, була присуджена саме "Оді" Кубертена.

У "Оді спорту" дев'ять глав. Остання з них називається "ПРО, спорт! Ти - світ!" Слова ці давно стали крилатими серед олімпійців.

Кубертен знаходить прості і прекрасні слова, що зрозумілі кожному спортсмену. Та й кожній людині. Він говорить про те, що спорт - наш постійний супутник у житті, дійсний і надійний друг. Якщо ти будеш вірний йому, то одержиш замість радість, що він дарує твоєму духу і твоєму тілу. Але ж це дійсно так: радість руху - радість життя!