Програми детектори і доктори Комп'ютерні віруси. Визначення, класифікація, лікування, Детальна інформація

Програми детектори і доктори Комп'ютерні віруси. Визначення, класифікація, лікування
Тип документу: Реферат
Сторінок: 3
Предмет: Комп`ютерні науки
Автор: Олексій
Розмір: 11
Скачувань: 1190
Програми детектори і доктори

Комп'ютерні віруси.

Визначення, класифікація, лікування.

Bизначення

Перші дослідження штучних конструкцій, що саморозмножуються, проводилися в середині нинішнього сторіччя. У роботах фон Неймана, Вінера й інших авторів дані визначення і проведене математичний аналіз кінцевих автоматів, у тому числі і що самовідтворюються. Термін «комп'ютерний вірус» з'явився пізніше - офіційно вважається, що його вперше ужив співробітник Лехайского університету (США) Ф.Коэн у 1984 р. на 7-й конференції по безпеці інформації, що проходила в США. З тих пір пройшло чимало часу, гострота проблеми вірусів багаторазово зросла, однак строгого визначення, що ж таке комп'ютерний вірус, так і не даний, незважаючи на те, що спроби дати таке визначення починалися неодноразово.

Основні труднощі, що виникають при спробах дати строге визначення вірусу, полягає в тім, що практично усі відмітні риси вірусу (впровадження в інші об'єкти, скритність, потенційна небезпека і проч.) або властиві іншим програмам, що в жодному разі вірусами не є, або існують віруси, що не містять зазначених вище відмітних рис (за винятком можливості поширення).

Наприклад, якщо як відмітну характеристику вірусу приймається скритність, те легко привести приклад вірусу, що не ховає свого поширення. Такий вірус перед зараженням будь-якого файлу виводить повідомлення, що говорить, що в комп'ютері знаходиться вірус і цей вірус готовий вразити черговий файл, потім виводить ім'я цього файлу і запитує дозвіл користувача на упровадження вірусу у файл.

Якщо як відмітну рису вірусу приводиться можливість знищення їм програм і даних на дисках, то в якості контрпримера до даної відмітної риси можна привести десятки зовсім необразливих вірусів, що крім свого поширення нічим більше не відрізняються.

Основна ж особливість комп'ютерних вірусів - можливість їхнього мимовільного впровадження в різні об'єкти операційної системи - властива багатьом програмам, що не є вірусами. Наприклад, найпоширеніша операційна система MS-DOS має в собі все необхідне, щоб мимовільно встановлюватися на не-DоS'овскі диски. Для цього досить на завантажувальний флоппі-диск, що містить DOS, записати файл AUTOEXEC.BAT наступного змісту:

SYS A:

COPY *.* A:\

SYS B:

COPY *.* B:\

SYS C:

COPY *.* C:\

...

Модифікована в такий спосіб DOS сама стане самим дійсним вірусом з погляду практично будь-якого існуючого визначення комп'ютерного вірусу.

Таким чином, першої з причин, що не дозволяють дати точне визначення вірусу, є неможливість однозначно виділити відмітні ознаки, що відповідали б тільки вірусам.

Другими ж труднощами, що виникають при формулюванні визначення комп'ютерного вірусу є те, що дане визначення повинне бути прив'язане до конкретної операційної системи, у якій цей вірус поширюється. Наприклад, теоретично можуть існувати операційні системи, у яких наявність вірусу просто неможливо. Таким прикладом може служити система, де заборонена створювати і змінювати області виконуваного коду, тобто заборонено змінювати об'єкти, що або уже виконуються, або можуть виконуватися системою при яких-небудь умовах.

Тому представляється можливим сформулювати тільки обов'язкова умова для того, щоб деяка послідовність виконуваного коду була вірусом.

ОБОВ'ЯЗКОВИМ (НЕОБХІДНИМ) ВЛАСТИВІСТЮ КОМП'ЮТЕРНОГО ВІРУСУ є можливість створювати свої дублікати (не обов'язково співпадаючі з оригіналом) і впроваджувати їх в обчислювальні мережі і/чи файли, системні області комп'ютера та інші виконувані об'єкти. При цьому дублікати зберігають здатність до подальшого поширення.

Слід зазначити, що ця умова не є достатнім (тобто остаточним), оскільки випливаючи вищенаведеному прикладу операційна система MS-DOS задовольняє даній властивості, але вірусом, швидше за все, не є.

От чому точного визначення вірусу немає дотепер, і навряд чи воно з'явиться в доступному для огляду майбутньому. Отже немає точно визначеного закону, по якому «гарні» файли можна відрізнити від «вірусів». Більш того, іноді навіть для конкретного файлу досить складно визначити, є він чи вірусом ні.

От два приклади: вірус KOH і програма ALREADY.COM.

Уважний читач, може заперечити:

Стіп. Hазва «віруси» стосовно програм прийшло з біології саме по ознаці саморозмноження. КО цій умові відповідає, отже це є вірус (чи комплекс, що включає вірусний компонент)...

У такому випадку DOS є вірусом (чи комплексом, що включає вірусний компонент), оскільки в ньому є команда SYS і COPY. А якщо на диску присутній файл AUTOEXEC.BAT, приведений декількома абзацами вище, те для розмноження не буде потрібно навіть утручання користувача. Плюс до цього: якщо прийняти за необхідний і достатній ознаку вірусу можливість саморозмноження, те тоді будь-яка програма, що має інсталятор, є вірусом. Разом: аргумент не проходить.

... що, якщо під вірусом розуміти не просто « код, що саморозмножується,», але « код, щосаморозмножується, не виконуючих корисних чи дій навіть приносить шкоду, без залучення/інформування користувача»...

Вірус KOH є програмою, що шифрує диски по паролі, що вводиться користувачем. _Усі_ свої дії KOH коментує на екрані і запитує дозволу користувача. Плюс до того має деінсталлятор - розшифровує диски і видаляє з них свій код. Однак усе рівно - вірус!

Якщо у випадку з ALREADY.COM залучити суб'єктивні критерії (корисний/не корисна, входить у комплект/самостійна і т.п.), те, можливо, це і не варто називати вірусом/черв'яком. Але чи варто залучати ці самі суб'єктивні критерії?

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes