Програми детектори і доктори Комп'ютерні віруси. Визначення, класифікація, лікування, Детальна інформація

Програми детектори і доктори Комп'ютерні віруси. Визначення, класифікація, лікування
Тип документу: Реферат
Сторінок: 3
Предмет: Комп`ютерні науки
Автор: Олексій
Розмір: 11
Скачувань: 1194
А які можуть бути об'єктивні критерії вірусу? Саморозмноження, скритність і деструктивні властивості? Але адже на кожен об'єктивний критерій можна привести два контрпримера - a) приклади вірусу, що не підходить під критерій, і b) приклад не-вірусу, що підходить під критерій:

Саморозмноження:

Intended-віруси, що не вміють розмножуватися через велику кількість помилок, чи розмножаються тільки при дуже обмежених умовах.

MS-DOS і варіації на тему SYS+COPY.

Скритність:

Віруси «KOH», «VirDem», «Macro.Word.Polite» і деякі інші інформують користувача про свою присутність і розмноження.

Скільки приблизно (з точністю до десятка) драйверів сидить під стандартної Windows95 ? Потай сидить, між іншим.

Деструктивні властивості:

Необразливі віруси, типу «Yankee», що прекрасно живуть у DOS, Windows 3.x, Win95, NT і нічого нікуди не гадять.

\x2403\x1103\xC584\x1202\x6864\x0101\x1300¤\x1400¤\x6000\xC584\x6102\x0324\x1300 Dеstrоуеr'а.

Тому тема «нормального» визначення комп'ютерного вірусу залишається відкритої. Є тільки кілька точних віх: наприклад, файл COMMAND.COM вірусом не є, а сумно відома програма з текстом «Dis is one half» є стовідсотковим вірусом (»OneHalf»). Усе, що лежить між ними, може як виявитися вірусом, так і немає.

Класифікація комп'ютерних вірусів

Віруси можна розділити на класи по наступним основних ознаках:

середовище існування;

операційна система (OC);

особливості алгоритму роботи;

деструктивні можливості.

По СЕРЕДОВИЩУ ІСНУВАННЯ віруси можна розділити на:

файлові;

завантажувальні;

макро;

мережні.

Файлові віруси або різні способи впроваджуються у виконувані файли (найбільш розповсюджений тип вірусів), або створюють файли-двійники (компаньйони-віруси), або використовують особливості організації файлової системи (link-віруси).

Завантажувальні віруси записують себе або в завантажувальний сектор диска (boot-сектор), або в сектор, що містить системний завантажник вінчестера (Master Boot Record), або змінюють покажчик на активний boot-сектор.

Макро-віруси заражають файли-документи й електронні таблиці декількох популярних редакторів.

Мережні віруси використовують для свого поширення чи протоколи команди комп'ютерних мереж і електронної пошти.

Існує велика кількість сполучень - наприклад, файлово-загрузочні віруси, що заражають як файли, так і завантажувальні сектори дисків. Такі віруси, як правило, мають досить складний алгоритм роботи, часто застосовують оригінальні методи проникнення в систему, використовують стелс і поліморфік-технології. Інший приклад такого сполучення - мережний макро-вірус, що не тільки заражає документи, що редагуються, але і розсилає свої копії по електронній пошті.

Операційна СИСТЕМА, що заражається, (вірніше, ОС, об'єкти якої піддані зараженню) є другим рівнем розподілу вірусів на класи. Кожен файловий чи мережний вірус заражає файли який-небудь однієї чи декількох OS - DOS, Windows, Win95/NT, OS/2 і т.д. Макро-віруси заражають файли форматів Word, Excel, Office97. Завантажувальні віруси також орієнтовані на конкретні формати розташування системних даних у завантажувальних секторах дисків.

Серед ОСОБЛИВОСТЕЙ АЛГОРИТМУ РОБОТИ вірусів виділяються наступні пункти:

резидентність;

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes