Основи двійкової арифметики. Порозрядні логічні операції (Булівські операції), Детальна інформація
Основи двійкової арифметики. Порозрядні логічні операції (Булівські операції)
a a a
b r b r b r a r
r = a(b r = a(b r = a(b r = (a
Розглянемо реалізацію бульових функцій у вигляді комбінаційних схем. Найпростішими з них є логічні елементи, відповідні бульовим функціям: кон'юнкції (, диз'юнкції (, додавання за модулем 2 ( та заперечення (. Вони позначаються й зображаються таким чином:
Входи перших трьох елементів вважаються симетричними згідно законів комутативності, яким задовольняють кон'юнкція, диз'юнкція та додавання за модулем 2.
З наведених логічних елементів будуються складніші схеми, які в загальному випадку мають n входів і m виходів і реалізують набір з m функцій від n аргументів:
a1 b1
a2 b2
.
.
.
an bm
Тут bj=fj(a1, a2, …, an), j=1, 2, …, m..
Приклади.
1. Побудуємо схему з І-, АБО- та НЕ-елементів, яка реалізує функцію (. Виразимо її за допомогою функцій набору {(, (, (}:
x(y = x((y((x(y.
x
y
Звідси відповідна схема має вигляд:
2. Побудуємо схему з І- та (-елементів, яка реалізує функцію (. Виразимо її за допомогою функцій набору {(, (, 1}:
x(y = x(y(x(y.
Звідси відповідна схема має вигляд:
x
y
3. Побудуємо схему з І-, АБО- та НЕ-елементів, яка реалізує так званий "однорозрядний напівсуматор"[****] з двома симетричними входами x, y і двома виходами: s = x(y, d = x(y. З цих формул видно, що схема має реалізувати додавання двох однорозрядних чисел із переносом. Виразимо s за допомогою функцій набору {(, (, (}: s = x((y((x(y. Тоді схема має вигляд:
x s
d
y
Список літератури
Виленкин Н.Я. Популярная комбинаторика.–М.: Наука, 2000.
b r b r b r a r
r = a(b r = a(b r = a(b r = (a
Розглянемо реалізацію бульових функцій у вигляді комбінаційних схем. Найпростішими з них є логічні елементи, відповідні бульовим функціям: кон'юнкції (, диз'юнкції (, додавання за модулем 2 ( та заперечення (. Вони позначаються й зображаються таким чином:
Входи перших трьох елементів вважаються симетричними згідно законів комутативності, яким задовольняють кон'юнкція, диз'юнкція та додавання за модулем 2.
З наведених логічних елементів будуються складніші схеми, які в загальному випадку мають n входів і m виходів і реалізують набір з m функцій від n аргументів:
a1 b1
a2 b2
.
.
.
an bm
Тут bj=fj(a1, a2, …, an), j=1, 2, …, m..
Приклади.
1. Побудуємо схему з І-, АБО- та НЕ-елементів, яка реалізує функцію (. Виразимо її за допомогою функцій набору {(, (, (}:
x(y = x((y((x(y.
x
y
Звідси відповідна схема має вигляд:
2. Побудуємо схему з І- та (-елементів, яка реалізує функцію (. Виразимо її за допомогою функцій набору {(, (, 1}:
x(y = x(y(x(y.
Звідси відповідна схема має вигляд:
x
y
3. Побудуємо схему з І-, АБО- та НЕ-елементів, яка реалізує так званий "однорозрядний напівсуматор"[****] з двома симетричними входами x, y і двома виходами: s = x(y, d = x(y. З цих формул видно, що схема має реалізувати додавання двох однорозрядних чисел із переносом. Виразимо s за допомогою функцій набору {(, (, (}: s = x((y((x(y. Тоді схема має вигляд:
x s
d
y
Список літератури
Виленкин Н.Я. Популярная комбинаторика.–М.: Наука, 2000.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021