Теорія держави і права, Детальна інформація

Наявність збройних сил;

Наявність символіки;

Визнаність держави світовим співтовариством;

Наявність чітко визначеної політики.

Отже, держава – особлива організація суспільства, що характеризується суверенітетом, який поширюється на певну, чітко визначену територію, характеризується наявністю політичної публічної влади, яка здійснюється в процесі реалізації повноважень державними органами, надає своїм рішенням правової форми та існує за рахунок податків і зборів з населення.

Поняття та компоненти суверенітету держави.

Суверенітет – це політико-правова характеристика державної влади, що визначає її політичний характер та закріплюється шляхом прийняття конституційного закону.

Розрізняють три поняття суверенітету:

національний;

народний;

державний.

Зміст державного суверенітету розкривається в його чотирьох компонентах:

Верховенство влади, тобто її універсальність, що характеризує неможливість існування на території держави більш ніж однієї державної влади, а також можливість держави визнати незаконними рішення будь-якої іншої з суспільних влад;

Єдність – наявність єдиного змісту влади (державної, політичної, публічної) з одночасним розподілом влади відповідно до функціонального призначення органів, що її здійснюють;

Незалежність – можливість держави самостійно вирішувати проблеми внутрішнього і зовнішнього характеру засновуючись на принципах національної та міжнародної систем права;

Неподільність – можливість держави самостійно вирішувати питання щодо участі в міждержавних утвореннях, визначати принципи поділу території та статус адміністративних одиниць.

Поняття та ознаки правової держави.

Правова держава – це держава, в якій владні повноваження здійснюються в рамках і на основі законів нею ж прийнятих.

Ознаки правової держави.

Верховенство права:

в системі нормативно-правових актів;

над інтересами держави.

Законодавче регулювання найважливіших сфер життєдіяльності суспільства.

Здійснення влади на основі принципу її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову.

Взаємна відповідальність держави і особи.

Висока якість законодавства, що виключає прогалини та юридичну неточність.

Високий ступінь захищеності особи.

Наявність спеціальних органів, що здійснюють нагляд за конституційністю законодавства.

Високий рівень правової культури та правосвідомості громадян.

Теорії походження держав.