|
|  |
Державна полiтика i мiсцеве самоврядування, Детальна інформація
|
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
Державна полiтика
i мiсцеве самоврядування.
На фонi складних економiчних проблем держави та спроб реформування структури влади в Українi, питання органiзацiї мiсцевої влади та мiсцевого самоврядування ще не знайшло достатнього теоретичного обгрунтування, а в державi до цих пiр не вiдпрацьована справжня державна полiтика щодо мiсцевого самоврядування. В умовах
перехiдного перiоду i за вiдносної слабкостi державної влади чiтка
саморганiзацiя громадян в регiонах в особi мiсцевого самоврядування
може бути важливим елементом стабiльностi держави та ефективностi влади.
Що ж можна вважати державною полiтикою стосовно мiсцевого самоврядування, або якi елементи мають обов'язково бути в її складi? ·
По-перше: Необхiдно вiдпрацювати концепцiю органiзацiї мiсцевої влади на рiзних рiвнях адмiнiстративно-територiального устрою.
По-друге: Пiд цю концепцiю має бути розроблено i прийнято пакет законiв, що регулюють дiяльнiсть органiв мiсцевого самоврядування та органiв державної виконавчої влади в територiях, їх взаємодiю, порядок вирiшення спорiв мiж ними.
По-третє: Потрiбно вiдпрацювати механiзм обрахункiв органами мiсцевого самоврядування бюджетних надходжень i видаткiв, та механiзм перерозподiлу фiнансових ресурсiв мiж органами мiсцевого самоврядування в залежностi вiд суми коштiв, що формуються на їх територiї та небхiдних видаткiв для забезпечення приблизно однакового рiвня життя в рiзних регiонах країни.
По-четверте: Необхiдно забезпечити iснування в структурi державної виконавчої влади орган, який опiкувався б проблемами мiсцевого самоврядування i допомагав бы цим органам ў розв`язанни складных проблем, особливо в частинi фiнансування цiльових програм, або виконання державних функцiй, переданих мiсцевому самоврядуванню.
По-п'яте: У процесi прийняття рiшень з питань, що стосуються мiсцевого самоврядування, держава зобов'язана проводити консультацiї з представниками об'єднань органiв мiсцевого самоврядування i враховувати їх iнтереси.
Так от, чи наявнi в Українi такi елементи? Подивiмось на дiї держави щодо мiсцевого самоврядування за останнi кiлька рокiв. З 1990 року в Українi вже тричi реформовано ситему мiсцевої влади. Ради з державних органiв влади, органiзованих за принципом демократичного централiзму, стали органами мiсцевого самоврядування з розподiлом компетенцiї i визначенням базового рiвня самоврядування. Тепер знову планується їх одержавлення. Тут варто згадати, що Україна була однiєю з перших республiк колишнього СРСР, яка ще в 1990 роцi, схваливши Закон "Про мiсцевi Ради народних депутатiв Української РСР та мiсцеве самоврядування", поклала край радянсько-партiйнiй вертикалi i спробувала побудувати нову демократичну модель влади в адмiнiстративно-територiальних одиницях.
Пiсля введення в Українi посади Президента систему влади '-."c було суттєво змiнено. Класичне самоврядування залишилось лише на рiвнi населенних пунктiв. На рiвнi районiв та областей було запроваджено iнститут Представника Президента, ради було позбавлено виконкомiв, при Представниках Президента створено органи державної виконавчої влади - мiсцевi державнi адмiнiстрацiї. Така реорганiзацiя покликана була замiнити партiйну вертикаль президентською, а Президент одержав можливiсть вести активну державну полiтику в територiях.
Здавалось, знайдено iдеальну модель органiзацiї державної влади на перiод переходу вiд монопартiйної радянської влади до такої, яка б поєднувала автономнiсть самоврядування населених пунктiв iз вертикаллю державної виконавчої влади вiд Києва до сiльського району.
Проте суперечлива кадрова полiтика тодiшнього Президента України та його жорстка конкуренцiя з Головою Верховної Ради, особливо в останнiй рiк перед виборами, половинчатiсть у реформуваннi органiв влади - всi цi фактори призвели до чергової новацiї.
3 лютого 1994 року ухваленням Закону "Про формування мiсцевих
органiв влади i самоврядування" Верховна Рада України 12-го скликання в черговий раз змiнила систему влади. Було скасовано iнститут
Представникiв Президента та закладено основи для вiдбудови, чи, радше, спроби вiдбудови старої радянської системи влади.
Зараз у Верховнiй Радi лежать два проекти, якi схвалено у першому читаннi i якi є прямо протилежними один дному за iдеологiєю щодо мiсцевої влади: "Про мiсцевi ради народних депутатiв та мiсцеве самоврядування" та "Про державну владу i мiсцеве самоврядування в Українi". Невiдомо, яку модель буде схвалено, але органи мiсцевого самоврядування знову напружились у чеканнi чергової реорганiзацiї.
Аналiз проектiв цих законiв не тiльки з точки зору юридичної, але й з огляду на реальну суспiльно-полiтичну ситуацiю в Українi, а також беручи до уваги аналогiчнi процеси у країнах Центральної та Схiдної Європи, показує, що в будьякому випадку - чи то в разi ухвалення парламентського, чи президентського проекту - проблема створення ефективної державної мiсцевої адмiнiстрацiї та мiсцевого самоврядування лишиться знову не вирiшеною, оскiльки до неї немає системного пiдходу. 1. Вертикаль мiсцевих рад, яку пропонує проект Верховної Ради, так само, як i вертикаль голiв адмiнiстрацiй (обираються безпосередньо населенням) за проектом Президента, в умовах плюралiзму i багатопартiйностi в принципi неможливi, адже ситуацiя, коли на рiзних рiвнях при владi будуть рiзнi полiтичнi сили - це реалiї сьогодення, а не фантастика.
2. Останнi конфлiкти мiж мiськими i обласними радами (чи їх головами?) з питань розподiлу бюджетних ресурсiв дуже яскраво висвiтили проблему законодавчої неврегульованостi розподiлу власних фiнансових ресурсiв органiв мiсцевого самоврядування. Проте анi попереднi закони, нi теперiшнi проекти так i не вирiшують цiєї проблеми.
3. Пiд час обговорення i затвердження державного бюджету в стiнах
парламенту, на радiо i по телебаченню не раз можна було чути розмови про несправедливий розподiл фiнансових ресурсiв мiж областями-донорами i областями дотацiйними. Вам, напевне. "iдомо про ультиматум, висунутий Одеською обласною радою Верховнiй Радi України.
Йдеться про погрозу вiдкликати народних депутатiв України вiд Одещини, якщо не буде схвалено пропозицiї одеського облвиконкому щодо фiнансування областi.
На мiй погляд, це лише перший тривожний сигнал, який свiдчить, що Українi час уже визначитись щодо державної полiтики вiдносно мiсцевого самоврядування i розпочати роботу над пiдготовкою необхiдної нормативної бази для реформування мiсцевої влади.
Але хто в Українi працює над цими проблемами? Комiсiя Верховної Ради, Радник Президента?
Як показує практика iнших пост-тоталiтарних країн, пiдготувати комплексне реформування влади лише силами парламенту чи уряду навряд чи можливо. Це має бути великою спiльною роботою.
|
| Коментарі до даного документу |
|
|
|
|
|
|
Скачати "Реферат на тему Державна полiтика i мiсцеве самоврядування"
